Невже так і не стихне сильний вітер?
Невже у бурі більш нема в собі кінця?
І більше не розквітнуть знову квіти?
Невже надовго, є таки, оця зима?
Невже дощити буде знову й знову?
І стиглий попіл замете наші серця?
Та все ж таки... Я довіряю в собі Богу...
Він «добре» бачить, де не бачу цього Я...
Зима застигне у мені красою,
Я все ж навчусь в ній бачить чудеса,
І стане тепло, коли я Господь з Тобою...
В обіймах неба, вже не холодна ця земля...
Ти зіркою засвітиш серед ночі,
Посеред бурі, тишу в Собі даш,
Даш «парасольку», щоб не капав дощик...
Я просто донечка у Батька на руках...
D|B #poem_by_Diana #myVerse
Невже у бурі більш нема в собі кінця?
І більше не розквітнуть знову квіти?
Невже надовго, є таки, оця зима?
Невже дощити буде знову й знову?
І стиглий попіл замете наші серця?
Та все ж таки... Я довіряю в собі Богу...
Він «добре» бачить, де не бачу цього Я...
Зима застигне у мені красою,
Я все ж навчусь в ній бачить чудеса,
І стане тепло, коли я Господь з Тобою...
В обіймах неба, вже не холодна ця земля...
Ти зіркою засвітиш серед ночі,
Посеред бурі, тишу в Собі даш,
Даш «парасольку», щоб не капав дощик...
Я просто донечка у Батька на руках...
D|B #poem_by_Diana #myVerse