#будніфармацевта
Чи може совість бути новорічним 🎄✨ дивом? Наша колега розповідає:
«Ця історія трапилася минулого грудня, якраз під Новий рік. В той день 👨🦳 чоловік доволі похилого віку щось 💊 купував у нашій аптеці.
Розрахувався, вийшов за двері та відразу повернувся. Збентежений, хапається за серце.
«Моя 🌲 ялиночка, – каже, – зникла, я її на хвилинку під дверима залишив, поки ліки купував… Придбав для онука…щоб було йому свято… батько добровольцем на 🪖 війні, матір померла, тільки ми з бабусею…» І плаче.
А в нас якраз майстер 🎥 відеокамери налаштовував. Глянув на запис, побачив на ньому підлітка з ялинкою, накинув куртку і 🏃 побіг шукати крадія, поки той далеко не втік. Згодом повернувся з пустими руками. Розповідає, що хлопець вже до 🏢 під’їзду з тим деревцем заходив.
Віддавати не схотів, навіть після того, як дізнався, що ялинка – для 👦 сина військового. Мовляв, купив не ринку неподалік, а іншого не доведете. Ми почали 🤔 радитись, як далі діяти.
Викликати 👮 поліцію, показувати запис? Дідусь зітхнув: «Не треба, це ж дитина, всіх їх зараз шкода…» І пішов до виходу. 😔 Дійти не встиг, як двері відчинилися і незграбний 🧍🏻♂️ хлопчина з червоним від бігу обличчям буркнув: «Заберіть. Я там, де була, поставив». ❤️🌟
Здається, що цей фінал не потребує ✍️ коментарів. А можливо й потребує, як ви вважаєте? 🤔
Чи може совість бути новорічним 🎄✨ дивом? Наша колега розповідає:
«Ця історія трапилася минулого грудня, якраз під Новий рік. В той день 👨🦳 чоловік доволі похилого віку щось 💊 купував у нашій аптеці.
Розрахувався, вийшов за двері та відразу повернувся. Збентежений, хапається за серце.
«Моя 🌲 ялиночка, – каже, – зникла, я її на хвилинку під дверима залишив, поки ліки купував… Придбав для онука…щоб було йому свято… батько добровольцем на 🪖 війні, матір померла, тільки ми з бабусею…» І плаче.
А в нас якраз майстер 🎥 відеокамери налаштовував. Глянув на запис, побачив на ньому підлітка з ялинкою, накинув куртку і 🏃 побіг шукати крадія, поки той далеко не втік. Згодом повернувся з пустими руками. Розповідає, що хлопець вже до 🏢 під’їзду з тим деревцем заходив.
Віддавати не схотів, навіть після того, як дізнався, що ялинка – для 👦 сина військового. Мовляв, купив не ринку неподалік, а іншого не доведете. Ми почали 🤔 радитись, як далі діяти.
Викликати 👮 поліцію, показувати запис? Дідусь зітхнув: «Не треба, це ж дитина, всіх їх зараз шкода…» І пішов до виходу. 😔 Дійти не встиг, як двері відчинилися і незграбний 🧍🏻♂️ хлопчина з червоним від бігу обличчям буркнув: «Заберіть. Я там, де була, поставив». ❤️🌟
Здається, що цей фінал не потребує ✍️ коментарів. А можливо й потребує, як ви вважаєте? 🤔