Таверна читача ✨

​«Жаль — це важка емоція, з якою важко жити і з якою неможливо рухатися далі»
⠀
«І все змінилось за мить» — Сюзанна Редферн
Від видавництва «КСД»
368 с.
8,5/10
⠀
Чесно кажучи, від цієї книжки у мене були невеликі очікування. Думала, що історія буде посередня, а сюжет банальним. Але ні! Книга насправді чудова і варта уваги!
⠀
Спочатку я подумала, що це буде історія, де стається катастрофа й головна героїня опиняється на межі життя та смерті, лікарі боряться за неї, а вона тим часом духом спостерігає за всіма рідними й близькими й вирішує, чи варто їй і самій боротися за своє життя. Але ні. Ця книга інша.
⠀
Катастрофа справді стається. Але книга не про неї, а про життя людей після і про наслідки, з якими їм доводиться жити: кого врятувати свою дитину чи чужу, за яку відповідаєш; сидіти чи робити вибір і намагатися щось змінити; брехати собі чи спробувати усвідомити правду?
⠀
Фінн разом із родиною та близькою подругою їдуть на відпочинок. Але дорогою потрапляють в ДТП, унаслідок якого дівчина застрягає між світом живих і мертвих. Спочатку їй доводиться спостерігати за рідними та їхніми намаганнями вижити в умовах холоду, голоду, закритими від світу снігом і бурею, у холодному фургоні. А згодом — дивитися за тим, як страдають від жалю та сорому ті, кому вдалось вижити.
⠀
На початку книга мені навіть нагадала історію Макса Кідрука — «Де немає Бога», в якій група людей теж опиняється в подібних умовах — закрита від цивілізації, після катастрофи, у холодних, засніжених умовах. Але далі у цій книзі історія крутиться не тільки на виживанні людей, але в більшій мірі — на тому, як вони живуть після неї.
⠀
Історія написана очима Фінн. Вона — лише спостерігачка, яка не може впливати на рішення рідних і не може ніяк допомогти їм пережити горе. Але завдяки такому прийоми ми 1) можемо спостерігати за різними героями і бачити ситуацію з різних боків; 2) ще більше проникнутися історією, адже Фінн — це близька людина для всіх героїв і вона дуже переживає за них.
⠀
Авторка зобразила Фінн дуже доброю і справедливою. Вона намагається співчувати всім, але водночас не шкодує за своїм життям і приймає те, що сталось.
⠀
Мені книга дуже сподобалася, хочеться, щоб більше людей прочитали її. Авторка зуміла чудово передати почуття всіх героїв. Адже, як виявилось, дещо подібну ситуацію в дитинстві переживала й сама. Саме тому, на мою думку, її історія виявилась така реалістична, а герої — живі й близькі кожному. Їм хотілось співчувати, а декого хотілось засуджувати.
⠀
Перша частина була для мене більш напружена, адже тривала боротьба за життя, я не знала, що буде з героями і чи всі виберуться з халепи, а друга частина — більш емоційно важка, адже в ній героям довелось стикнутися з реальністю і спробувати в ній жити.
⠀
Ця книга про:
🔸те, що у критичних ситуаціях у кожному з нас може розкриватися найгірше;
🔸те, що кожен із нас мусить робити вибір і потім жити з ним;
🔸те, що дуже часто найменше страждають саме ті, хто найбільш винний;
🔸те, що життя треба жити, адже ніколи не знаєш, що буде далі.
⠀
Ця історія точно повинна сподобатися поціновувачам сімейних драм. Адже вона насамперед про родину, яка стикнулась з дечим жахливим і намагається це пережити, намагається склеїти розбиту вазу й рухатися далі.
⠀
До речі, вона чудово підійде для читання за день, хоч тут і майже 400 сторінок. Я прочитала її дуже швидко та легко, бо вона так і написана. Динаміка тут досягається за рахунок коротких розділів і також чергування планів — ми постійно разом із Фінн рухаємось від одного героя до іншого; від однієї локації до іншої.
⠀
Історія стала найкращою художньою книгою 2020 року за версією Best Book Awards. І це заслужено.
⠀
💭А ви вже читали цю книгу/плануєте? Вам подобається сімейні драми?
⠀
#книжковий_відгук