UNCG🐜 новини

​​Навіщо Міндовкілля, Держлісагентство та ДП «Ліси України» погодили знищення лісу для видобутку бурштину?

Майже рік, як ми пишемо зауваження до Міндовкілля щодо ділянок, які планують виставити на аукціон для видобутку корисних копалин.

У більшості випадків міністерство підтримувало нас, відмовляючи у видобутку торфу, піску чи бурштину на цінних природних територіях. Так вдалося врятувати сотні гектарів лісів, боліт, заплав та річок.

Навіть Держводагентство та Держрибагентство надали свою позицію щодо недопустимості видобутку в межах меліоративних систем та заболочених територій!

Звісно, це не сподобалось надровикам. Тому Держгеонадра вирішило приховати від нас інформацію про координати ділянок, де планується видобуток.

А пізніше, цього тижня, Міндовкілля неочікувано погодило видобуток бурштину на 6 ділянках лісу на Рівненщині сумарною площею понад 150 га. І це ділянки, переважно непошкоджені видобутком бурштину.

Таке рішення суперечить вимогам «Державної стратегії управління лісами України до 2035 року». І раніше міністерство кілька разів відмовляло по цих же ділянках! Це і правильно, адже на Поліссі є тисячі гектарів уже пошкоджених бурштинокопачами!

Можливо, причина в тому, що до складу комісії при міністерстві, яка розглядає питання надр, входять представники Держлісагентства та ДП «Ліси України»? І саме тому в умовах погодження з’явилася фраза «Користування ділянкою можливе на усій площі, за умови компенсування витрат лісогосподарського виробництва та укладання платного сервітуту»?

Виходить, лісівники тепер вирішили підзаробити і на знищенні лісів під видобуток корисних копалин?

Щодо цього питання ми вже готуємо звернення до Міндовкілля.

Фото Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 4.0

​​До річниці каховської катастрофи Факультет біології, географії та екології Херсонської університету організував перше наукове зібрання, присвячене обговоренню екологічних наслідків та перспектив відновлення території колишнього Каховського водосховища.

Попри прес-конференції, брифінги й публікації, ні в цей день ні протягом всього року від дня теракту жодна інша державна або наукова установа не змогла зробити такий важливий крок.

Міжнародна науково-практична конференція «Катастрофа Каховського водосховища: рік «Післязавтра» і перспектива майбутнього» зібрала понад 50 науковців з різних галузей, які протягом року вивчали наслідки каховського теракту.

Конференція перетворилась на справжню професійну дискусію. Звісно, зараз ще немає ясності, яке рішення ухвалить держава щодо цієї території, але ми щиро бажаємо, щоб це рішення ґрунтувалось на комплексному баченні майбутнього, заснованого на європейських цінностях, цілях сталого розвитку і на думці фахівців, обізнаних у довкіллі.

Для вас ми підготували відео із виступами спеціалістів Української природоохоронної групи🐜, які були учасниками всіх експедицій до колишнього водосховища, про які ви чули з наших нових та ЗМІ. Нарешті можемо розказати з перших вуст, яких висновків дійшли колеги, провівши дослідження в зоні бойових дій на Херсонщині і Запоріжжі.

Переглянути можна за посиланнями ⤵️

Анна Куземко, «Біотопи дна колишнього Каховського водосховища»

Іван Мойсієнко, «Вплив війни на прибережні біотопи Каховського водосховища в НПП «Кам’янська Січ»

Олександр Ходосовцев, «Моніторинг відновлення рослинності на землях осушеного Каховського водосховища»

​​Мертва деревина надзвичайно важлива для лісу!

Що б там не розказували представники лісових господарств, мертва деревина є домом і їжею для величезної кількості живих істот (для мохів і лишайників, для жуків і їхніх личинок), а ті — для дятлів, кабанів і навіть для вищих рослин.

Якщо ми забираємо з лісу мертву деревину, ми позбавляємо ці види живого можливості для існування. Немає дому — немає можливості для життя. Саме тому частина видів стають рідкісними. Більше у відео розповідає наш колега, проректор з наукової та інноваційної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло.

Якщо було пізнавально, закиньте прийнятний для вас донат на авто для нацпарку «Холодний яр» 🙏 Будемо вам дуже вдячні!

