Пороблено Подкаст

Чому різдвяний павук не міг бути настільки поширеним явищем в українській традиції, як це подають зараз?

Традиційно павуки (та й витинанки), не були таким масовим явищем, як може здатися сьогодні. Ці прикраси почали з'являтися в оселях українців завдяки модним віянням, що переймалися від інших культур, зокрема від польської інтелігенції.

Насправді виготовлення подібного декору потребувало чимало вільного часу й відповідних матеріалів. Приміром, для витинанок треба папір, який в той час був справжньою розкішшю для багатьох селян.

Марія Куряча, етнологиня й популяризаторка науки, авторка @bez_verby_i_kalyny, розповідає: «Ситуація з різдвяними павуками схожа. Попри доступність матеріалу — соломи, у сільському побуті можливості для їх виготовлення були обмеженими. Бракувало часу, адже плетіння павука — це довгий і кропіткий процес. Крім того, в хатах через недостатнє освітлення складно було навіть побачити, куди вставляти ту нитку».

Як виготовляли дідух?
Чому його плели ще влітку, і що з ним робили після свят?
Що означало сіно на різдвяному столі?
Як ці традиції з’явилися, трансформувалися й чому вони важливі навіть сьогодні?

Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете у нашому випуску «Солом’яні символи Різдва. Як і коли насправді робили дідухи та павуки?».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=IoLaJdenAwY

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Дідух є одним із ключових символів традиційного українського Різдва. Сьогодні дедалі більше людей купують або навіть вчаться плести декоративні дідухи та різдвяні прикраси з соломи. Про те, як насправді відбувалася підготовка до зимових свят, розпитали в етнологині й популяризаторки науки Марії Курячої @bez_verby_i_kalyny

Вмикайте 90-й епізод “Пороблено”, щоб дізнатися:
✨ Коли починали заготовлювати сіно й солому?
✨ Як обирали матеріали для дідуха?
✨ Хто цим займався?
✨ Що з ним робили після закінчення свят?
✨ У яких обрядах фігурувало сіно?
✨ Наскільки давні різдвяні павуки?

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=IoLaJdenAwY

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

А ви кладете сокиру під стіл на Святвечір? Чи, можливо, обвʼязуєте ніжки ланцюгом?

Ці незвичні різдвяні звичаї побутують серед бойків. Сокира під столом — більш поширений, в той час, як ланцюги побачити складніше.

Наталя Громова, етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету, зазначає: «Ніколи не зустрічала вживу, але чула від людей та бачила фотографію якогось чеського чи німецького дослідника, де зображений обряд обвʼязування ніжок ланцюгом. Тобто до Другої Світової це робили масово, а коли прийшли "совєти", то почали викорінювати».

Навіщо класти під святковий стіл металевий ланцюг чи сокиру? Що символізує метал на Святвечір?

🌟Силу та здоровʼя: щоб ноги були міцними, як залізо, а зуби – здоровими.
🌟Захист: метал вважається потужним оберегом від усього злого.
🌟Родинну єдність: як ланцюг зв’язує ніжки столу, так і сім’я має завжди триматися разом.

Як бойки святкують Різдво?
Чому «лякають» дерева сокирою, а кутю підкидають до стелі?
Чому цілий день уникають слова «мак», а гриби шукають у соломі?

Зануртеся в обряди, які живуть століттями у випуску з Анною Ніколаєвою та Наталею Громовою «Традиційне Різдво у бойків: підкидання куті, походи на цвинтар, лякання дерев, годування померлих».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=K6uyGN7lcEw

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

🎄✨ Запрошуємо на зустріч зі авторкою книги «Під подушку чи під ялинку: антропологічне дослідження свят» і співавторкою подкасту "Пороблено"! ✍️📖

Друзі, святковий сезон у розпалі, і це ідеальний час для обговорення того, що робить наші зимові традиції особливими. Чому ми святкуємо саме так? Які глибокі сенси ховаються за звичаями дарувати подарунки, прикрашати ялинку чи чекати святого Миколая (і чи тільки його)?

