НІНА ЮЖАНІНА


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Про податки, економіку і не тільки від першої особи

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


💲 НБУ скоригував низку валютних обмежень, які набрали чинності з 20 листопада 2024 року.
 
Зміни, що стосуються пом’якшення:
 
✔️ Переказ коштів для виконання зобов’язань за імпортними контрактами
 
Тепер можна розраховуватися за імпорт товарів без обмеження терміну їхньої поставки в Україну за умови, ЯКЩО кошти переказуються на користь:  
 
🔻 іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА) / іноземної держави;
 
🔻 інших нерезидентів, за умови участі в імпортних операціях (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного ЕКА / іноземної держави.
 
Наразі український бізнес може розраховуватися за імпорт будь-якої продукції лише за умови, якщо поставка товару здійснюється після 23 лютого 2021 року.
 
Щомісячний ліміт для таких переказів встановлено на рівні 10% від суми простроченої заборгованості за договором щодо імпорту товарів.
 
✔️ Розрахунки за проєктами міжнародної технічної допомоги
 
Дозволено переказувати іноземну валюту за кордон для проведення розрахунків за проєктами міжнародної технічної допомоги 🤝 незалежно від того, якою державою чи організацією фінансується проєкт.
 
Нині передбачена можливість переказу іноземної валюти з України для розрахунків у межах проєктів, що фінансуються ЄС.
 
1/2


🔖 З початку повномасштабної війни інвестиції громадян в облігації внутрішньої державної позики збільшились у 2,8 раза
з 25,5 млрд грн в обігу на 24 лютого 2022 року до 72,61 млрд грн на 19 листопада 2024 року (1,9 млрд доларів США)
 
📈 А з 2014 року, за час війни росії проти України, обсяги придбання громадянами ОВДП зросли більш ніж у 600 разів.
 
Загалом за 1000 днів повномасштабного вторгнення через випуск ОВДП до державного бюджету залучено 1,36 трлн грн (36,8 млрд доларів США) в еквіваленті.
 
🤝 Зовнішня бюджетна підтримка з початку повномасштабної війни сягає 100,8 млрд доларів США, писала тут.
 
У Мінфіні наголошують:
«Сьогодні кожен може долучитися до купівлі військових облігацій та підтримати Збройні Сили України».

 
Проте щось тут НЕ ТАК.

Досі залучені кошти від розміщення ОВДП витрачаються НЕ тільки на ЗСУ.
 
Отже, це  питання не вирішене, хоча неодноразово необхідні зміни до Бюджетного кодексу і бюджету подавалися❗️


💸 У 2025 році сплата ЄСВ ФОПами знов стане обов’язковою.
Добровільною вона була з 1 березня 2022 року.
 
Згідно із Законом №2120 підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе до припинення або скасування воєнного стану в Україні та ще протягом 12 місяців.
 
❎ Але в прийнятому законі про Держбюджет-2025 дію цієї норми Закону про ЄСВ на 2025 рік зупинили.
 
У парламенті обіцяли, що таку пропозицію уряду будуть обговорювати, але жодних дискусій на цю тему ні в податковому, ні в соціальному, ні в головному бюджетному комітеті не було.
 
А голова податкового комітету взагалі назвав рішення про повернення обов’язкової сплати ЄСВ ФОПами логічним,
«тому що пройшло вже достатньо багато часу в контексті відновлення всіх податків, які були раніше, до повномасштабної війни».

 
ℹ️ Ще одна норма щодо ЄСВ, яка залишилася незмінною з першої редакції бюджету-2025, — збільшення розміру максимальної бази для нарахування ЄСВ з нинішніх 15 (26400 грн) до 20 мінімальних зарплат (35200 грн).
 
❗️Вона стосуватиметься великих зарплат до 160 тис. грн, тоді як дію скасування пільги зі сплати ЄСВ відчують усі підприємці, крім тих, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.


💵 Кабмін вирішив залучити від Міжнародного банку реконструкції та розвитку позику на 662 мільйони доларів для фінансування програм соціального захисту.
 
Цей крок заплановано як додаткове фінансування для реалізації проєкту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)».
 
Кошти спрямують на відшкодування видатків держбюджету на:
▪️соціальний захист дітей та сімей,
▪️надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг,
▪️придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу,
▪️соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини,
▪️виплату довічних державних стипендій,
▪️соціальний захист осіб з інвалідністю.
 
Виникає логічне запитання: чому про підвищення зарплат чиновників, у тому числі прокурорів, подбали вже, а на соціальний захист просимо додаткові кошти в наших партнерів❓


Пакет податкових заходів, схвалений Радою, додасть близько 1,6% до українського ВВП у 2025 році.
 
