Перша книга Параліпоменон
Глава XI
¹ І зібралися всі ізраїльтяни до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми кость твоя і плоть твоя;
² і вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь Бог твій сказав тобі: «ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого, Ізраїля».
³ І прийшли усі старійшини Ізраїлеві до царя в Хеврон, і уклав з ними Давид завіт у Хевроні перед лицем Господнім; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.
⁴ І пішов Давид і весь Ізраїль до Єрусалима, тобто до Ієвуса. А там були ієвусеї, жителі тієї землі.
⁵ І сказали жителі Ієвуса Давиду: не ввійдеш сюди. Але Давид узяв фортецю Сион; це місто Давидове.
⁶ І сказав Давид: хто раніше за усіх вразить ієвусеїв, той буде главою і воєначальником. І зійшов раніше за всіх Іоав, син Саруї, і став главою.
⁷ Давид жив у тій фортеці, тому і називали її містом Давидовим.
⁸ І він оббудував місто навкруги, починаючи від Милло, всю околицю, а Іоав відновив інші частини міста.
⁹ І процвітав Давид, і піднімався більше і більше, і Господь Саваоф був з ним.
¹⁰ Ось головні із сильних у Давида, які спільно подвизалися з ним у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб поставити його царем, за словом Господнім, над Ізраїлем,
¹¹ і ось число хоробрих, які були у Давида: Ієсваал, син Ахамані, головний з тридцяти. Він підняв спис свій на триста чоловік і вразив їх за один раз.
¹² Після нього Єлеазар, син Додо ахохиянина, з трьох хоробрих:
¹³ він був з Давидом у Фасдамимі, куди филистимляни зібралися на війну. Там частина поля була засіяна ячменем, і народ побіг від филистимлян;
¹⁴ але вони стали серед поля, зберегли його й уразили филистимлян. І дарував Господь спасіння велике!
¹⁵ Троє цих головних з тридцяти вождів зійшли на скелю до Давида, у печеру Одоллам, коли стан филистимлян був розташований у долині рефаїмів.
¹⁶ Давид тоді був в укріпленому місці, а охоронне військо филистимлян було тоді у Вифлеємі.
¹⁷ І дуже захотілося пити Давиду, і він сказав: хто напоїть мене водою з колодязя вифлеємського, що біля воріт?
¹⁸ Тоді ці троє пробилися крізь стан филистимський і почерпнули води з колодязя вифлеємського, що біля воріт, і взяли, і принесли Давиду. Але Давид не захотів пити її і вилив її у славу Господа,
¹⁹ і сказав: збережи мене Господь, щоб я зробив це! Чи стану я пити кров мужів цих, які покладали душі свої! Бо з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не захотів пити її. Ось що зробили троє цих хоробрих.
²⁰ І Авесса, брат Іоава, був головним із трьох: він убив списом своїм триста чоловік, і був у славі у тих трьох.
²¹ Із трьох він був найзнатнішим і був начальником; але з тими трьома не рівнявся.
²² Ванея, син Іодая, мужа хороброго, великий за ділами, з Кавцеїла: він вразив двох Ариїлів моавитських; він же зійшов і убив лева у рові, в сніжний час;
²³ він же убив єгиптянина, людину на зріст у п’ять ліктів: у руці єгиптянина був спис, як навій у ткачів, а він підійшов до нього з палкою і, вирвавши спис з руки єгиптянина, убив його його ж списом:
²⁴ ось що зробив Ванея, син Іодая. І він був у славі у тих трьох хоробрих;
²⁵ він був знатнішим тридцяти, але з трьома не рівнявся, і Давид поставив його найближчим виконавцем своїх наказів.
Глава XI
¹ І зібралися всі ізраїльтяни до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми кость твоя і плоть твоя;
² і вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь Бог твій сказав тобі: «ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого, Ізраїля».
³ І прийшли усі старійшини Ізраїлеві до царя в Хеврон, і уклав з ними Давид завіт у Хевроні перед лицем Господнім; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.
⁴ І пішов Давид і весь Ізраїль до Єрусалима, тобто до Ієвуса. А там були ієвусеї, жителі тієї землі.
⁵ І сказали жителі Ієвуса Давиду: не ввійдеш сюди. Але Давид узяв фортецю Сион; це місто Давидове.
⁶ І сказав Давид: хто раніше за усіх вразить ієвусеїв, той буде главою і воєначальником. І зійшов раніше за всіх Іоав, син Саруї, і став главою.
⁷ Давид жив у тій фортеці, тому і називали її містом Давидовим.
⁸ І він оббудував місто навкруги, починаючи від Милло, всю околицю, а Іоав відновив інші частини міста.
⁹ І процвітав Давид, і піднімався більше і більше, і Господь Саваоф був з ним.
¹⁰ Ось головні із сильних у Давида, які спільно подвизалися з ним у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб поставити його царем, за словом Господнім, над Ізраїлем,
¹¹ і ось число хоробрих, які були у Давида: Ієсваал, син Ахамані, головний з тридцяти. Він підняв спис свій на триста чоловік і вразив їх за один раз.
¹² Після нього Єлеазар, син Додо ахохиянина, з трьох хоробрих:
¹³ він був з Давидом у Фасдамимі, куди филистимляни зібралися на війну. Там частина поля була засіяна ячменем, і народ побіг від филистимлян;
¹⁴ але вони стали серед поля, зберегли його й уразили филистимлян. І дарував Господь спасіння велике!
¹⁵ Троє цих головних з тридцяти вождів зійшли на скелю до Давида, у печеру Одоллам, коли стан филистимлян був розташований у долині рефаїмів.
¹⁶ Давид тоді був в укріпленому місці, а охоронне військо филистимлян було тоді у Вифлеємі.
¹⁷ І дуже захотілося пити Давиду, і він сказав: хто напоїть мене водою з колодязя вифлеємського, що біля воріт?
¹⁸ Тоді ці троє пробилися крізь стан филистимський і почерпнули води з колодязя вифлеємського, що біля воріт, і взяли, і принесли Давиду. Але Давид не захотів пити її і вилив її у славу Господа,
¹⁹ і сказав: збережи мене Господь, щоб я зробив це! Чи стану я пити кров мужів цих, які покладали душі свої! Бо з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не захотів пити її. Ось що зробили троє цих хоробрих.
²⁰ І Авесса, брат Іоава, був головним із трьох: він убив списом своїм триста чоловік, і був у славі у тих трьох.
²¹ Із трьох він був найзнатнішим і був начальником; але з тими трьома не рівнявся.
²² Ванея, син Іодая, мужа хороброго, великий за ділами, з Кавцеїла: він вразив двох Ариїлів моавитських; він же зійшов і убив лева у рові, в сніжний час;
²³ він же убив єгиптянина, людину на зріст у п’ять ліктів: у руці єгиптянина був спис, як навій у ткачів, а він підійшов до нього з палкою і, вирвавши спис з руки єгиптянина, убив його його ж списом:
²⁴ ось що зробив Ванея, син Іодая. І він був у славі у тих трьох хоробрих;
²⁵ він був знатнішим тридцяти, але з трьома не рівнявся, і Давид поставив його найближчим виконавцем своїх наказів.