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/95kKtBSaX

Номер картки: 5375 4112 1165 2107

Дивитися відео тут ➡️ https://youtu.be/6w2K4fwsV6o

​​Сьогодні роковини Каховської трагедії. Минулого року 6 червня росіяни здійснили черговий теракт, підірвавши дамбу Каховської ГЕС. Воєнний злочин окупантів призвів до катастрофічних наслідків: і для людей, і для природи.

Але в цієї катастрофи є і зворотний бік. На місці колишнього водосховища почав відновлюватися заплавний ліс - Великий луг. І ми переконані, що відбудова ГЕС стане помилкою, про яку шкодуватимемо.

Що ж ми втратимо, якщо відбудуємо ГЕС?

▪️Ми втратимо найбільший у посушливій степовій зоні кліматично стійкий ліс. У степовій зоні України ніколи не було більшого природного лісу, ніж Великий Луг. Після його знищення Радянський союз насаджав штучних лісів, з яких значна частина згоріла або всохла. Решта згоріли або загинули через війну та затоплення під час теракту.

▪️Ми втратимо унікальний шанс зберегти довгоіснуючу економіку на півдні України. Якщо водосховище буде і зрошення триватиме, нам відведено максимум 15-20 років такого ж зрошення, як було раніше. Пізніше ґрунти й стара земля будуть настільки засоленими, що користуватись ними буде неможливо. Якщо ми зараз почнемо відроджувати нову економіку без ГЕС, ми зможемо користуватися землею на півдні України в рази довше.

▪️Якщо ми будемо чекати, коли в нас буде можливість відновлювати гідроенергетику, ми втратимо шанс розвивати сучасну зелену енергетику. Зараз можна відбудовувати значно потужнішу й ефективнішу децентралізовану зелену енергетику на півдні України, не чекаючи кінця війни й не боячись, що росіяни їй нашкодять.

▪️Ми втратимо унікальний шанс стати лідерами в Європі з відновлення природи. За останні 10 років країни Західної й Північної Європи ліквідували 6 900 дамб, але жодна з них ніколи не була такою потужною, як дамба Каховської ГЕС. Жодна країна навіть сумарно не має таких площ, які можна звільнити від водосховища, як мало Каховське водосховище.

▪️Якщо ми почнемо відновлювати Каховське водосховище, ми матимемо шанс отримати короткострокове фінансування на ці роботи. Але якщо ми будемо відновлювати Великий Луг, ми можемо отримати підтримку Євросоюзу на довгі й довгі десятиліття, тому що це буде найбільший проект в історії Європи з відновленню річок і дикої природи.

▪️Відновивши водосховище, ми назавжди забудемо про можливість вивчити нашу реальну історію. Козаки жили на Великому Лузі, а Запорізька Січ була їхньою фортецею. Сталін поклопотався, щоб ніякі археологи не встигли вивчити українську археологічну спадщину, яка може розповісти про історію нашої державності. Відновивши ГЕС, ми можемо назавжди втратити знання про боротьбу за нашу державність, яку, можливо, зараз нарешті Україна зможе завершити і назавжди позбутися ворога — сусіда на сході.

​​Ми були в Дніпропетровській області, маршрут пролягав повз найвищий збережений в Україні курган «Нечаєва могила» − 15 м у висоту. З тих, що залишилися, це найвищий курган по всій Україні. Ми вирішили туди поїхати.

Що ми побачили – курган копається. Чорними археологами. Тобто зверху − дірка, 2х2 метри і метрів 10 вглиб. Ґрунт вони вивалили на поверхню кургану, тобто вони копали, кидали його, і він скотився вниз. Верхівка й схили кургану – це бур’яни, тому що там свіжовивалений ґрунт з нори, яку вони вирили. Знизу ще залишилися степові види рослин: півники, типчак. Зазвичай, якщо кургани не чіпати, то вони всі покриваються степом, у тому числі і рідкісними видами. Оскільки величезна кількість землі — десятки тонн — була викинута згори униз, зрозуміло, що степові види під нею були знищені.

Усю цю роботу не могла зробити одна людина за один день. Тут працювало кілька людей, можливо, й десять, працювали вони кілька місяців і їх ніхто не помічав.

