Чому слід повчитись путіну у Хрущова
На тлі ядерного шантажу, який демонструє світу володимир путін, підлаштовуючи російську ядерну доктрину під латання дир в обороні, які на регулярній основі роблять в ній ЗСУ, мімоволі міркуєш, що може все мінеться, як колись вирішилась Карибська криза.
Дійсно, як і Хрущов свого часу, наразі путін брязкає ядерною шаблею, щоб довести всім, і, можливо, насамперед, самому собі, що москва не буде переможена. Проте, порівнюючи висловлювання про ядерну зброю путіна та риторіку колишнього очільника Кремля Хрущова, розумієш, що за часів кубинської ракетної кризи ситуація була набагато перспективніша для розрядки ніж тепер. Простіше кажучи, Хрущов тоді продемонстрував, що розуміє наслідки застосування ядерної зброї. Риторика ж путіна зовсім протележна.
Нагадаємо, що Микита Хрущов спровокував кризу, таємно встановивши на Кубі ракети середньої дальності, здатні нести ядерну зброю. Але після того, як Кеннеді заблокував Кубу і зажадав прибрати ракети, Хрущов почав шукав можливості відступити. 26 жовтня 1962 року, коли протистояння наближалося до вибуху, він написав Кеннеді емоційного листа, попереджаючи, що «озброєння приносить лише лихо», і закликав до «державної мудрості».
Уривок з того листа від 26 жовтня 1962 року: «Пане Президенте, зараз ми з вами не повинні тягнути за кінці мотузки, якою ви зав’язали вузол війни. Бо чим більше ми тягнутимемо, тим міцніше він зятягнеться. І може настати момент, коли цей вузол зав'яжеться так туго, що навіть той, хто його зав'язав, вже не матиме сили його розв'язати. А тоді його вже доведеться розрубувати. І не мені вам пояснювати, що це означатиме». Цим листом Нікіта Хрущов відкрив двері для вирішення проблеми.
Порівняйте цю креативну хрущовську дипломатію з сьогоднішніми діями недостратега путіна щодо ескалації війни в Україні. Кожним своїм рішенням він затягує вузол ще тугіше і тугіше…
@nationalinterests
На тлі ядерного шантажу, який демонструє світу володимир путін, підлаштовуючи російську ядерну доктрину під латання дир в обороні, які на регулярній основі роблять в ній ЗСУ, мімоволі міркуєш, що може все мінеться, як колись вирішилась Карибська криза.
Дійсно, як і Хрущов свого часу, наразі путін брязкає ядерною шаблею, щоб довести всім, і, можливо, насамперед, самому собі, що москва не буде переможена. Проте, порівнюючи висловлювання про ядерну зброю путіна та риторіку колишнього очільника Кремля Хрущова, розумієш, що за часів кубинської ракетної кризи ситуація була набагато перспективніша для розрядки ніж тепер. Простіше кажучи, Хрущов тоді продемонстрував, що розуміє наслідки застосування ядерної зброї. Риторика ж путіна зовсім протележна.
Нагадаємо, що Микита Хрущов спровокував кризу, таємно встановивши на Кубі ракети середньої дальності, здатні нести ядерну зброю. Але після того, як Кеннеді заблокував Кубу і зажадав прибрати ракети, Хрущов почав шукав можливості відступити. 26 жовтня 1962 року, коли протистояння наближалося до вибуху, він написав Кеннеді емоційного листа, попереджаючи, що «озброєння приносить лише лихо», і закликав до «державної мудрості».
Уривок з того листа від 26 жовтня 1962 року: «Пане Президенте, зараз ми з вами не повинні тягнути за кінці мотузки, якою ви зав’язали вузол війни. Бо чим більше ми тягнутимемо, тим міцніше він зятягнеться. І може настати момент, коли цей вузол зав'яжеться так туго, що навіть той, хто його зав'язав, вже не матиме сили його розв'язати. А тоді його вже доведеться розрубувати. І не мені вам пояснювати, що це означатиме». Цим листом Нікіта Хрущов відкрив двері для вирішення проблеми.
Порівняйте цю креативну хрущовську дипломатію з сьогоднішніми діями недостратега путіна щодо ескалації війни в Україні. Кожним своїм рішенням він затягує вузол ще тугіше і тугіше…
@nationalinterests