Стас Корольов

2/2 (початок вище)

Тепер повертаємося до головних тез.

Кому це корисно?

Всім. Я б радив попасти на подібний двіж всім людям, що ідентифікують себе як композитори, артисти, митці, сонграйтери тощо. В будь-якій ролі. Я приїхав з кемпу і кажу Весні: "використовуй мене зараз, я розігнаний, я тобі зараз все запишу і спродюсую". І цей ефект, здається, в кожного учасника і ментора кемпу. Хто не хоче цього стану? Мені, будь ласка, довічну підписку.

Нащо це робити?

Щоб не перетворитися на щось інше. Відмінне від людини, яка регулярно знаходиться в творчому процесі. Це практика, що повертає тебе до бази.

Як це повторити вдома?

На жаль, в повному обʼємі майже ніяк. Але можна взяти деякі тези і висновки і пристосувати до свого творчого життя.

1. Інтенсивність.

а) Увімкнути таймер (або режим pomodorro) / заздалегідь фіксувати жорстко час на сесію. І взагалі трекати час - це дуже, дуже, дуже хороша ідея.

б) Підписуватися на колективну відповідальність, щоб складно було з собою домовитись про відтермінування

в) Полюбити дедлайни. Дедлайни - це друзі.

Одночасно з цим треба вміння бути гнучким. Якщо мистецтво каже, що треба час, то зачекати мають всі. Це мають розуміти люди, з ким ви працюєте. Є речі, які стоять вище за все – це ви і ваше здоровʼя (бо без вас не буде мистецтва) і, власне, мистецтво. І якщо мистецтво каже, що треба ще пів року, значить, треба ще пів року. Якщо ваші колеги цього не розуміють, шукайте однодумців, з якими краще збігаються цінності.

2. Стосунки. Атмосфера.

Важливість адекватних стосунків всередині творчого колективу недооцінена. Піклування один про одного, повага, щира цікавість, вміння слухати, вміння цінувати відмінності. Тут не буде простих порад. Це просто напрямок, в якому треба рухатися.

3. Обмеження.

- обмеження по інструментах
- обмеження фонетичні
- обмеження по часу

Тисячі їх, знайдіть свої. І полюбіть їх. Вони - теж друзі.

4. Ізоляція

Я практикую перманентний пошук варіантів потусити тиждень-два в чиємусь будинку. Творча ізоляція (бажано ще й на природі) – дає дуже сильний буст в першу чергу в усвідомленість, в дисципліну. А також провокує мисленнєвий процес вищого ґатунку. Важливо – тверезість. Важливо – інформаційна ізоляція, обмежений доступ до інтернету. Я багато важливих текстів і пісень написав в творчому усамітненні. І придумав ідей також. Це кожний раз перемога.

На останок напишу трошки про досвід саме менторства. Я поїхав на кемп з установкою бути максимально неінвазивним. Я достатньо вдома працюю ручками. Тут я вирішив направляти, організовувати, радити, збирати до купи, провокувати концептуальні обговорення тощо. І це був цікавий виклик. А ще я в процесі поняв, наскільки ця діяльність відгукується мені через те, що збігається з ціннісною платформою. Менторство – це диверсифікація інвестицій. Ти інвестуєш не тільки в себе, а ще й в талановиту молодь. Це все – робота на накопичення якісного культурного спадку.

Тому так, я дуже зацікавлений в тому, щоб шейрити досвід і компетенцію. Це повністю вписується в мою світоглядну парадигму. Тому якщо я вам коли-небудь респектував, у вас є довічна підписка на взаємодію зі мною консультаційного характеру. Така сама підписка є в кожного мого патрона. Показуйте мені свої демки, задавайте питання. Я радий ділитися досвідом.

Але це все ж таки ресурс. Тому я обмежив коло людей з "підпискою на консультацію" спільнотою, що підписані на мене в Патреоні та Тіньовому Патреоні. Враховуючи, що вхідний поріг - це 3$ на місяць, мені здається, що це цілком адекватні умови – ви інвестуєте в те, щоб в мене був час і ресурс – я готовий його витрачати на вас.

Успіху в грі!

1/2

Я провів в якості ментора 5-денний сонграйтерський інтенсив "на її основі" і мені є вам, що розповісти.

