UNCG🐜 новини

​​Рідкісного лісового полоза 😳 нам вдалося знайти під час однієї з експедицій. І навіть не одного, а одразу двох дорослих змій. Красенів показує у відео наш герпетолог Олексій Марущак.

Намагаємося довести, що змії 🐍 не такі страшні, як ми звикли думати, тут ⤵️

https://youtu.be/zvP5DM0GkcY

​​На Черкащині знищили заказник «Великосевастянівські яри»!

Ми багато розповідали про розорювання степових ділянок у заказниках та інших територіях природно-заповідного фонду.

Утім, рідко стається, коли порушники руйнують природу настільки масштабно, як нам вдалося виявити на Черкащині, у заказнику «Великосевастянівські яри»: заказник знищений майже повністю.

На ранніх супутникових знімках 2012 року видно, що система Великосевастянівських балок, виглядала дуже гарно. Як великий нерозірваний, цілісний природний комплекс з лісовими, степовими, водно-болотними екосистемами. Сам заказник займав більшу частину цих площ. У 2015 році почалось освоєння земель заказника і з того часу площа оранок збільшується з кожним роком.

Відвідавши заказник на початку квітня 2024, наші колеги виявили, що низина балок була переорана разом з джерелами і водозахисною смугою. Очеретяні плавні спалені разом з гніздами птахів, частково також переорані. Виорані схили балок. Навіть такі, кут яких сягає 15 градусів. Спалені верболози. Спущений ставок. Болотиста низина осушена за допомогою меліоративних каналів, частково розорена та минулий рік засаджена овочевими культурами. Прямо в багно посаджений соняшник.

Ми звернулись до Офісу Генерального Прокурора з проханням забезпечити покарання винних у цьому злочині та примусити їх повернути територію до природного стану.

​​Лінія фронту двічі пройшлася нацпарком «Кам'янська Січ».

І навіть зараз, після звільнення, ця територія перебуває фактично на лінії бойового зіткнення. Регулярно обстрілюється, регулярно дистанційно мінується.

Апофеозом став підрив росіянами Каховської греблі. Водні екосистеми парку були миттєво осушені, загинула велика кількість тварин і водних рослин.

Як живе зараз нацпарк і як війна вплинула на природу парку – у нашому відео ⤵️

https://youtu.be/Du96urU9ERw

​​Продовження серії «Біорізноманіття Ржищівської міської об'єднаної територіальної громади»!

Третій випуск містить результати ботанічних, мікологічних, зоологічних та хімічних досліджень, що здійснювалися на базі Екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики» у третій рік її функціонування (2022 р.). Ця Екостанція працює з 2019 року на території Ржищівської МОТГ Обухівського району Київської області.

Одним із ключових завдань цієї роботи є створення прецеденту ґрунтовної інвентаризації біорізноманіття окремо взятої адміністративної одиниці України. Для цієї роботи було задіяно 25 дослідників, а також долучено матеріали, зібрані аматорами через інструменти «citizen science».

Дослідження біорізноманіття у Ржищівській МОТГ як за ідеєю, так і за масштабами залучення контингенту науковців випереджає будь-які установи природно-заповідного фонду, незважаючи на те, що 2022 рік був найважчим за період роботи Станції «Глибокі Балики». На самому початку року, коли команда дослідників лише готувала організаційну зустріч з планування моніторингових та інвентаризаційних робіт, розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України.

Завантажити працю можна на нашому сайті.

​​Навіщо Міндовкілля, Держлісагентство та ДП «Ліси України» погодили знищення лісу для видобутку бурштину?

Майже рік, як ми пишемо зауваження до Міндовкілля щодо ділянок, які планують виставити на аукціон для видобутку корисних копалин.

У більшості випадків міністерство підтримувало нас, відмовляючи у видобутку торфу, піску чи бурштину на цінних природних територіях. Так вдалося врятувати сотні гектарів лісів, боліт, заплав та річок.

Навіть Держводагентство та Держрибагентство надали свою позицію щодо недопустимості видобутку в межах меліоративних систем та заболочених територій!

Звісно, це не сподобалось надровикам. Тому Держгеонадра вирішило приховати від нас інформацію про координати ділянок, де планується видобуток.

А пізніше, цього тижня, Міндовкілля неочікувано погодило видобуток бурштину на 6 ділянках лісу на Рівненщині сумарною площею понад 150 га. І це ділянки, переважно непошкоджені видобутком бурштину.

