Roman Donik

У нас дуже погана та складна робота в емоційному та психологічному стані. Бо один з напрямків роботи центру - допідготовка людей які зайшли з окопів і які туди повертаються. Легко сказати з високої трибуни про те що "головна цінність, це життя солдата", але дуже складно реалізувати в реальному житті. Бо це не тільки про стратегічні та оперативні рішенні на ЛБЗ. Це в першу чергу про підготовку та про відношення до солдата як до людини.
В 151НЦ, одна з самих високих швидкостей впровадження змін до навчального процесу. Адаптація до вимог фронту. Тому що ми постійно в "темі". Частина людей на задачах. І постійний фідбек від тих хто в нас навчався. І оце дуже складно. Бо в нас особистий контакт і особисте залучення. Кожного бійця, ми взнаємо за час підготовки. Ми кожного з них пропускаємо через себе. Ми знаємо про всі втрати. Ми знаємо де і кому наша підготовка зберегла життя.
А ще ми знаємо що всі нові зміни, це висновки зроблені після поранення або загибелі тих, кого ми готували. Ми знаємо імена і пам'ятаємо в обличчя майже всіх хто загинув. Це дуже складно. В тилових навчальних центрах, є запобіжник у вигляді - відучив, відправив, забув. Оновлення програми приходять (якщо приходять) дуже довго, через всю вертикаль від людей які не мають ніякого відношення до людей, на досвіді яких ці оновлення треба робити. В нас інакше. Тому ми, як би не пафосно це звучало і реалізуємо ті слова сказані з високих трибун на практиці. Всупереч системі.
Бо це наше особисте залучення і повне занурення.
Я це до чого? За два роки ми вже безпомилково можемо оцінювати як старші начальники ставляться до особового складу. Для кого слова про цінність життя підлеглого просто слова, а для кого це дуже дуже важлива задача.
З усіх стрілецьких батальйонів які формують главки нацполу областей, в Харківській області Володимир Тимошко до формування та підготовки батальйону підійшов найвідповідальніше та виважено. Я кажу про те, на чому розуміюсь. В основу реально була поставлена задача - максимально навчити, та підвищити стійкість підрозділу та виживаємість людей. І формування і підготовка основного складу і зразу формування і підготовка резерву для цього ж батальйону. Ми працювали з основним складом. З резервом не встигли. Результати побачим на лінії бойового зіткнення.
Я зараз не хочу про перевод. Хоча є багато що сказати з цього приводу. Особливо зная повністю весь кейс переводу. Залишу на потім.
Пане генерал, Володимир Тимошко, було приємно мати з вами справу.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

4. Вибачте, але мене вже ця відверта тупість, трохи вибішує. Особливо коли під час війни тупість, або недбалість чиновника обласного рівня, тягне за собою тяжкі наслідки для цивільного міста.
Знайомтесь. Голова обласної військової адміністрації Синегубов. Десятки разів його просили, обережніше робити піар акції. Але йому начхати на місто. Як це працює? Територіальна громада купує для військових допомогу. Потім голова громади везе це в Харків, викликають військових і під камери Синєгубов передає допомогу до якої не має відношення військовим. Фоточки в постах викладають в соцмережі. Бо медійна і піарна компонента дуже подобається ОП.
Фоточок багато. Вони всі, якимось дивом прив'язані до одного впізнаваного в місті місця. Постійно. Які висновки можна з цього зробити.
Як ви вважаєте, скільки часу потрібно ворогу який фахово володіє методами OSINT розвідки, встановити місце? А потім просто попросити підтвердження косвєним та прямим спостереженням?
Його просили припинити робити цю хуйню більше року тому. Бо тільки питання часу було, коли вдарять по очевидному об'єкту. Але Синєгубову пофіг.
Бо він ледащо, яке тільки заради фоточок вилазить з свого кабінету, в тому числі "засвітити" свою важку працю на руїнах в місті.
Коли Харків’яни обурюються, що росіяни наносять удар по якимось культовим місцям, то може варто подивитися, хто допомагає їм визначити пріоритетність цілей?
А якщо ви накладете на мапу всі прильоти за останні місяців 10, в одному з центральним районів, то побачите якесь дивне співпадіння з азимутом ударів та фоточок в соцмережах.
Але це не зупиняє любителя попіаритись на мавіках, замість того щоб дбати про безпеку міста.
І так, це не навмисно. Це просто похуй на місто і містян. Це просто ліньки від’їхати на три квартали. І звісно, винні росіяни. Але навіщо їм допомагати в визначенні цілей?
Це частина світлин з сторінки Синєгубова. Олег Синєгубов. Частина.
Можете самі там полазити. Подивитися поки не видалили.
Зможете співставити одне з іншим? Зможете зрозуміти чому саме так?
Холуїв від ВЦА не присилайте в коменти. Побаню. Ба задрали вже своїм відношенням. Реально.

