У 1886 році в Японії вийшов російський роман, який перекладався як «Плакучі квіти і траурні верби. Останній порох кровопролитних битв у Північній Європі».
Книжечка була досить тонка – сторінок 150. Перекладач Морі Тай пояснив, що в оригіналі було «багато зайвого», тож набрався сміливості і "ледь-ледь" скоротив твір.
Так Японія дізналася «Війну і мир».
Книжечка була досить тонка – сторінок 150. Перекладач Морі Тай пояснив, що в оригіналі було «багато зайвого», тож набрався сміливості і "ледь-ледь" скоротив твір.
Так Японія дізналася «Війну і мир».