НБУ | Знати. Розуміти


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦
Всі наші новини – одразу тут☝️
НБУ в інших соцмережах:
Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine
Twitter: https://twitter.com/NBUkraine
Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


​​🏠 Іпотека у вересні

Банки України у вересні видали 681 іпотечний кредит на загальну суму 1,2 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

Ключові висновки опитування:

▪️обсяг наданих населенню іпотечних кредитів у вересні 2024 року скоротився порівняно з попереднім місяцем (серпнем 2024 року) на 1,8%, порівняно з вереснем попереднього року – на 0,6%;

▪️про видачу нової іпотеки у вересні поінформували 12 банків, що кредитували придбання житла. Більшість угод, як і раніше, укладалися на вторинному ринку нерухомості;

▪️рушієм іпотечного сегмента залишається пільгове кредитування в межах програми “єОселя” (майже всі кредити у вересні надано в межах цієї програми);

▪️середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами у вересні зросла до 8,3% річних з 8,2% у серпні.

➡️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у вересні видано:

▪️у м. Київ та Київській області (371 договір на загальну суму 714,8 млн грн, що становить 59,3% від загального обсягу);

▪️у Львівській області (38 договорів на 72,3 млн грн);

▪️в Одеській області (30 договорів на 47,9 млн грн);

▪️у Вінницькій області (25 договорів на 41,9 млн грн).

🏦 Під час опитування в жовтні 2024 року відповіді надали 39 банків, частка яких становить 98,9% від загального валового іпотечного портфеля станом на кінець 2021 року.


​​Національний банк уточнив низку валютних обмежень.

📅 Зміни діють з 20 листопада.

➡️ Їхня мета – з одного боку підтримати міжнародну співпрацю у сфері зовнішньої торгівлі, а також міжнародні проєкти й програми з технічної допомоги. З іншого, – посилити дисципліну дотримання валютних обмежень.

Зміни стосуються таких напрямів.⤵️

1️⃣ Переказ коштів для виконання зобов’язань за імпортними контрактами.

Українські підприємства отримали можливість розраховуватися за імпорт товарів без обмеження терміну їхньої поставки в Україну за умови, якщо кошти переказуються на користь:
▪️іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА) / іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк;
▪️інших нерезидентів, за умови участі в імпортних операціях іноземного ЕКА / іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк.

Діятиме щомісячний ліміт для таких переказів на рівні 10% від суми простроченої заборгованості за договором щодо імпорту товарів (за станом на 01 листопада 2024 року).

2️⃣ Розрахунки за проєктами міжнародної технічної допомоги.

Нині передбачена можливість переказу іноземної валюти з України для розрахунків у межах проєктів/програм міжнародної технічної допомоги/прикордонного співробітництва, що фінансуються ЄС. Водночас резиденти України отримують технічну допомогу не лише від країн ЄС.

Враховуючи це, НБУ надав можливість переказувати іноземну валюту за кордон для проведення розрахунків за проєктами міжнародної технічної допомоги, незалежно від того, якою державою чи організацією фінансується такий проєкт.

3️⃣ Репатріація дивідендів за кордон.

Національний банк уважно слідкує за дотриманням встановлених валютних обмежень. Результати перевірок засвідчили спроби обходження щомісячного ліміту на репатріацію дивідендів. Тому НБУ встановив додаткові критерії для таких операцій, зокрема щодо періоду діяльності емітента з дати державної реєстрації до дати здійснення операції.

4️⃣ Використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих у валюті.

Для мінімізації ризиків обходження діючих валютних обмежень Національний банк також з 20 листопада 2024 року встановив заборону використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.

ℹ️ Усі деталі – за посиланням.


​​​​​​🌐 Місія МВФ щодо шостого перегляду програми "Механізм розширеного фінансування" (The Extended Fund Facility, EFF) завершила роботу.

✅️ За її результатами досягнуто угоди на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA). Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ, яка розгляне її найближчими тижнями. Після цього Україна отримає доступ до фінансування обсягом близько 1,1 млрд дол. США.

