Привіт, коти!
Сьогодні розповім вам казку про рогатих жінок
Одного разу, заможня жінка, розчісуючи вовну, засиділася аж до самої ночі, доки її сім'я та слуги спали. Раптом у двері постукали, і пролунав голос:
"Відкрий-но! Відчини!"
"Хто там?" — спитала господиня.
" Я — Відьма з Одним Рогом!" — почулося у відповідь.
Хазяйка, думаючи, що її сусідка кличе на допомогу, відкрила двері. Жінка ввійшла, тримаючи в руках пару чесалок для вовни, а на лобі в неї був ріг, що ніби ріс звідти. Вона мовчки сіла біля вогню, розпочавши квапливо розчісувати вовну. Аж раптом вона зупинилася, вигукнувши:
"Де інші жінки? Вони сильно спізнюються!"
Тоді у двері постукали вдруге, і знову пролунав голос:
"Відкрий-но! Відчини!"
Господиня відчула, ніби вона змушена підвестися й відкрити, і в ту ж секунду у двері ввійшла відьма з двома рогами на лобі та з колесом для прядіння в руках.
"Відійди, — сказала вона, — я Відьма з Двома Рогами", і почала прясти швидко, мов блискавка.
І продовжувалося стукотіння у двері, і чула господиня поклик, і входили відьми, аж поки нарешті дванадцять жінок не сіли навколо вогню — перша з одним рогом, остання — з дванадцятьма. І вони чесали вовну, крутили прядильні колеса, намотували й ткали, разом співаючи давній ритм, але і слова не сказали вони господарці дому. І дивно було чути, і страшно було поглянути на тих дванадцять жінок з їхніми прядками та рогами; і відчувала господиня, ніби смерть її вже близько, і намагалася вона підвестися й покликати на допомогу, але не могла ані поворухнутися, ані сказати щось, ані навіть крикнути вона не могла — чари відьом скували її.
Чекаєте на продовження?☺️
Сьогодні розповім вам казку про рогатих жінок
Одного разу, заможня жінка, розчісуючи вовну, засиділася аж до самої ночі, доки її сім'я та слуги спали. Раптом у двері постукали, і пролунав голос:
"Відкрий-но! Відчини!"
"Хто там?" — спитала господиня.
" Я — Відьма з Одним Рогом!" — почулося у відповідь.
Хазяйка, думаючи, що її сусідка кличе на допомогу, відкрила двері. Жінка ввійшла, тримаючи в руках пару чесалок для вовни, а на лобі в неї був ріг, що ніби ріс звідти. Вона мовчки сіла біля вогню, розпочавши квапливо розчісувати вовну. Аж раптом вона зупинилася, вигукнувши:
"Де інші жінки? Вони сильно спізнюються!"
Тоді у двері постукали вдруге, і знову пролунав голос:
"Відкрий-но! Відчини!"
Господиня відчула, ніби вона змушена підвестися й відкрити, і в ту ж секунду у двері ввійшла відьма з двома рогами на лобі та з колесом для прядіння в руках.
"Відійди, — сказала вона, — я Відьма з Двома Рогами", і почала прясти швидко, мов блискавка.
І продовжувалося стукотіння у двері, і чула господиня поклик, і входили відьми, аж поки нарешті дванадцять жінок не сіли навколо вогню — перша з одним рогом, остання — з дванадцятьма. І вони чесали вовну, крутили прядильні колеса, намотували й ткали, разом співаючи давній ритм, але і слова не сказали вони господарці дому. І дивно було чути, і страшно було поглянути на тих дванадцять жінок з їхніми прядками та рогами; і відчувала господиня, ніби смерть її вже близько, і намагалася вона підвестися й покликати на допомогу, але не могла ані поворухнутися, ані сказати щось, ані навіть крикнути вона не могла — чари відьом скували її.
Чекаєте на продовження?☺️
* Вирізка з книги "Ancient legends, mystic charms, and superstitions of Ireland, lady Francesca Speranza Wilde, 1887.