Історія про мою найневдалішу інвестицію в житті.
1999 рік, 3-й клас. Всі грають в фішки (якщо ви не з Дніпра, то можливо вам вони відомі як кепси). В ходу три основні серії: мортал комбат, покемони та еротичні фішки. Еротичні були інтерактивними: купальники на жінках ставали прозорими, якщо іх намочити. Ми їх лизали.
І фішок мені завжди катастрофічно не вистачало. Тому одного дня я вирішив взяти гроші, що мені давали на тиждень харчування в столовій, 4 грн, і купити на всі фішок.
Це 40 шт. Цілий кульок!
План був купити найцінніші (покемони), виграти мінімум стільки ж, продати ті, що мені найменш подобаються і лишитись при грошах та фішках. План надійний, як швейцарський годинник.
Перший раз план дав тріщину, коли виявилось, що в кіоску немає ніяких фішек, окрім еротичних. Ну ок. Я не знаю, що собі подумала продавчиня в кіоску, відраховуючи таку кількість порно-фішек. Бо віконце було таке маленьке, що через нього нічого не було видно: ані мені її обличчя, ані їй своїх перспектив на життя.
Друга невдача мене чекала в школі: виявилось, що саме з цього понеділка вчителі вирішили взяти під контроль порно-трафік у вигляді еротичних фішек, і строго заборонили ними грати.
Подібне миттєве знецінення валюти можуть зрозуміти лише ті, хто вкладався в крипту. От тільки порно-фішки в ціні вже не піднімуться.
І треті негативні наслідки моїх інвестицій настали тоді, коли класна керівниця сказала мамі, що я чомусь не йду їсти в столову. Мама дізналась, куди я вклав гроші і тут весь мій інвестиційний портфель у вигляді 40 оголених жінок на круглих кортонках полетів спочатку мені по сраці, а потім і в смітник.
Мені 37, а я досі боюсь інвестувати.