Про це йдеться на сайті МВФ у релізі за результатами досягнутої з українською владою домовленості на рівні персоналу щодо шостого перегляду механізму розширеного фінансування (EFF).
«Прийняття податкового пакету є обов’язковою вимогою для перегляду та допоможе забезпечити наявність ресурсів уряду, необхідних для задоволення критичних потреб у витратах».

 
Проте
«Ризики для бюджету залишаються високими, і органи влади повинні продовжувати бути готовими реагувати на фіскальні шоки компенсуючими заходами, зокрема широкомасштабними, тривалими та ефективними заходами надходження доходів, такими як підвищення основної ставки ПДВ».

 
⏩️ Крім того, в повідомленні МВФ зазначається, що влада повинна прискорити реформи Державної митної служби та Бюро економічної безпеки, зокрема призначити нових керівників двох установ.
 
Без коментарів.
Єдине – ДУМАЙТЕ.


👩‍💻 Опендата повідомляє, що майже 155 тисяч ФОПів створили жінки цьогоріч в Україні.  

Загалом це 61% від усіх нових ФОПів у 2024 році.  

📈 Кількість ФОПів, які відкривають жінки, більшає рік до року.

Так, минулоріч їх частка складала 57%, а до початку повномасштабної цей показник не перевищував 51%.

❗️Цього року зросла не тільки частка жінок-ФОПів, а й жінок - директорів новостворених компаній — 34%.
У жовтні цей показник сягнув рекордних 39%.

Ситуація зрозуміла.
Та жінки в Україні завжди були і є відповідальними, підприємливими, і їх активність сьогодні не випадковість.
ЦЕ ДІЯ❗️


Бюджет на 2025 рік прийнятий без збільшення прямого фінансового забезпечення військових частин.

Про необхідність збільшення з 10% до 30% частки військового ПДФО, який автоматично спрямовується військовим частинам,  фракція “Європейська Солідарність” заявляє з січня 2024 року і подає відповідні пропозиції до всіх законопроєктів, пов’язаних із бюджетом.

✅ Нарешті і Зеленський сьогодні під час представлення Плану стійкості підтримав збільшення прямого фінансування військових частин з огляду на оперативність забезпечення своїх нагальних потреб військовими частинами та прозорість витрачання ними бюджетних коштів.

Чи згадає Зеленський про свої слова і накладе вето на такий бюджет❓🤔

Часу ще достатньо.




Це — моя позиція.

За Держбюджет-2025 проголосували 257 нардепів.

Проти 35.

Я теж голосувала проти. 🔴


📑 Почався розгляд бюджету-2025.

Доповідає пан Марченко.
Все те ж саме:
▪️ все збалансовано,
▪️ пріоритети бюджету не змінилися і т. д.

Чому вони дозволяють собі обдурювати українців під час таких важких випробувань❓

Чому навіть частково не врахували реальні кроки задля реалізації «плану стійкості», щойно проголошеного в залі ВР Зеленським❓

📣 Навіщо тоді ці голосні слова⁉️

Ще годину будуть ритуальні обговорення (обовʼязкова процедура при розгляді бюджету).

Але в цьому бюджеті головну роль будуть відігравати силовики, Рахункова палата (у них оплата праці виросла на 242%)❗️

Натомість Збройні Сили — наші захисники — без жодного підвищення 😡


👩‍🚒 Зі свого боку, уряд України на останньому засіданні Постановою №1302 затвердив експериментальний проєкт щодо професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені.
 
💪 Наприклад, можна стати трактористкою, водійкою тролейбуса, електрогазозварювальницею, теслею.
 
Але на відміну від проєкту, запущеного партнерами, наш зорієнтований на ініціативу передусім від особи, а не компанії.
 
І тут є нюанс: оплату центром зайнятості такого професійного навчання передбачено в розмірі, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 30 тисяч гривень).
 
🫰Якщо вартість вища, різниця може бути оплачена особою самостійно або роботодавцем, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
 
А якщо грошей у людини немає
Вона ж не просто так вирішила змінити сферу діяльності.
 
Кабмін це не врахував.
 
2/2


💵🤝 Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» виділяє 1,8 мільйона доларів на підтримку працевлаштування українців.
 
Проєкт покликаний допомогти молоді, ветеранам, людям з інвалідністю і внутрішньо переміщеним особам реалізувати потенціал на ринку праці, надаючи їм потрібні навички для затребуваних професій у найбільш динамічних галузях економіки.
 
👷‍♀️ Крім того, ініціатива підтримує жінок у здобутті навичок у професіях, де статистично переважали чоловіки, а також стимулює бізнес створювати нові робочі місця.
 