Вибачте, але мене вже ця відверта тупість, трохи вибішує. Особливо коли під час війни тупість, або недбалість чиновника обласного рівня, тягне за собою тяжкі наслідки для цивільного міста.
Знайомтесь. Голова обласної військової адміністрації Синегубов. Десятки разів його просили, обережніше робити піар акції. Але йому начхати на місто. Як це працює? Територіальна громада купує для військових допомогу. Потім голова громади везе це в Харків, викликають військових і під камери Синєгубов передає допомогу до якої не має відношення військовим. Фоточки в постах викладають в соцмережі. Бо медійна і піарна компонента дуже подобається ОП.
Фоточок багато. Вони всі, якимось дивом прив'язані до одного впізнаваного в місті місця. Постійно. Які висновки можна з цього зробити.
Як ви вважаєте, скільки часу потрібно ворогу який фахово володіє методами OSINT розвідки, встановити місце? А потім просто попросити підтвердження косвєним та прямим спостереженням?
Його просили припинити робити цю хуйню більше року тому. Бо тільки питання часу було, коли вдарять по очевидному об'єкту. Але Синєгубову пофіг.
Бо він ледащо, яке тільки заради фоточок вилазить з свого кабінету, в тому числі "засвітити" свою важку працю на руїнах в місті.
Коли Харків’яни обурюються, що росіяни наносять удар по якимось культовим місцям, то може варто подивитися, хто допомагає їм визначити пріоритетність цілей?
А якщо ви накладете на мапу всі прильоти за останні місяців 10, в одному з центральним районів, то побачите якесь дивне співпадіння з азимутом ударів та фоточок в соцмережах.
Але це не зупиняє любителя попіаритись на мавіках, замість того щоб дбати про безпеку міста.
І так, це не навмисно. Це просто похуй на місто і містян. Це просто ліньки від’їхати на три квартали. І звісно, винні росіяни. Але навіщо їм допомагати в визначенні цілей?
Це частина світлин з сторінки Синєгубова. Олег Синєгубов. Частина.
Можете самі там полазити. Подивитися поки не видалили.
Зможете співставити одне з іншим? Зможете зрозуміти чому саме так?
Холуїв від ВЦА не присилайте в коменти. Побаню. Ба задрали вже своїм відношенням. Реально.

Ні для кого не секрет, що зараз з усіх тилових частин, та частин забезпечення, військовослужбовці до 50 років і без обмежень по здоров'ю переводяться в бойові частини. Особливо люди без бойового досвіду. Ну принаймні у нас приїздять офіцери зі старших штабів і передивляються всі особові справи. Нити та вкатувати істерику не буду і не хочу, бо трохи знаю що робиться на фронті з особовим складом, точніше з його нестачею.
Зараз командування прийняло рішення компенсувати людей для забезпечення навчального процесу. Бо подобається чи ні, а центр ми повинні сберегти в робочому стані і з спроможністю навчати людей так же якісно, як і завжди.
Тому ми зараз можемо приймати з ТЦК для себе придатних для служби на тилових посадах в ВВНЗ, та НЦ. І чоловіків 50+.
Оскільки все таки центр має гарну репутацію і гарний колектив для тих хто вміє і хоче працювати, ми пропонуємо призватися або перевестися до нас.
Все одно, будуть мобілізаційні заходи далі. І якщо чесно, то є різниця де служити - десь в наметі на полігоні, або в Харкові чи Одесі.
З поганого для "дуже розумних" - в центрі нема людей які "лежать на посадах" або працюють з ККД менше 100%. Або пашем, або служимо в іншому місці.
Навіть з самими великими обмеженнями, ми зможемо пристроїти хитровиїбаних в дуже некомфортних умовах в якихось єбєнях.
Все чесно, два варіанта. 1. Пашеш, сумлінно ставишся до виконання обов'язків - ти потрібен центру, для тебе роблять все можливе.
Єблуєш, чи забухав, або якісь шкурняки чи крадіжки по службі тилу - вибач, ти сильно крутий для центра.
Термін вікна можливостей - місяць.
Список пріоритетних вакантів 151НЦ.
Медики з освітою. Лікарі, фельдшери.
Рота охорони. Ст стрільці, стрільці.
Водії (С, С1, D +). Кухари їдальні. Електрики з досвідом і допуском. Зварювальники. Ремонтники. Будівельники.
Бухгалтери, фінансисти, діловоди.
Вимоги: Працездатність. Працелюбність. Відповідальність. Тверезий образ життя.
БЗВП в 151НЦ. Якщо офіцерська посада і вища освіта- навчання. Харківський і Одеський регіон.
Мінус - треба пахати.
WhatsApp, Signal
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com
151 Навчальний Центр