Таке рішення суперечить вимогам «Державної стратегії управління лісами України до 2035 року». І раніше міністерство кілька разів відмовляло по цих же ділянках! Це і правильно, адже на Поліссі є тисячі гектарів уже пошкоджених бурштинокопачами!

Можливо, причина в тому, що до складу комісії при міністерстві, яка розглядає питання надр, входять представники Держлісагентства та ДП «Ліси України»? І саме тому в умовах погодження з’явилася фраза «Користування ділянкою можливе на усій площі, за умови компенсування витрат лісогосподарського виробництва та укладання платного сервітуту»?

Виходить, лісівники тепер вирішили підзаробити і на знищенні лісів під видобуток корисних копалин?

Щодо цього питання ми вже готуємо звернення до Міндовкілля.

Фото Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 4.0

​​До річниці каховської катастрофи Факультет біології, географії та екології Херсонської університету організував перше наукове зібрання, присвячене обговоренню екологічних наслідків та перспектив відновлення території колишнього Каховського водосховища.

Попри прес-конференції, брифінги й публікації, ні в цей день ні протягом всього року від дня теракту жодна інша державна або наукова установа не змогла зробити такий важливий крок.

Міжнародна науково-практична конференція «Катастрофа Каховського водосховища: рік «Післязавтра» і перспектива майбутнього» зібрала понад 50 науковців з різних галузей, які протягом року вивчали наслідки каховського теракту.

Конференція перетворилась на справжню професійну дискусію. Звісно, зараз ще немає ясності, яке рішення ухвалить держава щодо цієї території, але ми щиро бажаємо, щоб це рішення ґрунтувалось на комплексному баченні майбутнього, заснованого на європейських цінностях, цілях сталого розвитку і на думці фахівців, обізнаних у довкіллі.

Для вас ми підготували відео із виступами спеціалістів Української природоохоронної групи🐜, які були учасниками всіх експедицій до колишнього водосховища, про які ви чули з наших нових та ЗМІ. Нарешті можемо розказати з перших вуст, яких висновків дійшли колеги, провівши дослідження в зоні бойових дій на Херсонщині і Запоріжжі.

Переглянути можна за посиланнями ⤵️

Анна Куземко, «Біотопи дна колишнього Каховського водосховища»

Іван Мойсієнко, «Вплив війни на прибережні біотопи Каховського водосховища в НПП «Кам’янська Січ»

Олександр Ходосовцев, «Моніторинг відновлення рослинності на землях осушеного Каховського водосховища»

​​Мертва деревина надзвичайно важлива для лісу!

Що б там не розказували представники лісових господарств, мертва деревина є домом і їжею для величезної кількості живих істот (для мохів і лишайників, для жуків і їхніх личинок), а ті — для дятлів, кабанів і навіть для вищих рослин.

Якщо ми забираємо з лісу мертву деревину, ми позбавляємо ці види живого можливості для існування. Немає дому — немає можливості для життя. Саме тому частина видів стають рідкісними. Більше у відео розповідає наш колега, проректор з наукової та інноваційної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло.

Якщо було пізнавально, закиньте прийнятний для вас донат на авто для нацпарку «Холодний яр» 🙏 Будемо вам дуже вдячні!

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/95kKtBSaX

Номер картки: 5375 4112 1165 2107

Дивитися відео тут ➡️ https://youtu.be/6w2K4fwsV6o

​​Сьогодні роковини Каховської трагедії. Минулого року 6 червня росіяни здійснили черговий теракт, підірвавши дамбу Каховської ГЕС. Воєнний злочин окупантів призвів до катастрофічних наслідків: і для людей, і для природи.

Але в цієї катастрофи є і зворотний бік. На місці колишнього водосховища почав відновлюватися заплавний ліс - Великий луг. І ми переконані, що відбудова ГЕС стане помилкою, про яку шкодуватимемо.

Що ж ми втратимо, якщо відбудуємо ГЕС?

▪️Ми втратимо найбільший у посушливій степовій зоні кліматично стійкий ліс. У степовій зоні України ніколи не було більшого природного лісу, ніж Великий Луг. Після його знищення Радянський союз насаджав штучних лісів, з яких значна частина згоріла або всохла. Решта згоріли або загинули через війну та затоплення під час теракту.

