21 грудня 2024 року у селі Бортники попрощалися із загиблим військовослужбовцем Ткачуком Олександром Володимировичем
Страшними новинами здригнулася Тульчинщина ...
Сьогодні наша багатостраждальна подільська земля, усі жителі Бортників оплакують свого сина, справжнього Героя, мужнього воїна.
Небесне військо поповнив боєць Збройних Сил України, наш земляк - солдат Ткачук Олександр Володимирович.
Народився Ткачук Олександр Володимирович 20
вересня 1993 року в с. Вишківці Немирівського району. Будучи ще у малому віці разом з батьками переїхав у село Бортники.
Навчався в Бортницькій школі. Після її закінчення продовжив навчання у Комаргородському училищі, де здобув професію зварювальника.
З малку був навчений до роботи. Працював на різних роботах. Не боявся важкої праці. Ніколи не відмовлявся допомогти, якщо хтось потребував його допомоги. Олександр був веселий, щиросердний та добрий. Справжня опора і захист для сімʼї і родини.
Олександр Володимирович без вагань став на захист України.
Солдат Ткачук Олександр Володимирович, служив стрільцем санітаром механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
16 листопада 2024 року в районі населеного пункту Синьківка Купʼянського району Харківської області прийняв свій останній бій.
Важко повірити, що його більше немає серед нас.
Ми свято маємо памʼятати, яка найвища ціна нашого спокою.
Сьогодні Олександр повернувся до рідного дому «на щиті». Сумно, боляче на серці. Ідуть у засвіти найкращі і молоді. Йому навіки 31...
Безстрашного захисника, який віддав своє життя за рідну землю, за кожного із нас відібрала ненависна російсько - українська війна.
Помолитися за упокій душі захисника, попрощатися із Олександром Володимировичем прийшли рідні, друзі, односельці, представники влади та жителі громади..
Під час церемонії поховання співчуття рідним висловили командир роти охорони старший лейтенант Тарас Квасюк, міський голова Валерій Весняний та настоятель Бортницького храму о.Павло. Всі присутні вшанували пам'ять Героя хвилиною мовчання.
Вічний спочинок захисник тепер має на кладовищі в тихому куточку свого села. Героя поховали з усіма належними військовими почестями, під залпи почесної варти та державний гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття родині: дружині Ірині Володимирівні, дочці Богдані, сестрі Вікторі Володимирівні та братам : Руслану, Сергію, Олегу, Миколі, всій родині, друзям, побратимам загиблого Героя.
Світлий спомин про воїна Ткачука Олександра залишиться назавжди в наших серцях.
Вічна памʼять і вічна слава Українському Захисникові. Царство Небесне Воїну світла.
Страшними новинами здригнулася Тульчинщина ...
Сьогодні наша багатостраждальна подільська земля, усі жителі Бортників оплакують свого сина, справжнього Героя, мужнього воїна.
Небесне військо поповнив боєць Збройних Сил України, наш земляк - солдат Ткачук Олександр Володимирович.
Народився Ткачук Олександр Володимирович 20
вересня 1993 року в с. Вишківці Немирівського району. Будучи ще у малому віці разом з батьками переїхав у село Бортники.
Навчався в Бортницькій школі. Після її закінчення продовжив навчання у Комаргородському училищі, де здобув професію зварювальника.
З малку був навчений до роботи. Працював на різних роботах. Не боявся важкої праці. Ніколи не відмовлявся допомогти, якщо хтось потребував його допомоги. Олександр був веселий, щиросердний та добрий. Справжня опора і захист для сімʼї і родини.
Олександр Володимирович без вагань став на захист України.
Солдат Ткачук Олександр Володимирович, служив стрільцем санітаром механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
16 листопада 2024 року в районі населеного пункту Синьківка Купʼянського району Харківської області прийняв свій останній бій.
Важко повірити, що його більше немає серед нас.
Ми свято маємо памʼятати, яка найвища ціна нашого спокою.
Сьогодні Олександр повернувся до рідного дому «на щиті». Сумно, боляче на серці. Ідуть у засвіти найкращі і молоді. Йому навіки 31...
Безстрашного захисника, який віддав своє життя за рідну землю, за кожного із нас відібрала ненависна російсько - українська війна.
Помолитися за упокій душі захисника, попрощатися із Олександром Володимировичем прийшли рідні, друзі, односельці, представники влади та жителі громади..
Під час церемонії поховання співчуття рідним висловили командир роти охорони старший лейтенант Тарас Квасюк, міський голова Валерій Весняний та настоятель Бортницького храму о.Павло. Всі присутні вшанували пам'ять Героя хвилиною мовчання.
Вічний спочинок захисник тепер має на кладовищі в тихому куточку свого села. Героя поховали з усіма належними військовими почестями, під залпи почесної варти та державний гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття родині: дружині Ірині Володимирівні, дочці Богдані, сестрі Вікторі Володимирівні та братам : Руслану, Сергію, Олегу, Миколі, всій родині, друзям, побратимам загиблого Героя.
Світлий спомин про воїна Ткачука Олександра залишиться назавжди в наших серцях.
Вічна памʼять і вічна слава Українському Захисникові. Царство Небесне Воїну світла.