ЯВ - Язичницький Вісник


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Вісник доби Язичницького Ренесансу
Наш ютуб-канал - https://youtube.com/@pagan_visnyk?si=oRM0oig8PhCEDtDN
По всім питанням звертатись до @Azrayar

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


БЛОТ (blót) - жертвопринесення Богам, Духам і Предкам у германській традиції. Було відоме у різних формах, які при цьому взаємопов'язані:
• ритуальна трапеза м'ясом та пиття пива, меду, рідше вина
• принесення в жертву тварин (часто тільки голів тварин - відома індоєвропейцям ритуальна практика; тіло тварини часто готувалося саме до ритуальної трапези)
• принесення в жертву людей (як саможертвопринесення або як ритуальне вбивство полонених, а також, за деякими версіями, злочинців)
• принесення в жертву предметів: мечів, статуй, прикрас
• ритуальна поезія як вид жертвопринесення
*важко сказати чи входять останні два пункти конкретно у категорію блот

Ймовірно, спочатку жертвопринесення відбувалися на відкритому просторі: у гаях, лісах, на болотах. З часом у германських племен розвивається сакральна архітектура. Так з'являються закриті культові споруди, які у давньоскандинавських джерелах відомі під різними назвами: hof, hǫrgar, goðahús, blóthús. Також частина жертвопринесень відбувалася у домівках

ЯВ


Лунарні ієрофанії можна розподілити по чотирьох категоріях навколо таких центральних тем:
1. Родючість: води, рослинність, жінка; міфічний Предок.
2. Періодичне Відродження, Ініціаця: символіка змії та всіх лунарних тварин; людина, що виживає після водної катастрофи, викликаної Місяцем; міф про Місяць або про Лунарного Бога як про Першого Померлого; смерть і воскресіння в обрядах посвяти тощо.
3. Час і Доля: Місяць і Лунарні Боги у язичницьких системах багатьох народів пов'язані зі плетінням нитки долі, зв'язуванням між собою окремих рівнів космосу та різнорідних реальностей).
4. Зміна, виражена опозицією світло — темрява: повня-молодик, Верхній та Нижній Світ, полярністю буття і небуття, можливого і дійсного (символіка «прихованого», «невиявленого»: темна ніч, морок, смерть, насіння та личинки).
У всіх цих темах панує ідея ритму, що формується зміною протилежностей, ідея «становлення», зумовленого чергуванням полярних форм (буття — небуття; видиме — приховане, життя — смерть тощо).

ЯВ


Великі Богині поєднують в собі Сили і властивості Місяця, Землі та рослинності. Прялка і веретено, за допомогою яких Вони прядуть людські долі, перетворилися на один з Їх численних атрибутів, будучи одним із найголовніших. Так, зображення Богині, що сидить за веретеном, виявлено в Трої (зображення відноситься до епохи 2000—1500 років до н.е.). Це досить поширений на Сході іконографічний тип: ми бачимо веретено в руках Іштар, хеттської Великої Богині, сирійської Атаргатіс, давнього кіпрського божества, ефесської Богині. Зв'язок із прядінням є у слов'янської Богині Мокоші, тюркської Умай та германо-скандинавської Фріґґ.
Через зв'язок долі із часом Великі Богині у багатьох етнорелігійних традиціях сприймаються як Володарки часу. В Індії час називається кала, що нагадує теонім Великої Богині Калі.

ЯВ


Захід Сонця (на відміну від триденної відсутності Місяця) нашими Предками сприймався як подорож у Потойбіччя. Попередньо встановлений шлях Сонця через Нижній Світ надає йому зв’язок зі сферою загробного. Після того, як Сонце — в якості соляризованого Патріарха пантеону або Божественного Заплідника — втрачає провідну роль у пантеоні чи релігійному досвіді якоїсь цивілізації, воно виявляє певну амбівалентність, завдяки якій відкриваються нові перспективи для подальших модифікацій сонячного міфо-релігійного образу.
Цю двоїстість можна описати наступним чином: Сонце, хоча й є Безсмертним, щоночі знижується в Царство Мертвих, а отже, може забирати з собою людей і після заходу віддавати їх смерті, — але, з іншого боку, воно здатне вести душі через хтонічні сфери і з настанням дня повертати їх до Світу живих. Так розгортається амбівалентність Сонця - Психопомпа і Ієрофанта, Того, хто проводить душі померлих в Нижній Світ, Того, хто посвячує, і Того, хто проходить ініціацію.