Незважаючи на війну, ступінь виконання програми залишається високою: всі кількісні критерії ефективності на кінець вересня досягнуті, як і структурні маяки, що мали бути виконані на момент цього перегляду.

☝️МВФ наголошує, що економіка України демонструє стійкість, незважаючи на руйнівні наслідки війни, фінансовий сектор залишається стабільним і ліквідним, а темпи реформ – швидкими.

💬 "Хочу подякувати команді МВФ за продуктивну роботу та конструктивні дискусії. За мудрість та гнучкість у багатьох питаннях. Наша фінальна зустріч підтверджує: ми краще почали розуміти одне одного та налаштовані і надалі ухвалювати складні рішення, щоб протидіяти значній невизначеності та зберігати стійкість країни.

Представники Фонду за ці вісім днів змогли краще відчути наше сьогодення, з огляду на чергову серію атак з боку росії. Розраховуємо на подальшу підтримку з боку МВФ, а також щиро сподіваємося, що сьомий перегляд відбуватиметься у більш визначеному середовищі. Вже працюємо над тим, щоб він був успішним", – сказав Голова Національного банку України Андрій Пишний.

ℹ️ Більше про підсумки місії.


​​#ГолосНБУ

💡 Завершуємо робочий тиждень із традиційним дайджестом, що містить теми обговорень експертів НБУ.

❓Чи можна уникнути емісійного фінансування бюджету наступного року? Як змінюється динаміка світових цін на основні товари українського експорту та чого очікувати далі? Чи є дієвими фінансові санкції проти рф та що робить НБУ для їх посилення?

Читайте про це і не тільки 👇

🚩 Про можливості України профінансувати бюджет у 2025 році без звернення до емісійних джерел фінансування – в інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного агенції Reuters.

🚩 Про стан валютного й грошового ринків, ситуацію в економіці та банківській системі, а також практичні аспекти оцінки достатності внутрішньої ліквідності (ILAAP) розповіли заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова, в. о. директора Департаменту відкритих ринків Олександр Арсенюк та заступник директора Департаменту інтегрованого нагляду за банками Лариса Паламарчук на XIII Щорічній конференції Market|Risk|2024 від Extra Consulting.

🚩 Про рецепти ефективної політики центробанку в умовах війни – в інтерв’ю директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського проєкту центрального банку Польщі Obserwator Finansowy.

🚩 Про санкційний трек центробанку та дієвість фінансових санкцій проти рф розповіла директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна, яка до призначення на цю посаду більше року очолювала новостворений напрям у структурі Департаменту фінансового моніторингу – управління санкційної політики, під час чергової лекції НБУ для фінансових журналістів.

🚩 Про динаміку світових цін на основні товари українського експорту: пшеницю та кукурудзу, а також на енергоносії як вагому частку в імпорті – в колонці начальника відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Інни Співак для “НВ Бізнес”.




💫 Сьогодні виповнюється 100 років Українському радіо. Цій визначній події Національний банк присвятив нову пам’ятну монету «100 років із часу заснування “Українського Радіо”».

15 листопада в Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка монету презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан разом із Прем’єр-міністром України Денисом Шмигелем, Міністром культури та стратегічних комунікацій України Миколою Точицьким, головою правління Суспільного Мовлення Миколою Чернотицьким та генеральним директором Укрпошти Ігорем Смілянським.

☝️Після презентації монети учасники заходу здійснили погашення поштової марки «Нове сторіччя Українського Радіо», яку Укрпошта також випустила з нагоди столітнього ювілею радіостанції.

Придбати пам’ятну монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ з 26 листопада 2024 року, а також у банків-дистриб’юторів (їх перелік є на нашому сайті).

👉 Детальніше про монету


​​🚫 Назва розмінної монети "копійка" – один із символів, пов'язаних з реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.

✅️ Цей факт підтверджено Експертною комісією Українського інституту національної пам'яті, яка бере участь у реалізації норм ЗУ "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

➡️ До складу комісії входять представники Національної академії наук України, доктори історичних та філологічних наук. Їх фахова експертиза дає змогу через глибинне вивчення історичних свідчень виявляти й фіксувати всі прояви російської експансії в Україні, щоб крок за кроком провести декомунізацію та подолати наслідки російського імперіалізму.

