Сьогодні зранку провела вебінар про передачу материнської травми крізь покоління.
А вчора учасниця курсу про трансгенераційну травму запитала: "Чому, власне, мати?".
І справді: чому саме вона - головне джерело дитячих травм, які продовжуються ще дуже довго у дорослому віці, Чому пережите матір’ю стає частиною досвіду її дитини?
То забрала це запитання із собою на сьогоднішній вебінар.
З нього й почала.
Про це і вам напишу.
Мати опиняється в центрі цього процесу, бо через неї поєднуються кілька шляхів впливу.1. Під час вагітності.Материнський стрес може впливати на внутрішньоутробне середовище й розвиток систем регуляції стресу дитини.
Джерело.2. У ранньому контакті.Наслідки власних травм можуть позначатися на здатності матері помічати сигнали дитини, витримувати її переживання й допомагати заспокоюватися.
Дитина зустрічається з материнським досвідом ще до того, як може зрозуміти його словами: через емоційну доступність, голос, дотик і відповіді на її потреби.
Джерело.3. У сімейному житті.
Дитина засвоює, як мати реагує на небезпеку, говорить або мовчить про пережите, висловлює почуття й будує близькість. Бо мати є первинним об’єктом: через стосунки з нею дитина набуває першого досвіду себе поруч з іншою людиною.
Джерело.І мати може передавати дитині не лише біль. А й турботу, підтримку, можливість пережити складне...
Тому варто досліджувати цей величезний блок окремо при роботі з трансгенераційною травмою.
Що ми сьогодні й робили.