Увагу буде зосереджено на таких сферах, як будівництво й логістика.
 
Компанії та організації можуть подавати заявки на участь у проєкті до 18:00 29 листопада 2024 року за посиланням.
 
1/2 ⤵️


🇵🇱🤝 Польща допомогла Україні на майже 5% свого ВВП, 85% з цього пішло на біженців.
 
Про це йдеться на сайті finance.ua з посиланням на  серію дописів канцелярії польського президента у соцмережі X (Twitter).
«Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% свого ВВП, з яких 0,71% ВВП було виділено на пряму підтримку країни, а 4,2% ВВП — на витрати, пов’язані з наданням допомоги українським біженцям», —

зазначається в одному з повідомлень.
 
Таким чином, на допомогу українським біженцям у Польщі пішло приблизно 85% виділеної Варшавою допомоги.

Загалом, як уточнили, Польща надала Україні військову допомогу на суму 3,23 млрд євро, або понад 14 млрд злотих.

Переважна більшість польської громадськості була залучена до допомоги біженцям з України.

📊 Згідно з опитуванням Польського економічного інституту таких 77% поляків.

Було також підкреслено, що Польща має найвищий зафіксований відсоток українських біженців, які працевлаштувалися, — 65%.

Отже, Польща посідає перше місце серед країн, які підтримують Україну, за обсягом витрат у відсотках від ВВП. 


💶 Банк Розвитку Ради Європи надасть 200 млн євро позики на підтримку ВПО в Україні, про це йдеться на сайті Мінфіну.
 
Кошти підуть  на фінансування  бюджетних видатків для виплат внутрішньо переміщеним особам, зокрема забезпечення тимчасовим проживанням, фізичною реабілітацією, безкоштовним харчуванням дітей ВПО у дошкільних, шкільних та професійно-технічних навчальних закладах, а також на допомогу в працевлаштуванні у нових регіонах.
 
ℹ️ Проєкт є вже третьою операцією БРРЄ в Україні з моменту офіційного приєднання країни до Банку у червні 2023 році.

Так, загальний обсяг схваленого для України фінансування  сягає 400 млн євро.
 
🎒 Важливо, щоб від безнадії ВПО не повертались на окуповані території.


Мінфін інформує:
 
💰 30% із зовнішнього фінансування з лютого 2022 року – гранти. 
 
З початку повномасштабної війни зовнішня бюджетна підтримка сягає понад 100 млрд доларів США:
🔹 31,1 млрд доларів США у 2022 році;
🔹 42,5 млрд доларів США у 2023 році;
🔹 27,2 млрд доларів США у 2024 році (станом на 14 листопада).
 
Найбільшими надавачами бюджетної допомоги (90% від усіх залучених коштів) за цей період є:
🔸 ЄС – 40,5 млрд доларів США;
🔸 США – 28,2 млрд доларів США;
🔸 МВФ – 11,4 млрд доларів США;
🔸 Японія – 6,3 млрд доларів США;
🔸 Канада – 5,4 млрд доларів США.
 
33,7 млрд доларів США, або понад 33% від загального обсягу, Мінфін України залучив до державного бюджету у грантовій формі. 

💲 Тобто кожен третій долар партнери надали на безповоротній основі.

Це дозволило підтримати бюджетну ліквідність, не збільшуючи боргове навантаження. 
 
💸 Інша частина зовнішнього фінансування була надана Україні на пільгових умовах. 

Зокрема, фінансова допомога від ЄС, отримана у 2023 році, передбачає компенсацію видатків на обслуговування за позикою країнами ЄС.

Інструмент Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024-2027 роки включає близько 2 млрд євро на покриття відсотків кредиту від ЄС.


🛜❎ Через півтора місяці підприємці, у яких не буде доступу до інтернету, змушені будуть  припинити роботу.

Це є наслідком постанови Кабміну від 29 липня 2022 року №894, відповідно до якої з 1 січня 2025 року всі підприємці в усіх населених пунктах мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (крім спрощенців І групи, виїзної торгівлі та тих, хто торгує в районі проведення воєнних (бойових) дій).

📢 І податкова не забуває нагадувати про суворе дотримання цих вимог.

От тільки без інтернету проведення безготівкових розрахунків неможливе.

ℹ️ Доступ до фіксованого інтернету має не більше 60-65% населених пунктів  (за даними звіту Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, за 2023 рік).

В цей же час податкова вичавлює зі спрощеної системи провайдерів, які надавали послуги з доступу до інтернету в сільській місцевості.

Вважаю:

❗️ терміново потрібно вносити зміни до зазначеної постанови щоби не наражати підприємців на штрафи;

❗️ слід розібратися нарешті з роботою провайдерів у сільській місцевості і робити все можливе, аби інтернет там, де він був, залишався.