📑 Експерта комісія УІНП вивчила матеріали щодо ініціативи НБУ замінити назву розмінної монети з російської "копійка" на українську "шаг".

☝️Фаховий висновок однозначний:

"Розмінна монета "копійка", відома на українських теренах із середини XVII століття, у ХVІІІ столітті витіснила традиційну для українського грошового обігу монету, що побутувала, зокрема, і під назвою "шаг". Це стало наслідком реалізації російської імперської політики. Отже, назва "копійка" політично, економічно та семантично належить до символів, пов'язаних із реалізацією російської імперської політики в Україні та колоніальною спадщиною.

З огляду на викладені міркування ініціатива Національного банку України щодо внесення змін до законодавства стосовно зміни назви розмінної монети "копійка" на історично обґрунтовану "шаг" заслуговує на підтримку і сприятиме відродженню національних традицій у номінації грошей, подоланню негативної колоніальної спадщини загалом, процесам деколонізації українського суспільства".

💬 Як підкреслив Голова УІНП Антон Дробович: "Ми з увагою та інтересом поставилися до ініціативи Національного банку, що базується на глибокому вивченні історичних джерел та дійсно стратегічному плануванні цього питання. Сподіваюся, що Верховна Рада України підтримає цю зміну та вже наступного року регулятор зможе почати поступове введення шагу в обіг".

🚩 Повний текст висновку – за посиланням.

🇺🇦 Час позбуватися насадженого росією та плекати наше, українське!

#шаг – це наше!


​​📑 Свіжий Огляд банківського сектору за ІІІ квартал 2024 року.

1️⃣ Кредитування бізнесу та населення надалі зростає.

Обсяг чистих активів банків за ІІІ квартал зріс на 1,8%. Насамперед зросли вкладення банків в ОВДП: на 8,9% порівняно з попереднім кварталом та на 39% – з ІІІ кварталом 2023 року. Натомість обсяги депозитних сертифікатів НБУ скорочуються третій квартал поспіль. Обсяг чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу за III квартал зріс на 6,9% порівняно з попереднім кварталом та на 22,9% – порівняно з ІІІ кварталом 2023 року. Частка МСП у чистому портфелі гривневих кредитів бізнесу зросла до 60%.

Обсяг чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля також зростає: приріст за ІІІ квартал становив 9,7% порівняно з попереднім кварталом та 40,7% – з ІІІ кварталом 2023 року.

Якість кредитного портфеля поліпшується вже понад рік по всій банківській системі – частка NPL скоротилася до 32,3% (20,9% – без боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів).

2️⃣ Припливи коштів населення в банки відновилися.

Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках за квартал зросли на 1,2% порівняно з попереднім кварталом та на 15,4% – з ІІІ кварталом 2023 року. Сезонні відпливи коштів населення в червні компенсовані їх надходженнями в подальші періоди. Строкові гривневі депозити фізосіб у гривні зросли на 0,4% за квартал.
Водночас обсяг гривневих коштів бізнесу в банках дещо зменшився внаслідок cплати підприємствами податків та зростання їхніх інших витрат. У жовтні припливи коштів бізнесу відновилися.

3️⃣ Банки перейшли до нормативів капіталу за стандартами ЄС.

За ІІІ квартал банки отримали 38,6 млрд грн прибутку, що на 1,2% нижче, ніж у попередньому кварталі, та на 8,6% – ніж у ІІІ кварталі 2023 року. Основним джерелом прибутку залишався чистий процентний дохід. Прибуток та достатній перехідний період дали змогу банкам безболісно перейти в ІІІ кварталі до нових нормативів достатності капіталу за європейськими стандартами. На кінець ІІІ кварталу жоден з них не порушував мінімальних вимог.

