У 1980 році в місті Краматорськ збудували новий житловий будинок №7. Це була найстандартніша панельна дев'ятиповерхівка, якби не одне АЛЕ.
Ця історія, звичайно, не така відома, як аварія на ЧАЕС. Часто її сприймають за страшну байку, але вона абсолютно реальна. вул. Марії Приймаченко)
– журналіст та блогер Денис Казанський
Влітку 1981 року померла 18-річна дівчина, через рік — її 16-річний брат, потім їхня матір, вмирали мешканці сусідніх квартир. В основному молоді люди, така смертність серед яких виглядала явно. Лікарі не змогли встановити причину захворювання і пояснювали подібний діагноз спадковою схильністю.
Само собою, після такого по околицях поповзли всякі страшні чутки про будинок-вбивцю, таємниче прокляття та інші жахи.
Батько померлого хлопчика знав історію попередніх мешканців, тому почав домагатися розслідування, по факту розслідування стало явна причина: капсула з рівнеметра, яка загубилася в кар'єрі з видобутку щебеню, а потім потрапила до бетону стала причиною смертей.
З'ясувалося, що наприкінці 1970-х років у Каранському кар'єрі Донецької області, звідки набирався щебінь для будівельних робіт, було втрачено джерело іонізуючого випромінювання типу ІГІ-Ц-4 – капсула з цезієм-137 активністю 5,2×1010 Бк (1,4 Кі), яка використовувалася в радіоізотопному рівнемері підприємства, що виробляв щебінь. Знайти капсулу не вдалося.
Найбільша потужність випромінювання була у дитячій, у суміжній квартирі за стіною та у квартирі поверхом вище. З цих квартир людей відселили.
— розповідав згодом в інтерв'ю колишній головлікар Краматорської СЕС Микола Савченко.
Жертвами радіоактивної капсули, а точніше чиєїсь недбалості стали шість мешканців, четверо з яких були неповнолітніми. Ще 17 осіб отримали дози опромінення та були визнані постраждалими.
Ця історія, звичайно, не така відома, як аварія на ЧАЕС. Часто її сприймають за страшну байку, але вона абсолютно реальна. вул. Марії Приймаченко)
– журналіст та блогер Денис Казанський
Влітку 1981 року померла 18-річна дівчина, через рік — її 16-річний брат, потім їхня матір, вмирали мешканці сусідніх квартир. В основному молоді люди, така смертність серед яких виглядала явно. Лікарі не змогли встановити причину захворювання і пояснювали подібний діагноз спадковою схильністю.
Само собою, після такого по околицях поповзли всякі страшні чутки про будинок-вбивцю, таємниче прокляття та інші жахи.
Батько померлого хлопчика знав історію попередніх мешканців, тому почав домагатися розслідування, по факту розслідування стало явна причина: капсула з рівнеметра, яка загубилася в кар'єрі з видобутку щебеню, а потім потрапила до бетону стала причиною смертей.
З'ясувалося, що наприкінці 1970-х років у Каранському кар'єрі Донецької області, звідки набирався щебінь для будівельних робіт, було втрачено джерело іонізуючого випромінювання типу ІГІ-Ц-4 – капсула з цезієм-137 активністю 5,2×1010 Бк (1,4 Кі), яка використовувалася в радіоізотопному рівнемері підприємства, що виробляв щебінь. Знайти капсулу не вдалося.
Найбільша потужність випромінювання була у дитячій, у суміжній квартирі за стіною та у квартирі поверхом вище. З цих квартир людей відселили.
— розповідав згодом в інтерв'ю колишній головлікар Краматорської СЕС Микола Савченко.
Жертвами радіоактивної капсули, а точніше чиєїсь недбалості стали шість мешканців, четверо з яких були неповнолітніми. Ще 17 осіб отримали дози опромінення та були визнані постраждалими.