Цей курган є меморіалом жертвам Другої світової війни. Перед ним є обеліск, встановлені таблички з іменами загиблих. На нього зроблені східці. Чорні копачі влаштували табір прямо у цьому меморіальному комплексі: викопали туалет, плівкою зробили палатки, халабуди. Зверху стоїть геодезичний знак − металевий трикутник, до якого точно відомі координати. Раніше якщо робили будь-які роботи (прокладали дорогу, планували населений пункт чи поля), прив’язувалися до цих геодезичних знаків. Це велика конструкція висотою 4 м. Дуже часто такі знаки стоять на курганах, бо там їх ніхто не буде чіпати. І цей геодезичний знак стоїть на верхівці цього кургану, а його стіни оббили плівкою, влаштували там диванчик. Прямо на верхівці кургану, біля геодезичного знаку, ці копачі зробили собі ще одну кімнату.

Це найвищий курган в Україні, який зберігся. Ми повинні навколо нього обережно ходити, його оберігати. Це пам’ятка археології, яка оберігається законом. А тут невідомі люди копають. Ні поліція, ні тероборона цього не бачать. А копають кілька місяців, облаштували собі житло прямо на меморіалі війни…

Інформацію ми передали Дніпропетровській інспекції охорони пам’яток, яка має звернутися до прокуратури.

Іван Мойсієнко, співзасновник Української природоохоронної групи

​​Разом нам вдалося!

Законопроект 9516, яким планувалось скасувати оцінку впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок, знятий з порядку денного цього тижня! Розголос допоміг. Дякуємо всім, хто коментував, репостив, тегав і писав звернення до керівників депутатських фракцій, ви неймовірні!❤️

Але, на жаль, перемога ще не остаточна: лісівники вклали занадто багато ресурсів у просування проєкту закону. Наприклад, організували з пів сотні листів від різних лісгоспів на підтримку законопроєкту. Спростити вирубку старих лісів попросили навіть 4 нацпарки – Карпатський, Галицький, Шацький та «Святі Гори» 🤦‍♀️

Тому, якщо ви ще не написали звернення до голів фракцій, просимо зробити це!

Зі свого боку ми слідкуватимемо за розвитком подій і обов’язково інформуватимемо вас.

Нещодавно наш орнітолог Максим Гаврилюк провів надзвичайну екскурсію для Сімейний екоклуб у Ржищеві.

Максим розповів про звички й середовище існування птахів. Також навчив екскурсантів визначати види за зовнішніми ознаками та співом.

Разом вони нарахували 32 види пернатих, зокрема: очеретянку велику, cіру чаплю, серпокрильця чорного, крижня, ластівку міську, припутня, баклана великого, плиску білу, кропивʼянку садову, вільшанку, кропивʼянку сіру та багато інших.

Розповів Максим Гаврилюк про роль птахів у екосистемі і про те, як можна допомогти птахам у своїх дворах та садах, створюючи умови для гніздування.

Як це було – коротко в нашому відео ⤵️

https://www.youtube.com/shorts/0XDwBFxmeP4?feature=share

Зовсім скоро у Верховній Раді голосуватимуть за законопроєкт 9516😩

Цей проєкт закону – катастрофа для лісів України, особливо постраждають Карпати. Адже він скасовує ОВД для рубок.

Будь ласка, зверніться до депутатів з проханням не підтримувати законопроєкт 9516, який знищить наші ліси🙏

Щоб це зробити, ми підготували для вас інструкцію.

​​На Черкащині розорали «Козацькі майдани»!

Ботанічна пам'ятка природи – степ та кургани – має і історичну, і природну цінність. На нерозораних курганах зберігається природний степовий рослинний покрив.

Під час наукової експедиції співзасновник нашої Групи🐜 Іван Мойсієнко разом з колегою із Варшавського університету Барбарою Суднік-Войциковською дослідили 106 курганів у різних регіонах України. Вони виявили на них 721 вид рослин, зокрема 69 видів (9,6%), що охороняються.

На «Козацьких майданах» виявили 75 видів рослин, деякі з них червонокнижні. Також тут наявні види, для охорони яких створюються Смарагдові території, наприклад, наголоватка волошкова, півники угорські.

Розорювання цієї території триває з 2017 року. Займається цим неподобством Ігор Калієвський, взявши ділянку в оренду в Кам’янської міської Ради. Допомогли знищити пам'ятку і інженер-землевпорядник Ігор Редько та кадастровий реєстратор, які «не помітили» не лише заповідності території, але й курганів. Саме так, у документах жодних обмежень.

