ПОЧНИ З ПРОСТОГО....

Хіба нема за що нам славить Бога ?
Хіба нема для вдячності причин ?
Давайте ми почнемо із простого ,
І привід віднайдеться не один...

Прокинулись здоровими ми зранку,
Це  милість Бог над нами оновив...
А хтось не зміг дожити до світанку
Когось ракети вибух розбудив...

Поснідали... і не злиденно зовсім,
А кожен смакував тим , чим хотів...
Десь з голоду вмирають люди досі ,
І хтось ще з дня вчорашнього не їв...

Нам є де відпочити після втоми ,
І ліжко є й над головою дах...
А стільки їх ... З адресою й без дому...
Домівки руйнувались на очах   ...

Хоч раз  Творцю приносив ти подяку,
За те що геть нічого не болить?
А скільки хворих   .. в боротьбі із раком ,
На жаль,  програють бій в єдину мить...

Ми не одні , є друзі в нас і рідні
Відповідаєм на чиїсь дзвінки...
А стільки їх  ... Нікому не потрібних ...
Що в самоті живуть свої роки...

Ми на весні і влітку працювали,
Тепер помітні осені плоди ...
І фруктів є і овочів немало ,
І ще в достатку хліба і води...

Ти йдеш до Церкви , лине там  хваління ,
І проповідь про Господа звучить ...
А десь тривають ще страшні гоніння ,
За віру у в'язниці хтось сидить...


Через Ісуса маємо спасіння...
Він в Небеса дорогу нам відкрив,
А скільки грішних душ зазнали тління,
Бо ворог їх навіки загубив.


Можливість маєш Біблію читати,
І чуєш ... Дощ нічний по вікнах б'є
А є глухих, незрячих так багато ,
Для когось мрія це - життя твоє...

Хіба нема за що прославить Бога?
Хіба не віднайдеш подяки слів?
Нема причин ? Тоді почни з простого,
Прокинувся ти й день новий зустрів.