Повторне підвищення податку на прибуток може стати викликом для сектору. Низка банків потребуватиме коригування бізнес-планів, а деякі – ймовірного перегляду програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2023 року. Однак прибутковість забезпечить здатність цих фінустанов накопичити необхідні запаси капіталу надалі.

➡️ Більше про результати кварталу, а також перспективи сектору:
▪️у релізі;
▪️в Огляді.


​​Розповідаємо, як змінився ринок фінансових послуг за підсумками жовтня 👇👇

🔸Кількість учасників небанківського фінансового ринку у жовтні зменшилася до 897 (з 926).
🔸Кількість банків залишилася незмінною – 62.

✅ Станом на 1 листопада на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

492 фінансові компанії (було 509);
58 страховиків non-life (було 64), 11 life-страховиків (без змін) та один страховик зі спеціальним статусом;
111 ломбардів (було 113);
109 кредитних спілок (було 110);
1 лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (було 42);
71 колекторська компанія (було 75).

☝️Крім того, на ринку визнано 16 банківських груп (було 18) та 30 небанківських фінансових груп (без змін).

Також на платіжному ринку діє 16 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (кількість не змінилася), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (було 15).

🟢 Ринок надавачів фінансових платіжних послуг не змінився. Там і надалі працюють:

▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 50 комерційних агентів (було 48) та 30 технологічних операторів платіжних послуг (без змін).

ℹ️ Більше інформації – за посиланням.


🟢 Директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський поспілкувався з журналістами проєкту центробанку Польщі Obserwator Finansowy.

Він розповів про:

▪️пріоритети валютно-курсової політики НБУ;
▪️як НБУ планує повернути інфляцію до цілі 5%;
▪️баланс між контролем за інфляцією, стійкістю національної валюти та фінансуванням дефіциту бюджету в умовах війни;
▪️майбутнє української економіки.

Тут переповідаємо тези про плани з приборкання інфляції 👇👇

Інфляція у 2023 році знизилася з 26,6% до 5,1%. У 2024 році інфляційний тиск посилився через перебої з електроенергією, які змусили компанії інвестувати в енергетичну автономність, а також через нижчі врожаї сільгосппродукції та нестачу робочої сили.

Водночас НБУ залишається відданим досягненню цілі з інфляції на рівні 5%. Досягнути її він планує у 2026 році, повернувши у 2025 році інфляцію до зниження.

Захист гривневих заощаджень від інфляції є важливим завданням монетарної політики НБУ. Як результат, обсяги вкладень населення в гривневі строкові депозити та ОВДП зростають.

Це допомагає пом’якшити тиск на валютний ринок та зберігати контроль за очікуваннями.

📹 Переглянути інтерв’ю можна за посиланням.


​​🟢 Про прибутковість банків

За дев’ять місяців 2024 року платоспроможні банки отримали 118 млрд грн чистого прибутку.

Цьому й надалі сприяє збереження високої чистої процентної маржі з огляду на зростання обсягів кредитування та вкладень в ОВДП.

⬆️ Так, обсяг валового гривневого портфеля наданих клієнтам кредитів з початку 2024 року зріс на 14,5% (чистого портфеля – на 23,6%), обсяг вкладень в ОВДП – на 21,1%.

⬇️ Рентабельність капіталу банків за дев’ять місяців 2024 року становила 45,8%, що нижче аналогічного показника попереднього року – 56,9%.

Обсяги нарахованих банками податків на прибуток зросли й становили за цей період 35 млрд грн.

📌 Деталі – за посиланням.


​​📈 У жовтні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 9,7% з 8,6% у вересні.

Про це свідчать дані Держстату.

Темпи зростання цін очікувано прискорилися, проте перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в жовтневому Інфляційному звіті.

Однією з основних причин стало стрімкіше зростання цін на продовольчу продукцію внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на сільгоспкультури та, відповідно, меншої пропозиції продуктів харчування.

Також швидше, ніж очікувалися, зростали й адміністративно-регульовані ціни та ціни на паливо, хоча подорожчання палива і сповільнилося.