ЯВ #Сонце


Колективний пир являє собою саме цю граничну концентрацію життєвої енергії, а тому пиршество, з усіма невід’ємними від нього крайнощами, є обов’язковим елементом як аграрних святкувань, так і обрядів поминання мертвих. У давні часи пир влаштовували поряд із самою могилою, щоб покійник міг причаститися повноті життєвих сил, що бушують у безпосередній близькості від нього. Поширений на пострадянському просторі "звичай" наїдатися і напиватися на кладовищах, нерідко у супроводі співів попа, є деградованою формою древнього ритуалу культу предків, від якого не залишилося нічого святого.
В Індії головним приношенням померлим була квасоля, водночас вважалося, що вона має й еротичний зміст. У Китаї подружнє ложе знаходилося в найтемнішому кутку житла, там, де зберігали насіння, і над тим самим місцем, де ховали померлих. Зв'язок між Предками, врожаєм і сексуальним життям настільки тісний, що культи поховання, аграрні та ті, що стосуються народження дітей, іноді зливаються до повної нерозрізненості.

ЯВ


Божественні Володарі Потойбіччя (Вотан у германців, Велес у слов'ян, Аїд у еллінів - різні теоніми Віщого Бога Смерті) мають особливий зв'язок із аграрними культами та містеріями зерна.
Згідно з великим релігієзнавцем і традиціоналістом М. Еліаде, сільське господарство торкається світу померлих у двох різних сферах:
1. Єдність із землею: покійники, поховані, подібно до насіння, проникають у хтонічну область буття, доступну тільки для них.
2. Мистецтво відтворюючого і примножуючого самого себе життя: померлих особливо приваблює це таїнство вічного відродження, нескінченного кругообігу, безмежної плодючості. Подібно похованим у телуричній утробі насінням, померлі також очікують повернення до життя в новому вигляді. Тому вони наближаються до живих, особливо в ті моменти, коли напруга життєвої енергії колективу досягає апогею (свята родючості); саме в цей час загальний достаток, різноманітні обряди, ритуальні оргії тощо пробуджують і стимулюють Творчу Силу Природи та людської громади, надаючи їм повну свободу

ЯВ


Видатний німецький дослідник германської міфології Якоб Грімм зафіксував у селян Нижньої Саксонії архаїчні аграрні ритуали, які пов'язані із культом Вотана.
Фермери в Шаумбурзі планували збір жита так, щоб усі закінчили в один і той же час, після чого вони ставили свої серпи вертикально, виливали на останню смугу, яку зібрали, наливки пива, бренді або молока, потім махали своїми капелюхами, тричі били серпами і вигукували «Волд, Волд, Волд!»
Поруч у Штайнхуде фермери йшли на пагорб, який вони називали Хайденгюгель, після осіннього збору, розпалювали багаття, махали своїми капелюхами і вигукували «Вауден, Вауден!»
В Ольденбурзі зберігся звичай залишати пучок жита незібраним для коня Вотана та танцювати навколо нього. Звичай залишати нескошеними останнє колося для коней Вотана зафіксовано і у Швеції.

ЯВ #Одін #Вотан


11 лютого слов'яни доби двовір'я святкували день Власія Севастійського - християнського святого, образ якого у народній свідомості змішався з образом Велеса (ймовірно, через співзвучність імен та покровительство над тваринами). Так, наприклад, Власія називали "коров'ячим богом", що повторює один із епітетів Бога Велеса - Скотій Бог. На місцях колишніх капищ Велесу нерідко будувалися храми саме Власію.
Про цей день в народі говорили: «Власів день — Коров'яче свято», «Власій — збив ріг із Зими», «У Власія і борода в маслі».

ЯВ #Велес


Арідник - Віщий Володар Потойбіччя, Творець темних духів і Темний Деміург у гуцульській міфології. Його теонім походить від угорського імені Бога Світу померлих Ördong (який, в свою чергу, походить від тюркського теоніму Ерлік). Йому належить творіння ремесел, тварин і мистецтв, як і гор та печер (протиставленому Йому у гуцулів Богу належить творіння рівнин, як і в інших видах дуалістичного міфу). Записана М. Коцюбинським легенда говорить:
Арідник був здатний до всього, що надумав — зробив. А бог, як що хотів мати, мусив вимудровувати в нього або украсти. Поробив арідник вівці, зробив си скрипку і грав, а вівці пасуться. Побачив бог та й вкрав тото в него, і вже обоє пастушат. Що є на світі — мудрощі, штудерація всяка,— то все від нього. Де що лиш в — віз, кінь, музика, млин або хата,— все вигадав він... А бог лиш крав та давав людям. Таке-то...

ЯВ


Магазин наших друзів із правильною атрибутикою.


ꑭ Right Shop ꑭ — твій магазин правих товарів!

🔹 В наявності:
✅ Шеврони та патчі
✅ Багато літератури
✅ Великій вибір одягу
✅ Прапори та аксесуари

🌍 Доставка по всьому світу! Крім рф та рб!
💳 Працюємо лише за передоплатою
🎁 Часті конкурси, розіграші та знижки

📲 Замовляй тут:
👉 @right_shop2019
👉 @right_shop2019

Ставай краще разом із Right Shop!


Відправка нової партії нашої книги "Теологія Рогатого Бога" розпочата!

Просимо усіх, хто мав уточнити данні для відправки, зробити це в найближчому часі.

А також просимо тих, хто вирішив оплатити, дати данні, а потім їх видалити, надіслати повторно
*це не стосується всіх, кому вже прийшов номер накладної

Також у нас залишились 2 вільні книги. Ціна - 800 грн
Для замовлення писати @Azrayar

Слава Рогатому Богу!


Геркулес Магусан - романо-германський Бог, образ якого об'єднав риси римського героя Геркулеса та германського Магусана (ймовірно, один із епітетів Громовержця Тора-Доннара).
Хоча міфу, пов'язаного з Геркулесом Магусаном, не зберіглося, іконографія досить близька до латинських образів. Наприклад, кілька германських ідолів зображують його з дубиною та левовою шкурою на плечах, одного разу з триголовим псом Цербером, що перегукується з іноземними міфами про римського героя.
Ототожнення римського Геркулеса з германським Тором відбувалося, ймовірно, через Божественну Силу, якою наділені образи героя та Громовика.

Фото: вівтарний камінь для Геркулеса Магусана з Бонна, датований 226 роком нашої ери.

ЯВ #Громовержець #синкретизм


Іконографія Вотана у германському сакральному мистецтві зберігає образ Рогатості Віщого Бога - глибинний символ Його зв'язку з зооморфним і тваринним (в тому числі, з вовкулаками, берсерками), дикою і небезпечною для людини Природою, а також Божественною (і чарівною) Силою метаморфоз.
Часто зображуваним є образ Вотана із рогами у вигляді Його воронів - Хуґіна і Муніна, що може символізувати особливий зв'язок між шаманом та духами-помічниками. При цьому відомі зображення Віщого Бога з рогами-вовками - Ґері і Фрекі, як на зображеннях.

Джерело фотографій

ЯВ  #Одін #Вотан


Громовержець у індоєвропейських міфо-релігійних системах має особливий зв'язок з дубами, дубовими рощами. Ми вже писали про шанування англосаксами Священного Дуба Ірмінсуль (Світового Дерева). Велика кількість топонімів з іменем Тунор (теонім Громовика у англосаксів) містить староанглійське слово lēah ("ліс" або "галявина в лісі"), серед них Thunderley та Thundersley в Ессексі. Теонім також зустрічається в інших складених словах, таких як Thunderfield ("Відкрита земля Тунора") в Сурреї та Thunores hlaew ("Могила Тунора") в Кенті.