🌟 Дата: 21 Грудня, Субота
🕰 Час: Початок о 13:00
📍 Місце події: Книгарня-кав’ярня «Моя Книжкова Полиця» на вул. Чикаленка 7 (м. Театральна)

На вас чекає:
📚 Зустріч-обговорення з авторкою Дарʼєю Анцибор – обговорення її унікальної книги, що розкриває антропологічні аспекти зимових свят. Ви дізнаєтеся про походження традицій, їхні значення та трансформації у сучасному світі
✍️ Автограф-сесія – У вас буде можливість отримати персональний підпис на своєму примірнику
☕️ Тепла атмосфера книгарні-кав’ярні із смачними напоями, що створять ідеальний настрій для дискусії

❄️Ця подія – чудова нагода подивитися на улюблені свята з нового, несподіваного кута зору. Ви дізнаєтесь, як наші традиції впливають на культуру та суспільство, а також отримаєте відповіді на питання, які завжди цікавили, але які не було нагоди обговорити.

Посилання на реєстрацію:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScmB_vW0gauiOc2IUc911Pb3KUrYM0KavIUBpA3o9Dl9zKyhA/viewform

Як святкують Різдво в Карпатах? А на Бойківщині? Що такого особливого в бойківських зимових традиціях?

Ми запросили до нас в гості Наталю Громову – етнологиню, кандидатку історичних наук, доцентку кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету. Пані Наталя вже 20 років досліджує бойківську різдвяну обрядовість і готова поділитися з нами своїми знаннями.

✨ Як готуються до Святвечора?
✨ З яких обрядів починається свято?
✨ Якими є традиційні різдвяні страви бойків?
✨ Чому не можна говорити слово “мак”?
✨ Навіщо класти сокиру під стіл та обв’язувати його ніжки?
✨ Без чого ще не обходиться бойківське традиційне святкування?
✨ Як змінюються й переосмислюються обряди під впливом церкви й глобалізаційних процесів?
Вмикайте черговий епізод “Пороблено”, щоб знайти відповіді на ці та інші питання.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=K6uyGN7lcEw

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Спростовуємо один із найпопулярніших кавових міфів: чи справді Кульчицький став для європейців провідником у світ кави?

Іван Кульчицький — шляхтич із Речі Посполитої, який деякий час жив в Османській імперії. Прославився тим, що під час Віденської облоги 1683 року був звʼязковим між обложеними гарнізонами Відня і союзницькими арміями.

За однією із легенд, саме завдяки Кульчицькому кава потрапила до Європи. Після перемоги над османами спритний шляхтич привіз каву до Відня і відкрив там першу кав’ярню. З того часу напій почав набирати популярності серед європейців.

За чутками Кульчицький мав галицьке походження, тож недивно, що легенда про нього особливо поширювалася саме на Галичині, зокрема у Львові.
Однак є важливий нюанс: кавова традиція на українських землях існувала ще в першій половині XVII століття, як мінімум на 60-70 років раніше до подій у Відні. І прийшла до нас не з Заходу, а зі Сходу, через Османську імперію та Крим.

«Так в середині XVIII століття вже згадуються шинки в Чернігові, де не лише готували їжу, а й варили «каґве». Цікаво, що у староукраїнській мові для позначення кави використовувалась арабська огласовка «каґве» (не «кава»), що вказує на східне походження слова», — розповідає Олексій Сокирко – кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор книг “Кулінарна мандрівка в Гетьманщину” і “Козацький Марс”.
Також згадується, що в цьому шинку була окрема піч для варіння кави — те саме, що кавомашина в кавʼярнях сьогодні.

Справжні історії кави, кальянів та тютюну в українській, зокрема козацькій, культурі чекають на вас у новому епізоді «Козацька люлька, османська кава. Культура вживання стимуляторів у мирний та воєнний час».

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=SnwpBBXe_FU

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

🍻Що пили й курили козаки?
🚬Чи знали про кальян?
💨 Від кого запозичували питні та курильні традиції та чи відрізнялися вони від сучасних?

На ці та інші запитання знає відповідь гість нашого нового випуску Олексій Сокирко – кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор книг “Кулінарна мандрівка в Гетьманщину” і “Козацький Марс”.

Вмикайте наш випуск і дізнайтеся:
🚬 коли та як тютюн з’явився в козацькому вжитку,
💨 чи були відомі козакам опіати,
☕️ чи дійсно Іван Кульчицький познайомив Європу з кавою,
🍻 які функції виконує алкоголь у військових субкультурах
та багато інших цікавинок.