Базова інфляція в жовтні зросла до 8,3% з 7,3% у вересні. Така динаміка зумовлювалася насамперед швидшим подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, а також подальшим зростанням витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці.

☝️Найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься через:

▪️меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування;
▪️розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків;
▪️подальше зростання заробітних плат;
▪️дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.

⬇️ Водночас зниження інфляції розпочнеться вже навесні наступного року. До кінця 2025 року вона сповільниться до 6,5% і надалі прямуватиме до цілі НБУ 5%.

Цьому посприяють заходи процентної та валютно-курсової політики центробанку, а також зростання пропозиції продовольчих товарів і послаблення зовнішнього цінового тиску.

ℹ️ Детальний коментар про інфляцію у розрізі товарів та послуг доступний за посиланням.


❓Якою буде динаміка цін на світових товарних ринках на основні позиції українського експорту: пшеницю та кукурудзу? Як зміняться світові ціни на нафту та природній газ, які мають значну вагу в імпорті?

➡️ Розповідає начальник відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Інна Співак у колонці для "НВ Бізнес".

☝️За прогнозом НБУ, світові ціни на зернові поступово зростатимуть через зниження пропозиції та збільшення попиту. Наприклад, попит на кукурудзу формуватимуть країни Азії для розвитку тваринництва, а також виробники етанолу, насамперед у США, Бразилії, Індонезії, Індії.

Ціни на нафту до кінця року коливатимуться в межах нижчого, ніж раніше очікувалося, коридору – 70-80 дол./барель. Це пов’язано з послабленням світового попиту, насамперед з боку найбільших світових імпортерів (Китаю та США).

Наступного року світові ціни на нафту залишаться в цьому ж діапазоні, а ціни на природний газ на європейському ринку поволі знижуватимуться.

📰 Дізнавайтеся більше в колонці.


​​💬 Діалог НБУ з бізнесом

6 листопада відбулася чергова зустріч представників Національного банку та керівників українських підприємств, що беруть участь в опитуваннях щодо ділової активності.

☝️У центрі обговорення рекордної кількості учасників (132 представників 121 підприємства майже всіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України) були такі питання:

▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз;
▪️ситуація на валютному ринку та поступ валютної лібералізації;
▪️стійкість банківського сектору тощо.

Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук подякував підприємцям за потужний внесок у підтримку економіки та за активну участь в опитуваннях Національного банку.

💬 “Результати цих опитувань є надзвичайно важливими для ефективного виконання нашого мандата із забезпечення цінової та фінансової стабільності. Наш сьогоднішній діалог дасть нам змогу не лише краще комунікувати щодо політики НБУ, але й врахувати ваші питання в адаптуванні нашої політики до викликів, з якими стикається бізнес”, – зазначив Сергій Ніколайчук.

ℹ️ Детальніше про тези, що пролунали на зустрічі, дізнавайтеся за посиланням.


​​🟢 Рішенню Правління НБУ зберегти облікову ставку на рівні 13% передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого також входять директори профільних департаментів.

Традиційно, на 11 день після публікації рішення про ставку, запрошуємо за лаштунки дискусії ⤵️

☑️ Дев’ять з десяти присутніх членів КМП підтримали збереження облікової ставки на рівні 13% у жовтні.

Вони підкреслили, що такий рівень ставки разом із підтриманням стійкості валютного ринку є достатнім, щоб стримати інфляцію та повернути її до цілі 5% найближчими роками.

Збільшення попиту населення на строкові гривневі депозити і ОВДП восени на тлі збереження стійкості інфляційних очікувань свідчить, що завдання НБУ із захисту гривневих заощаджень від інфляції виконується.

Як зазначили ці учасники дискусії, такий крок буде цілком послідовним та передбачуваним з огляду на попередні комунікації, тоді як НБУ важливо і надалі зменшувати рівень економічної невизначеності.

📈 Один учасник дискусії висловився за підвищення облікової ставки до 13,5% у жовтні.

Він зазначив, що отримав додаткові підтвердження доцільності такого кроку: швидше за прогноз зростання інфляції, погіршення очікувань, хоч і маржинальне, а також зміщений вгору баланс інфляційних ризиків.