Різне на думку спадає, допоки чекаємо на появу постанови уряду щодо «тисячі всім».
 
💳 Зокрема, цікаво, а чому тисяча буде надходити на картку Нацкешбеку, а не на картку єПідтримки❓🤔
 
Було б логічніше, якщо вже програму назвали «Зимова єПідтримка».
Тим більше, що багато в кого ці картки відкриті ще з минулих разів.
 
Напевно, щоб умови використання цих грошей були такими ж, як за кешбеком.

❗️Тобто людина надаватиме дозвіл на обробку персональних даних, згоду на передачу даних про транзакції при купівлі товарів чи оплаті послуг та дозвіл на розкриття банківської таємниці.
 
Надалі ж ця інформація в режимі реального часу потраплятиме прямісінько до податкової. 🤥
 
Що ДПС робитиме з даними про те, яку книгу людина придбала, яку суму задонатила на військо чи скільки ковбаси з’їла на цю тисячу — не відомо. 🤷‍♀️
 
Але для  чогось же служба не полишає спроб отримати доступ до даних про банківські рахунки українців (писала про це тут), причому робить це зараз, а не після відновлення довіри до податкових органів, як записано в їхній же (урядовій) Національній стратегії доходів.
 
Тому це ще один підводний камінь «тисячі всім», хоча поки — лише моє припущення.
 
Думаю, багато чого про справжні наміри влади ми ще не знаємо.


📝 Допоки чекаємо на появу постанови уряду щодо «тисячі всім», ой, «зимової еПідтримки», на сайті Президента з’явилася петиція про перегляд цієї програми.
 
Її ініціатори виступають проти роздавання грошей всім підряд.
 
Головні аргументи:
 
🔻 нерозуміння джерела фінансування і дисонанс із паралельним підняттям податків;
 
🔻 відсутність адресності — спрямування коштів тим, хто цього потребує (пенсіонерам, малозабезпеченим сім’ям, внутрішньо переміщеним особам та ін.).
 
А найголовніший аргумент такий:
«У цей складний час держава змушена шукати баланс між підвищенням податкового навантаження на бізнес і громадян та фінансуванням оборонних видатків».

 
Тобто НЕ МОЖЕ бути в держави, яка до того ж відмовляється збільшувати бюджетну підтримку військових частин, ЗАЙВИХ ГРОШЕЙ❗️
 
АНІ СВОЇХ, АНІ ПОЗИЧЕНИХ, в тому числі в українських же платників податків.
 
Петицію зареєстровано лише 14 листопада, а її вже підписали 8,5 тисяч громадян.
 
Це позиція небайдужих людей, на відміну від тих, хто мислить категорією «якщо дають — то чому б і не взяти❓»
 
Для охочих підтримати ділюся посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/237068


📑 Уряд зареєстрував у ВР відразу два законопроєкти про єПотенціал — 12209 і 12210 щодо встановлення справедливої моделі призначення соцвиплат для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю.
 
Нова модель має прийти на заміну МСЕК (про це писала тут).
 
Чи стане така заміна ефективною — ще будемо аналізувати ці ініціативи.
 
При цьому наголошується, що
«запропоновані зміни будуть застосовуватись лише для нових страхових випадків, які будуть відбуватись після вступу даного законопроекту в дію».

 
❎ Також у Мінсоцполітики зауважили, що реформа НЕ стосується людей, які вже мають інвалідність.
Для них нічого не зміниться, всі пільги зберігаються.

Відповідно, збережуться і соцгарантії для сумнозвісних прокурорів-інвалідів. 🫤


🔎💸 Укрінформ повідомляє, що Державна служба зайнятості провела аудит 14,5 тис. виданих мікрогрантів за програмою «Власна справа», з яких за недотримання вимог договору підлягають поверненню менш як 1%.
 
Найчастіше причинами порушень з боку отримувачів грантів є невиконання обов’язкової умови щодо створення робочих місць та працевлаштування на них працівників, а також використання коштів мікрогранту не за цільовим призначенням.
 
ℹ️ Всього станом на 12 листопада такі гранти отримали 22 тис. українців на загальну суму 5,2 млрд грн.

А 1 листопада міністерка економіки України Свириденко повідомила:
«Отримувачі грантів створили близько 40 тисяч робочих місць в різних галузях. При цьому вони вже повернули державі 75% інвестованих коштів, сплативши до бюджету майже 4 млрд грн  податків та зборів».


❗️Це про відповідальний мікробізнес, який підтримує економіку  і який влада не впустила до «клубу білого бізнесу».

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.