Не забувайте ставити вподобайки і писати коментарі в підтримку якісного україномовного контенту ❤️:

https://www.youtube.com/watch?v=SnwpBBXe_FU

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

✨ Ой хто, хто Миколая любить? Ми дуже любимо, і тому вирішили присвятити цьому святому окремий випуск.
Будемо розбиратися, ким він був, що сталося з його мощами, яка специфіка його культу в християнстві та в нашій народній культурі.

Вмикайте наш епізод, щоб дізнатися більше про те, які чудеса творив у Києві, чому став покровителем пивоварів і як він став дарувальником:

https://youtu.be/hpwUIHZ3R4o?si=xaYEQ8o_iipB0RWN

✨ І, про подарунки. Цей випуск “Пороблено” виходить у співпраці з брендом “Катря”.
Це магазин реплік традиційного одягу із сучасних тканин. Купуючи їхні відтворені речі, ви не просто продовжуєте традицію, але й робите це етично, долучаючись до руху за збереження автентики.

Замовляйте собі та на подарунок близьким одяг від бренду “Катря” з нашою знижкою ПОРОБЛЕНО15 на katrya.com.ua

🌟Zagoriy Foundation випустили 3-й путівник “Витоки” – українські звичаї зимового циклу свят, до створення якого радо долучилася й наша команда "Пороблено".

Це посібник, який складається з 3-х розділів:
1) Есеї дослідників про зимові свята та традиції
2) Сценарії для бізнесу (і не лише)
3) Рекомендації з посиланнями українських брендів, майстрів та проєктів.

Тренд на українське — це вже не просто тренд. Інтегрувати українські традиції в бізнес — це шукати опору в кризовий час, це гуртуватися у спільноти та віднаходити звʼязок з самістю, що дає силу жити.

Путівник спокійно можна використати і для домашнього вжитку, читаючи про традиції дітям, проводячи час з друзями за запропонованими сценаріями чи переглядаючи рекомендовані матеріали за обідом.

Путівник вже доступний за посиланням:
https://vytoky.com/series/vytoky-putivnyk-ukrayinskymy-zvychaya/.

Автори: ДАРʼЯ АНЦИБОР, ІРИНА БАРАМБА, ОЛЕНА БРАЙЧЕНКО, АННА НІКОЛАЄВА, ЯРИНА ЗАКАЛЬСЬКА, НАТАЛІЯ ХОМЕНКО, ВОЛОДИМИР ЩИБРЯ, ЯРИНА СІЗИК, АЛІНА БОЖНЮК, ХРИСТИНА ЧУБРЕЙ, АНДРІЙ МІЩЕНКО

Проєктний менеджмент: ЮЛІЯ НАКАЛЮЖНА
Ідея та супервізія: ОКСАНА ЛИХОЖОН
Ілюстрації: МАРГАРИТА ЯКИМЕНКО та ДАРИНА ПАВЛЮК
Верстка та дизайн: ЯНА ПІЯВСЬКА
Редагування та копірайтинг: ІННА КІСКА

Парубочі ворожіння: чи намагалися хлопці дізнатися свою долю?

Так-так, ворожіння були не лише жіночою забавою. Парубки також прагнули довідатися, якою буде їхня суджена. Гарно зафіксованою була традиція гадання серед хлопців на Слобожанщині.

«Так з етнографічної літератури другої половини X — початку XX століття відомо, що найцікавіші локальні способи гадань серед хлопців побутували, власне, на теренах Слобожанщини», — розповідає Олена Серебрякова, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, авторка монографії про шлюбні ворожіння українців.

Тож зібрали для вас найкращі ворожіння від слобожанських парубків.
Вірили, якщо на Новий рік парубок посіє по снігу зерно, а тоді заборонує його ложкою, якою вечеряв, то йому присниться наречена. Так можна було дізнатися зовнішність майбутньої судженої, а деколи й вік.

Ще один популярний варіант — гадання з гілочками вишні. На свято Катерини, парубки мали вранці, ще до сходу сонця зірвати гілочки вишні, принести їх до хати й покласти у воду. Тлумачили це так: якщо гілочка швидко розцвіте, то хлопець одружиться з гарною, розумною, моторною дівчиною, яка його кохатиме. Якщо розцвіте так собі, то й майбутня дружина буде посередньою. А якщо не розів'ється — парубок побереться з негарною, дурною і неповороткою дівчиною.

Хочете дізнатися більше про парубочі та дівочі ворожіння?

