Шматочками листви малюю небо,
Малюю мрії в своє майбуття.
Чому за все у цім житті боротись треба?
Чому нічого не дається просто так?
А ще як порівняєш свої кроки,
У когось більше, легше все життя...
А в тебе на землі одні лиш стони...
З кривих дзеркал здається все не так...
Не так... Як планувалось і хотілось.
Не пелюстки троянд тут на шляху,
І помінять, би щось... Та не зумілось...
І часто виривається «чому»...?
А потім все ж стихаєш з цього бігу...
Не порівняти біг з чужим шляхом...
Він застланий сльозами, десь і сміхом,
Такий як є, йди далі на пролом...
Із попелу в собі створи прекрасне,
Із жовтої листви гербарій складь,
Ти ж вмієш так... Ти це робила часто,
Зроби й сьогодні, можливо іще раз...
Учімось бачить у собі прикрасне,
У сірих буднях, щось рожеве додавать,
Можливо у простім, у нашім - щастя,
В усьому цьому навчімось бачити Христа...
Нам легкий путь - не обіцяло Слово.
А навпаки казало віру мать,
Часи ж бо, ще складніші прийдуть скоро.
Тримай же віру, тобі не відступить назад!
Постав же небо ти перед собою,
Поглянь на тих, що звершили свій путь,
Не здайся в цім шляху, ти у двобої!
А після всього - зустріне нас Ісус...
D|B #poem_by_Diana #myVerse
Малюю мрії в своє майбуття.
Чому за все у цім житті боротись треба?
Чому нічого не дається просто так?
А ще як порівняєш свої кроки,
У когось більше, легше все життя...
А в тебе на землі одні лиш стони...
З кривих дзеркал здається все не так...
Не так... Як планувалось і хотілось.
Не пелюстки троянд тут на шляху,
І помінять, би щось... Та не зумілось...
І часто виривається «чому»...?
А потім все ж стихаєш з цього бігу...
Не порівняти біг з чужим шляхом...
Він застланий сльозами, десь і сміхом,
Такий як є, йди далі на пролом...
Із попелу в собі створи прекрасне,
Із жовтої листви гербарій складь,
Ти ж вмієш так... Ти це робила часто,
Зроби й сьогодні, можливо іще раз...
Учімось бачить у собі прикрасне,
У сірих буднях, щось рожеве додавать,
Можливо у простім, у нашім - щастя,
В усьому цьому навчімось бачити Христа...
Нам легкий путь - не обіцяло Слово.
А навпаки казало віру мать,
Часи ж бо, ще складніші прийдуть скоро.
Тримай же віру, тобі не відступить назад!
Постав же небо ти перед собою,
Поглянь на тих, що звершили свій путь,
Не здайся в цім шляху, ти у двобої!
А після всього - зустріне нас Ісус...
D|B #poem_by_Diana #myVerse