▪️Ми втратимо унікальний шанс зберегти довгоіснуючу економіку на півдні України. Якщо водосховище буде і зрошення триватиме, нам відведено максимум 15-20 років такого ж зрошення, як було раніше. Пізніше ґрунти й стара земля будуть настільки засоленими, що користуватись ними буде неможливо. Якщо ми зараз почнемо відроджувати нову економіку без ГЕС, ми зможемо користуватися землею на півдні України в рази довше.

▪️Якщо ми будемо чекати, коли в нас буде можливість відновлювати гідроенергетику, ми втратимо шанс розвивати сучасну зелену енергетику. Зараз можна відбудовувати значно потужнішу й ефективнішу децентралізовану зелену енергетику на півдні України, не чекаючи кінця війни й не боячись, що росіяни їй нашкодять.

▪️Ми втратимо унікальний шанс стати лідерами в Європі з відновлення природи. За останні 10 років країни Західної й Північної Європи ліквідували 6 900 дамб, але жодна з них ніколи не була такою потужною, як дамба Каховської ГЕС. Жодна країна навіть сумарно не має таких площ, які можна звільнити від водосховища, як мало Каховське водосховище.

▪️Якщо ми почнемо відновлювати Каховське водосховище, ми матимемо шанс отримати короткострокове фінансування на ці роботи. Але якщо ми будемо відновлювати Великий Луг, ми можемо отримати підтримку Євросоюзу на довгі й довгі десятиліття, тому що це буде найбільший проект в історії Європи з відновленню річок і дикої природи.

▪️Відновивши водосховище, ми назавжди забудемо про можливість вивчити нашу реальну історію. Козаки жили на Великому Лузі, а Запорізька Січ була їхньою фортецею. Сталін поклопотався, щоб ніякі археологи не встигли вивчити українську археологічну спадщину, яка може розповісти про історію нашої державності. Відновивши ГЕС, ми можемо назавжди втратити знання про боротьбу за нашу державність, яку, можливо, зараз нарешті Україна зможе завершити і назавжди позбутися ворога — сусіда на сході.

​​Ми були в Дніпропетровській області, маршрут пролягав повз найвищий збережений в Україні курган «Нечаєва могила» − 15 м у висоту. З тих, що залишилися, це найвищий курган по всій Україні. Ми вирішили туди поїхати.

Що ми побачили – курган копається. Чорними археологами. Тобто зверху − дірка, 2х2 метри і метрів 10 вглиб. Ґрунт вони вивалили на поверхню кургану, тобто вони копали, кидали його, і він скотився вниз. Верхівка й схили кургану – це бур’яни, тому що там свіжовивалений ґрунт з нори, яку вони вирили. Знизу ще залишилися степові види рослин: півники, типчак. Зазвичай, якщо кургани не чіпати, то вони всі покриваються степом, у тому числі і рідкісними видами. Оскільки величезна кількість землі — десятки тонн — була викинута згори униз, зрозуміло, що степові види під нею були знищені.

Усю цю роботу не могла зробити одна людина за один день. Тут працювало кілька людей, можливо, й десять, працювали вони кілька місяців і їх ніхто не помічав.

Цей курган є меморіалом жертвам Другої світової війни. Перед ним є обеліск, встановлені таблички з іменами загиблих. На нього зроблені східці. Чорні копачі влаштували табір прямо у цьому меморіальному комплексі: викопали туалет, плівкою зробили палатки, халабуди. Зверху стоїть геодезичний знак − металевий трикутник, до якого точно відомі координати. Раніше якщо робили будь-які роботи (прокладали дорогу, планували населений пункт чи поля), прив’язувалися до цих геодезичних знаків. Це велика конструкція висотою 4 м. Дуже часто такі знаки стоять на курганах, бо там їх ніхто не буде чіпати. І цей геодезичний знак стоїть на верхівці цього кургану, а його стіни оббили плівкою, влаштували там диванчик. Прямо на верхівці кургану, біля геодезичного знаку, ці копачі зробили собі ще одну кімнату.

Це найвищий курган в Україні, який зберігся. Ми повинні навколо нього обережно ходити, його оберігати. Це пам’ятка археології, яка оберігається законом. А тут невідомі люди копають. Ні поліція, ні тероборона цього не бачать. А копають кілька місяців, облаштували собі житло прямо на меморіалі війни…

Інформацію ми передали Дніпропетровській інспекції охорони пам’яток, яка має звернутися до прокуратури.

Іван Мойсієнко, співзасновник Української природоохоронної групи