Як дівчата підслуховували під вікнами, крали штани в хлопців та носили воду у роті. Анна Ніколаєва та Олена Серебрякова, кандидатка історичних наук та авторка монографії про шлюбні ворожіння українців зібрали найкращі традиції шлюбних ворожінь в епізоді «Віск, коноплі, крадені штани: шлюбні ворожіння на Андрія». За найцікавіший коментар під відео Олена подарує свою книгу.

Переглянути епізод на Youtube:
https://youtu.be/YQWhZj0wORA?si=frVNCuB-Yz92COX4

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Кінець листопада традиційно для української молоді ставав часом ворожінь на долю. Особливо активно неодружена молодь ворожила на Андрія.

Сьогодні до нас завітала Олена Серебрякова – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, авторка монографії про шлюбні ворожіння українців.

Анна Ніколаєва поговорила з Оленою про найбільш популярні способи молодіжних ворожінь. Розпитала дослідницю, чому та як саме ворожать у цей час ворожать і чи ворожили лише дівчата.

За вашу найцікавішу історію про способи дізнатися майбутнє ми подаруємо книжку Олени Серебрякової “Шлюбні ворожіння в календарній обрядовості українців” з підписом авторки.

Дивитися відео тут:
https://youtu.be/YQWhZj0wORA?si=frVNCuB-Yz92COX4

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чи знали ви, що під час Майдану 2013-2014 років було кілька спроб до перемирʼя?

21 листопада ми відзначали День Гідності та Свободи та 11-ту річницю Революції Гідності.

Протягом місяців протестів майданівці та влада мали низку спроб мирного вирішення конфлікту. Проте кожного разу це закінчувалося новою хвилею ескалації.

Чому перемир’я не спрацьовувало? Бо режим Януковича не був готовий поступитися владою і банально не дотримувався умов переговорів.
Так наприкінці січня влада, злякавшись сили Майдану, уряд укладає перемир'я з мітингувальниками. Обіцяє звільнити затриманих активістів, скасувати закони 16 січня. Насправді ж використовує час затишшя, щоб перегрупувати свої сили й завдавати вирішального удару по майданівцях.

Ще одна спроба стабілізувати ситуацію через переговори у лютому також закінчується хвилею насильства зі сторони влади — розстріли на Інститутській 18–20 лютого 2014 року. Тоді загинуло понад 100 людей, яких сьогодні ми називаємо Небесною Сотнею.

📎Що насправді відбувалося на Майдані 2013–2014 років.
📎Хто і чому вийшов на мітинги у 2013 році.
📎Як жорстокість влади перетворила мирні протести на справжню революцію.
📎Як Революція Гідності вплинула на нас як націю.
📎Яка доля чекала б на Україну, якби не Майдан.

Про все це — у випуску «Уроки Євромайдану та Революції Гідності: як боротися, писати історію і вирватися з чорної діри Росії» з Євгенієм Сафар'янсом, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником "Музею Вінниці", учасником протестів на Майдані, який кілька років працював у Національному музеї Революції Гідності.

Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=RbrrAqWS9XA

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме 21 листопада в 2004 році розпочалася Помаранчева революція, 2013-го — Революція Гідності.
За цей час виросло нове покоління, яке в 2013-му було школярами, а нині виборює нашу соборність і незалежність на війні з Росією.

До “Пороблено” завітав Євгеній Сафар’янс – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник "Музею Вінниці", учасник протестів на Майдані, який кілька років працював у Національному музеї Революції Гідності.

У цьому випуску ми згадуємо, як починався Євромайдан, які вимоги були у мітингувальників і які стадії проходила революція з листопада 2013 до лютого 2014 років.

Чи було вже тоді відчуття історичності процесу в мітингувальників?
Як простір впливав на Помаранчеву революцію та Революцію Гідності?
Які позитивні трансформації приніс Майдан?
Що відповідати тим, хто вважає, що якби не Майдан, війни б не сталося?

Вмикайте новий епізод “Пороблено”, щоб пригадати, як все було, і проаналізувати ці події разом з нами:

https://www.youtube.com/watch?v=RbrrAqWS9XA

Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Антропологи нарахували понад 20 функцій українських балконів: від місця вигулу песиків та сушіння білизни до робочого простору чи тренажерного залу.

Коли антропологи вивчають міста, то дивляться не лише на архітектуру, але й на те, як люди взаємодіють із кожним елементом простору.