Підвищення ставки засвідчило б готовність НБУ і надалі забезпечувати цінову стабільність та належний захист гривневих заощаджень від інфляції не лише зараз, а й у перспективі.

⏹️ Переважна більшість членів КМП очікує збереження облікової ставки на рівні 13% упродовж наступних місяців, однак не виключає можливість її підвищення.

Жоден з учасників дискусії не бачить підстав для пом’якшення процентної політики найближчими місяцями.

Вісім членів КМП вважають, що облікова ставка на рівні 13% буде достатньою для забезпечення належного рівня захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення.

☝️Водночас двоє учасників дискусії очікують, що в грудні ставку потрібно буде підняти до 14%.

ℹ️ Деталі за посиланням.


​​#ГолосНБУ

💡Представляємо черговий суботній дайджест із підбіркою тем обговорень експертів НБУ.

Читайте 👇👇

🚩 Відповідь на п’ять запитань про монетарну політику з фокусом на рішенні зберегти облікову ставку на рівні 13% та показниках оновленого макропрогнозу – у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для видання «Економічна правда».

🚩 Про важливість еволюції центральних банків в умовах нової реальності, ґрунтуючись на досвіді, який Національний банк здобув за останні роки, розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у колонці міжнародному виданню Central Banking.

🚩 Прогрес у співпраці з міжнародними партнерами, стан економіки та рішення з монетарної політики, кредитна підтримка відновлення енергетики та бізнесу загалом, запобігання використанню банків у протиправних схемах ухилення від сплати податків, виконання нових вимог до ділової репутації – такі теми обговорювалися під час зустрічі Правління НБУ з керівниками найбільших 30 банків.

🚩 Про роль Національного банку в стимулюванні інновацій у фінансовому секторі розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на Digital Banking Conference 2024, організованій UAFIC.


📰 У колонці виданню "Економічна правда" Голова НБУ Андрій Пишний відповідає на п’ять запитань про монетарну політику з фокусом на рішенні зберегти облікову ставку на рівні 13% та показниках оновленого макропрогнозу.

1️⃣ Чому НБУ не підвищив облікову ставку, якщо інфляція йшла вище липневого прогнозу?

2️⃣ Чи може НБУ раніше знизити облікову ставку, ніж прогнозується, чи навпаки – підвищити?

3️⃣ Чи достатньо в НБУ інструментів, щоб втримати контроль над інфляцією?

4️⃣ Якою буде динаміка ставок за гривневими інструментами?

5️⃣ Чи планує НБУ відмовлятися від тримісячних депозитних сертифікатів?

💬 “Мета НБУ – зберегти контроль над інфляцією цього року, повернути її до зниження наступного року й надалі привести до цілі 5%. Інше наше важливе завдання – зберегти контроль над інфляційними очікуваннями”, – наголошує Андрій Пишний.

Для цього НБУ використовує свої інструменти, зокрема облікову ставку. Її збереження на рівні 13% і надалі сприятиме захисту гривневих заощаджень від інфляції, адже ставки за депозитами та ОВДП перевищуватимуть прогнозовану інфляцію.

🏛 Сьогодні українці можуть відкрити гривневий депозит з дохідністю після оподаткування понад 10% річних, тоді як інфляція відповідно до прогнозу на кінець 2025 року становитиме 7%.

💬 “Надалі ми не очікуємо суттєвого зниження номінальних ставок за гривневими депозитами”, –зазначив Голова НБУ


​​💪 Перше Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих завершилось, а отже час підбити підсумки.

⬇️⬇️⬇️

☑️ Отже, з 31 жовтня до 7 листопада онлайн-платформу тестування відвідали 51 666 користувачів.

☑️ 23 237 учасників пройшли тест повністю. З них 3 134 користувачів правильно відповіли на усі питання та отримали максимальний бал (13%).

🎁 Серед учасників, які поділилися своїми результатами в соціальних мережах із хештегом #NBU_fincheck та виконали інші умови розіграшу, ми розіграємо подарунки.

Оголошення переможців відбудеться до 15 листопада.

☝️Нагадаємо, що цього року, з нагоди 100-річчя Всесвітнього дня заощаджень, НБУ вперше провів Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності для дорослих.

Такий захід стане нашою з вами щорічною традицією. Тож, хто не встиг перевірити свої знання цього року – приєднуйтеся до тестування наступного.

Залишайтеся з нами та відстежуйте публікації на сайті Гаразд, щоб не пропускати корисну інформацію та бути в курсі всіх новин, що стосуються управління особистими фінансами.

#NBU_fincheck


​​🟢 Новий Інфляційний звіт з макроекономічним прогнозом на 2024–2026 роки вже на сайті НБУ.

Ключові моменти, які варто знати кожному.

1️⃣ До кінця року інфляція пришвидшиться до 9,7%, а на початку 2025 року тимчасово перетне позначку 10%. Причинами є менша, ніж торік, пропозиція окремих продуктів харчування, значні бюджетні видатки, брак працівників та енергодефіцит під час опалювального сезону.

Однак уже навесні 2025 року інфляція почне знижуватися і до кінця року дійде позначки 6,9%, а у 2026 році сповільниться до цілі 5%. На це, зокрема, спрямована процентна та валютно-курсова політика НБУ.

2️⃣ У 2024–2026 роках економічне відновлення триватиме завдяки стимулюючій ролі державного сектору, нарощуванню врожаїв, відбудові енергетичних потужностей, зростанню доходів домогосподарств і стійкому зовнішньому попиту. НБУ поліпшив прогноз зростання ВВП на 2024 рік до 4% (раніше 3,7%). У наступні два роки зростання пришвидшиться до 4,3–4,6% щороку.

3️⃣ Зайнятість і заробітні плати поступово збільшуватимуться через нестачу кадрів і відповідне посилення конкуренції за робітників з боку бізнесу. Очікується, що за підсумками 2024 року реальні зарплати зростуть на 14%. Тенденція до підвищення зарплат в умовах браку працівників збережеться й надалі. Рівень безробіття поступово зменшуватиметься, але залишатиметься вищим, ніж до повномасштабного вторгнення через наслідки війни.

4️⃣ Зовнішня допомога залишатиметься важливим джерелом фінансування бюджетного дефіциту та поповнення міжнародних резервів. Очікується, що цього року вона становитиме 41,5 млрд дол. США, а в наступні роки – близько 38 млрд дол. США і 25 млрд дол. США відповідно. Обсяг міжнародних резервів залишиться достатнім, щоб зберігати стійкість валютного ринку.

5️⃣ Базовий сценарій макропрогнозу НБУ побудований на припущенні про поступову нормалізацію умов функціонування економіки, що, зокрема, сприятиме поверненню вимушених мігрантів і зростанню інвестицій.

🔥 Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у жовтневому Інфляційному звіті також розглянуто низку спеціальних тем. Про них ми окремо розповімо в наступних публікаціях.

▪️Детальніше про висновки Інфляційного звіту читайте тут.
▪️Переглянути повний текст звіту можна тут.


​​💡📊Статистика кредитування енергетики

✔️ За період з червня по жовтень 2024 року банки отримали 2927 заявки від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 66,2 млрд грн.

✔️ Вже схвалено заявки (підписані угоди і ті, що готуються до підписання) на суму 11,7 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, сягнув 3,4 млрд грн.

☝️ Такі результати опитування Національним банком 20 банків, які підписали меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.

🟢 Зокрема, у жовтні:

▪️подано 443 заявки на суму 11,5 млрд грн;
▪️схвалено 1699 заявок на суму 3,9 млрд грн;
▪️надано 267 кредитів загальним обсягом 1,56 млрд грн.

⚡️ Загальна профінансована потужність генерації за наданими з червня позиками бізнесу вже становить близько 310 мВт.

➡️ Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж жовтня громадянам надано 1 тис. кредитів загальним обсягом 176 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами фізичних осіб, зріс до 366 млн грн.

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.