Радіо Юрченко

Тиждень був такий, що хочеться на шезлонг, але то треба пояснити😁

Дорога коліжаночка (як по роботі, так і по книжкам) змотивувала на спільночит "Зачарованої гори" Томаса Манна. Взяти цеглину класики в 900 сторінок, коли тут постійно жалієшся, що не читається? Пфф, легко!

А книжка дійсно досить легко пішла, а з нею і свої "фішки". Герой Манна приїздить до брата у санаторій в горах — суто відвідати. Та серед розмов про високе (і не дуже) знайомиться з "побутом" санаторію, зокрема з процедурою, яка нам дуже припала до душі. Щодня пані та панове мають дві години лежати на шезлонгах, це обов'язково і пропускати таке лікування не можна. Просто лежати дві години — непогано, та?

Що там далі відбуватиметься — поки для мене загадка, тому йду на свій "шезлонг" підніматися на цю 900-сторінкову гору далі.

А ви з якою книжкою на шезлонг вихідні йдете?

Її всю хочеться на цитати розібрати❤️‍🩹

Відкрили сьогодні пачечку нових передпродажів — збираю собі вішліст (і вам раджу)😉

📙"MANIAC" Бенхаміна Лабатута — історія ерудита Джона фон Неймана — від його виняткового впливу на мрії та страхи ХХ століття до витоків штучного інтелекту. Має бути щось на кшталт "Нацистів-мільярдерів" — нонфік, що читається як трилер

📙"Патріархи" Анжели Саїні — цю особливо чекаю: авторка досліджує коріння того, що ми називаємо патріархатом — як він уперше вкорінився в суспільствах і поширився по всьому світу від доісторичних часів до сьогодення

📙"Пильнуй її" Жана-Батіста Андреа — масштабна історія кохання на тлі політичних потрясінь Італії ХХ століття, що отримала Гонкурівську премію

📙"П'ята дисципліна" Пітера Сенжі — так-так, бізнес. Тут все просто: такі книжки у нас обирає до видання наш Антон Мартинов і це завжди топ (перевірено мною, яка колись бізліт навіть і не розглядала, не те що читати). Тому автоматично мій must read

📙"Сім костелів" Мілоша Урбана — історія про межу між світлом і темрявою, про архітектуру, що зберігає сліди минулого, і про боротьбу за відновлення втрачених ідеалів. У перекладі Радомира Мокрика, до речі😉

📙І зе ласт, бат нот зе ліст — моя любов Філіпп Бессон (автор "Припини свої вигадки") і його роман "За відсутності чоловіків"❤️‍🩹 Я чітер, вже прочитала пдфку, хоч дуже не люблю такі книжки брати не в папері, але не зазирнути (а потім і відірватися) — було неможливо. Красивий, чуттєвий і болісний текст — як автор вміє💔

А за посиланням більше передзамовлень, ходіть дивитися😊

На правах людини, яка має доступи (😁) — заспойлерю вам ну просто розкішну обкладинку довгоочікуваної книжки❤️‍🩹

Так-так, від автора "Припини свої вигадки" — історія про роман між солдатом й аристократичним підлітком, який відкриває для себе надії і небезпеки першого кохання.

Передзамовлення — вже зовсім скоро, а поки дивіться яка краса буде😍

Тим часом "Шаґґі Бейн" йде до Каннінґема з "Домом на краю світу", Янаґігари з "Маленьким життям" і поки секретної книжки, що вийде у нас в Лабораторії (і про яку я, сподіваюсь, вже скоро розкажу). Не питайте чому такий асоціативний ряд, у мене це називається: зі мною сталася Книга *як же я скучила за цими словами*💔 Лишилось тільки слова підібрати, щоби про неї розказати...

Випадково потрапила на сторінку "Вітрів зими" Джорджа Мартіна на гудрідз — здивувалась (її наявності) і істерично посміялась з коментарів читачів😁

Для контексту (хоч історія з цією книжкою вже фактично мем): "Вітри зими" — давнообіцяна автором шоста (і ніфіга не остання) частина циклу "Пісні льоду й полум'я" (Гри Престолів, коротше кажучи). Мартін обіцяв її закінчити ще в 2011 році, потім переносив і переносив — словом, нині 2025 рік і книжки досі немає. Мені тут ще пощастило, я всього роки 4 чекаю, але от знаю фанатів (Літо, привіт!) для яких час очікування скоро стане ювілеєм. І поки Джордж Мартін то на тамтамах грає, то біля басейну чілить (чи що там ще транслюють про життя автора папараці) — фанати *див. скріни*, власне, заради них це все і писала😅

П.С. — що ви знаєте про дедлайни?

До речі, гляньте яка у мене закладинка кайфова — презент від коліжаночки. Я тепер аестетік, а не то з пультом, то з Сашковою іграшкою в книжці😁

Неділя провелась розумними бізнесяковими термінами: три лекції з маркетингової аналітики і майже виконане домашнє позаду (тут я голосно обіцяю собі більше не відкладати заняття на курсі, а дивитися і робити все вчасно😅) — на почитати, традиційно, часу (і сил) особливо не лишилося.

Але взяла собі надкусити "Маяк" Дуленка на ніч. 60 сторінок на одному диханні — якось би вчасно спати піти, але про це подумаю вже завтра. А ви там що читаєте?