Тіна Полек, антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економікита авторка тг-каналу @anthropologynka розповідає: «Ми з соціологинею Аллою Петренко-Лисак робили дослідження про балкони. Виявилось, що балкон — це не про естетику, а про функціональність. Так, українці використовують простір балконів найрізноманітнішим чином: починаючи, наприклад, від вигулу тварин, закінчуючи масажним кабінетом, майстернею чи тренажерним залом. Часто це може бути місце для сну дитини, куди вивозять візочок. Маломобільні люди використовують балкон як простір, де можна погуляти чи поспостерігати за сусідами. Це також місце, де люди проводять час наодинці, коли дуже мало житлової площі».

У нашому новому випуску Анна Ніколаєва разом з Тіною Полек поговорили про балконну культуру та феномен балконів як багатофункціонального простору в контексті урбаністичної антропології.

А також про те:
Чи є різниця між балконами у Львові та Києві.
Що українські підʼїзди розповідають про нашу культуру.
Хто такі антропологи та чому у нашій культурі їх часто плутають з етнографами.
Як компанії використовують знання антропологів для покращення сервісів і створення продуктів.
Як соцмережі впливають на стосунки з іншими людьми, змінюють наші звички та уявлення про себе.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Хто такі антропологи і чим вони займаються? У цьому випуску ми нарешті відповіли на це запитання, а допомогла нам антропологиня, кандидатка історичних наук і викладачка Київської школи економіки Тіна Полек.

З нашою гостею ми поговорили про те, чим антропологічні дослідження можуть бути корисні державі, а чим – бізнесу. Як антропологія вивчає та покращує наші міста та про що насправді нам говорять такі, здавалося б, дрібниці, як балконний простір чи вхід у під’їзд.

Вмикайте 84-й епізод “Пороблено” і дізнавайтеся багато цікавого:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

А також підписуйтеся на телеграм-канал Тіни Полек @anthropologynka

Сексуалізація військової форми: як це сталося і чому образ есесівців перетворився на символ привабливості та справжньої маскулінності?

Третій Рейх всіляко намагався створити образ ідеального чоловіка: «обличчям» есесівців спеціально обирали найкращих, а їхня форма вирізнялася строгістю, чіткими лініями та бездоганним кроєм. Такий продуманий стиль був повноцінним інструментом пропаганди, який мав на меті продемонструвати перевагу «арійської раси».

Цікаво, що сексуалізація військових продовжилась і у післявоєнному світі. Нацистська форма припала до душі представникам субкультур, наприклад панкам. Крім того, образ есесівця досі з'являється у кіно і навіть у моді, його можна побачити в сучасних фільмах, кліпах. Посідає він вагоме місце і в гей-культурі.

У нашому новому випуску Анна Ніколаєва та Дарʼя Анцибор розібрали, як війна створила культурні феномени, як-от Голокост-порно, трофейне кіно, жанр сталаг-фікшн та чому вони викликають інтерес наперекір своїй темній історії. Також обговорили, як гумор став частиною символічного спротиву під час повномаштабного вторгнення.

Дивіться епізод «Сексуалізація військової форми, голокост-порно, трофейне кіно і символічні форми спротиву» на ютуб, або слухайте у форматі подкасту на будь-якій зручній платформі.

Переглянути епізод на YouTube:
https://youtu.be/IJ8bNgpF45g?si=dCu9Uv6SlE5gDPd5

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Харківський художник Гамлет Зіньківський зробив у 2022 році графіті, де зображена гойдалка. На одній стороні напис «Війна краде краде багато часу та можливостей», на іншій – «Війна дає багато часу та можливостей».

У цьому епізоді Анна і Дар’я вирішили поговорити про вплив Другої світової та російсько-української війн на культурні явища. Війна дає поштовх для обміну досвідом, знайомством з іншими культурами, під її впливом виникають як негативні, так і позитивні феномени.

Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися:
🧷 з чого почалася сексуалізація чоловічого тіла у кіно?
🧷 як книга вцілілого з Освенціма поклала початок сталаг-фікшн?
🧷 коли і чому виникло Голокост-порно?
🧷 як трофейне кіно впливало на молодь у СРСР?
🧷 хто відшивав форму для СС і чому вона стала культовою?
🧷 як естетика війни впливала на субкультури?

Переглянути епізод на YouTube:
https://youtu.be/IJ8bNgpF45g?si=dCu9Uv6SlE5gDPd5

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno