твоє імʼя - вервиця
я повторюю кожну намистину твого імені
почергово
в тумані
на пристані
ріка тягне
за собою
світло,
яке
горить в мені
через тебе

твоє ім’я твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя твоє імʼя

вервиця твого імені ніяк не порветься від мого психозного тремору рук

ріка сонцем тече у мене під ногами
і туман розсіюється від моєї любові

#вірші