🍂🍁🍂🍁
У повітрі віє запахом морозу,
А надворі лиш початок листопада.
Чи то я лише вбачаю тут загрозу?
А для когось це вже звичка і розрада?

Під ногами вже лежить опале листя,
А воно лишень недавно пожовтіло.
Простягаються уже й до нього кисті,
Що покриють сяйвом снігу його тіло.

І птахи потроху в ирій відлетіли,
Та далеко так, що їх уже й не видко.
І пускає сивий холод свої стріли,
Та чомусь занадто-надто усе швидко.

А життя хіба не так летить, минає?
Чи ж не листя воно жовтої породи?
А роки не ті птахи за виднокраєм?
Чи не більше з кожним віком прохолоди?
Тож допоки у тебе весна чи літо,

Не прогав ті миті, дані тобі Богом,
Не зівʼянь ти марнотратним пустоцвітом,
Бо колись таки постанеш перед осені порогом.

✍🏻Евеліна Дідус