ЯВ #Громовержець


Назви місць, що містять елементи Wodnes- або Wednes- на початку, трактуються як посилання на культ Водена (Вотана), і внаслідок цього теонім Віщого Бога часто розглядається як основа для таких назв місць, як Woodnesborough ("Могила Водена") в Кенті, Wansdyke ("Дорога Водена") в Уілтширі та Wensley ("Лісова поляна Водена" або "Ліс Водена") в Дербиширі. Ім'я Воден також з'являється у королівських генеалогіях Кента, Уессекса, Східної Англії та Мерсії, що свідчить збереження пошани до Вотана і після християнізації (але вже не як до Бога, а як до королівського Предка).
Інший теонім Віщого Бога - Ґрім (Grímr - Шолом, Маска), ім'я, що зустрічається в таких англійських топонімах, як Grimspound в Дартмурі, Grimes Graves в Норфолку та Grimsby ("Село Ґріма"). Цікаво, що в Англії існує приблизно вдвічі більше топонімів, пов'язаних з ім'ям Ґрім, ніж з ім'ям Воден.

Фото: Статуя Одіна на Вороновому троні, 1900 року, автор Рудольф Мезон.

ЯВ #Одін #Вотан


Чарівна формула Дев'яти трав, Літопис Дев'яти цілющих трав або Заклинання Дев'яти трав (є й інші назви) — це староанглійське заклинання, записане в X столітті. Заклинання передбачає приготування дев'яти рослин.

Поема містить одну з двох чітких згадок про Бога Вотана (Водена) у староанглійській поезії; інша згадка — це Maxims I з Ексетерської книги. Переклад Роберта К. Гордона цього розділу звучить так:
A snake came crawling, it bit a man.
Then Woden took nine glory-twigs,
Smote the serpent so that it flew into nine parts.
There apple brought this pass against poison,
That she nevermore would enter her house.

Змія повзла, вона вкусила чоловіка.
Тоді Вотан узяв дев'ять гілок слави,
Ударив змію так, що вона розлетілася на дев'ять частин.
Там яблуко принесло цей захист від отрути,
Щоб вона більше ніколи не входила в її дім.

Переклад цієї поеми на англійську з Gordon, R. K. (1962). Anglo-Saxon Poetry

ЯВ #Одін #Вотан


Ритуальні процесії в честь Богів, під час яких ідол везуть на возі чи колісниці, зафіксовані у багатьох етнічних релігіях народів Євразії. Археологічні знахідки вказують на існування таких ритуалів у Скандинавії вже в бронзовому віці. Для процесій також могли використовуватися кораблі, наприклад, корабель, знайдений на болоті Обердорла в Тюрінгії з періоду міграцій.
Подібні процесії зазвичай інтерпретуються як обряди культу родючості. Так у Flateyjarbók (1394) описується, як Фрейр їздить у возі, щоб забезпечити хороший врожай.

ЯВ


Гермес – один з небагатьох олімпійських богів, культ яких не зник після християнізації. Завдяки алхімії та герметизму шанування древнього Бога у формі Гермеса Трисмегіста (Гермес Тричівеличний) зберігалося до XVII століття. Вже грецькі філософи бачать у Гермесі персоніфікацію мислення. Гермеса, ототожненого філософами з Логосом, отці християнської церкви будуть порівнювати з Христом.
У архаїчній Греції Гермеса зазвичай зображували як зрілого бородатого чоловіка, який одягнений як мандрівник, глашатай і пастух. Цей образ залишався поширеним на гермах, що слугували межовими і дорожніми знаками, пам’ятниками, а також вотивними жертвопринесеннями.
У класичній та елліністичній Греції Гермес зазвичай зображувався як молодий, атлетичний чоловік без бороди.

ЯВ #Меркурій #синкретизм #Гермес


Славянскій контентъ

Підбірка дружніх каналів присвячених слов'янській культурі, міфології, історії, народним звичаям

P.S.: Хто хоче вступити до кооперативу й додати свій канал до папки - пишіть адмінам

ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ

Slovjansky kontent

Podbratka edukcijnyh kanalov slovjanskogo směra ☀️

Věsti, mitologija, kuharstvo, arheologija, jezykovědstvo, avtentični izdělija i duže vsakogo, od slovjan k slovjanam

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.