В цьому тексті розкриваю такі питання:

кому це корисно?
нащо це робити?
як повторити корисні практики з кемпу вдома?

Експозиція:

25 учасників (продюсери, артисти та музиканти), 5 менторів, 5 днів. Кожен день формується 5 команд з ментора, продюсера, артиста та музиканта. Озвучується задача на день. Після роботи в студії протягом 4-5 годин відбувається спільна презентація роботи. Все це відбувається в заміському комплексі.

В чому цінність подібних кемпів в принципі зрозуміло – ти занурюєш себе в сетінг, який спонукає тебе займатися складним задоволенням – творчістю не під настрій, а під задачу. Це корисно, бо це показує, на що ти здатний. І як неефективно ти працюєш, коли немає зовнішніх обмежувачів. Хоча маєш все для того, щоб займатися творчістю кожен день. Та для того, щоб творча робота відбувалась ефективно і регулярно, треба тримати відкритим цей канал. Я думаю, кожен з цієї сфери відчував фрустрацію від того, що він має можливість, але чомусь не робить. Відповідь дуже проста: щоб робити, треба РОБИТИ. Чим ти займаєшся, тим ти й стаєш. І якщо тебе постійно тягне поробити операційну роботу, а написати пісню - то краще в більш слушний момент.. То ти будеш частіше робити операційку і продовжувати відкладати написання пісні. І ставати вправнішим у відкладанні написання пісень замість того, щоб ставати вправніше, власне, у написанні пісень.

В цьому тексті я не буду називати імена, бо всі варті на згадку, я не хотів би впустити когось. З рештою, цей текст про кемп як явище.

В чому особливість кемпу "на її основі":

1. Інтенсивність.

Ти не можеш з собою домовитися. Є задача, вона тебе вмикає і ти нею займаєшся (а джерельний канал тим часом розкривається). Є обмеження по часу. Є відповідальність. З рештою, є твоя репутація. Свобода - це цінність. Але це ще й ворог. Бо чим більше речей ти узгоджуєш сам з собою, тим більше витрачається ресурсу. Саме тому графік і дисципліна, розпорядок і ритуали ефективні. Вони зменшують кількість ситуацій, в яких треба прийняти рішення. Бо чим більше треба приймати рішень, тим сильніше це жере ресурс. А чим менше ресурсу, тим більше ймовірність, що рішення буде прийняте на користь єблування. Інтенсивність не дає вибору. І це дуже круто.

2. Стосунки. Атмосфера.

Організаторам кемпу вдалося впровадити ідеальний рівень гейміфікації. Достатній для того, щоб конкурсна складова драйвила. Але й достатньо лайтовий, щоб не було деструктиву (наприклад, я впевнений, що якби в кінці дня якесь жюрі присуджувало б місця, колаборативному настрою була б пізда). Відповідно, ми всі відчували себе в одному човні. Нам всім було важко. І ми один одному допомагали. А спільні труднощі зближували.

3. Обмеження.

Ми знаємо, що обмеження стимулюють творчість. Обмеження на кемпі були потужними. В першу чергу по часу. В другу – задачею. Не буду широко розписувати. Обмеження топ. Хочете написати пісню, не знаєте про що? Напишіть пісню з прикметників. Не знаєте, як зробити цікаве аранжування – спробуйте не використовувати ділеї взагалі. Тощо.

4. Ізоляція.

Кемп проходив в заповідній локації, де можна дивитися вдалечінь (на контрасті з екраном ноутбука), звідки не вирвешся додому в зручні умови. Новий досвід для очей і ізоляція наодинці з конкретними цілями – це те, що треба.


продовження нижче

Я одного разу в 2014 забив концерт в Козі при тому, що аудиторії в Тернополі не було майже взагалі (я тоді працював по плану - граєш якомога більше концертів - так аудиторія збереться). Ми з музикантами приїхали о другій ночі на вокзал. І я згадав, що взагалі не попіклувався про вписку. І подзвонив єдиному своєму контакту (рєбята вписували мене в 2013). Цей контакт, звісно, обурився, що я звоню вночі, і нікуди нас не пустив. І ми ночували на вокзалі (в мене досі флешбеки на тернопільському вокзалі) Сам виступ в Козі слабо пам'ятаю. Але арочка 10-річна виходить дуже красива.