Найперше, що спадає на думку — ця збірка відверта. І відверта з усіх боків. Хтива розбещеність і відвертий реалізм «Отелло» Тео Варле, шокуюча у своїй жорстокості та безапеляційності до дітей «Нова мати» Люсі Кліффорд, химерні марення і божевільне деградування «Штучного пекла» Орасіо Кіроґи — кожна з історій має власний унікальний набір епітетів, яким її можна охарактеризувати.