Ми звернулись до Кам'янської міської ради, Держгеокадастру, Держекоінспекції з проханням провести обстеження розораної ділянки та нарахувати збитки.

☝️Ситуація потребує реагування, а винні мають бути притягнуті до відповідальності. Важливо також, щоб місцева влада забезпечила захист території та припинила незаконне використання земель.

Фото Maxim Gavrilyuk, CC BY-SA 4.0

​​Скоро у Верховній Раді голосуватимуть за ухвалення законопроєкту 9516

Того, що скасує ОВД для суцільних санітарних рубок. Тих рубок, за яких під виглядом начебто хворого лісу вирубуються гектари здорових лісів. Про катастрофічні наслідки законопроєкту для лісів ми писали багато й давно. Проти його ухвалення виступило представництво ЄС, десятки провідних природоохоронних організацій України.

Але це не зупиняє ДП «Ліси України», які використовують свій політичний вплив та інші можливості, аби тиснути на депутатів та маніпулювати в ЗМІ.

Їхнє завдання – скасувати природоохоронні заборони й максимально збільшити обсяг рубок. Передусім там, де планові рубки заборонені і де поближче до кордону – у Карпатах.

Крім того, найближчим часом лісівники планують зареєструвати новий законопроект – про перетворення ДП «Ліси України» в ПАТ. В акціонерне товариство. Зрозуміло, чому їм так заважає процедура оцінки впливу на довкілля?

Але в нас ще є можливість їх зупинити❗

Що можна зробити?
1. Написати звернення до депутатів за нашою інструкцією. На це у вас піде 10 хвилин.
2. Напишіть у ваших соціальних мережах, чому ви проти масової вирубки українських лісів і законопроекту 9516 і затегайте керівників депутатських фракцій, які можуть вплинути на процес. Лінки на їхні сторінки.
3. Залиште під цим дописом лайк, коментар, зробіть репост.

​​Веселинівська громада підтримує створення заказника «Чичиклійський»!

За нашим клопотанням, Веселинівська селищна рада підтримала створення заказника «Чичиклійський». Заказник планується створити на 350 га комунальних земель та на 100 га земель ДП «Ліси України».

Серед червонокнижних видів рослин тут трапляється дрік скіфський, зіновать гранітна, ковила Лессінга, ковила волосиста, сон лучний, півники понтичні, астрагал шерстистоквітковий та багато інших. Протягом наших експедицій ми також зафіксували тут шафран сітчастий, брандушку різнокольорову та рястку Буше.

Серед видів, що занесені до регіонального червоного списку Миколаївської області, тут зростають лещиця горбкова, мигдаль степовий, півники карликові, льон лінійнолистий, півники солелюбні, півники болотяні, ефедра двоколоса, ломиніс цілинолистий та інші.

До речі, у межах проєктованого заказника ми плануємо створити екологічну стежку «Долина троянд». Зовсім скоро розкажемо вам про наш задум більше😉

​​Екологічний договір для України закінчиться «Планом в нікуди»?

Міндовкілля розробило План, який би мав сприяти виконанню Екологічного договору для України, розробленого Робочою групою високого рівня з екологічних наслідків війни при Офісі Президента України.

Але вийшло, як завжди. 50 рекомендацій Робочої групи, за кожним з яких слід було б розробити детальний план дій, перетворилися на 50 формальних завдань, виконання яких не допоможе ані зменшити екологічні наслідки військової агресії росії, ні забезпечити екологічне відновлення України.

Заплановані заходи подекуди й прямо суперечать рекомендаціям. Приміром, Рекомендація 42 Екологічного договору визначила обов’язковість ОВД та СЕО для всіх проєктів, планів і програм. А запланований захід у Плані доручає розробити механізми відступу від ОВД та СЕО. Крім того, у Екологічному договорі чітко зазначено, що прикладом проекту, що потребує прозорої оцінки із залученням незалежних експертів є можлива відбудова Каховської ГЕС. Але в Плані прямо написано, що можливу відбудову Каховської ГЕС слід виключити з усіх можливих оцінок 😳

Очевидно, під час розробки Плану в міністерстві забули про пріоритет довкіллєвих питань, які є наскрізними темами всіх рекомендацій Екологічного договору для України.

Що не так з Планом заходів – за лінком ⤵️

https://uncg.org.ua/ekologichnyj-dogovir-dlya-ukrayiny/