Що з економікою?

🚬 Бюджет може недоотримати у майбутньому 20-30 млрд грн на ТВЕНах (IQOS, glo тощо)

(допис Юрія Гайдая)

«Зараз буде злий текст, пробачте. Про те, як держава може подарувати 20-30 млрд грн міжнародним тютюновим корпораціям під час війни. Буду вдячний за поширення.

*ДЕПУТАТАМ* - можете одразу читати останній абзац допису для економії часу )

Недавно Рада проголосувала підвищення податків. Неоптимальне з точки зору справедливості та впливу на економіку, і при цьому половинчате, тому можемо постати перед потребою чергового підвищення уже за півроку.

І водночас, зараз іде обговорення законопроєкту Мінфіну по тютюнових акцизах до другого читання.

Там є одна перемога, і одна зрада. Я написав про перемогу три абзаци, але видалив їх, бо текст стає завеликим і ніхто не читатиме. Тому одразу до зради, бо її можна виправити.

Законопроєкт Мінфіну передбачає надання серйозної податкової пільги на ТВЕНи (стіки, айкоси).

В чинному кодексі мінімальні ставки зростали однаково, але після ухвалення нового закону ставка для ТВЕНів "відстане" від сигарет, і пільга зростатиме чотири роки, поки не сягне 25% від суми мінімального акцизу для сигарет.

Ціна питання? Я зробив власні розрахунки, і думаю, що маємо рідкісний випадок, коли навіть антитютюнові активісти недооцінюють втрати для бюджету.

Так, виходячи з припущень незмінної частки ринку ТВЕНів та курсу євро, ми подаруємо Філіп Моррісу та іншим глобальним тютюновим корпораціям 18-20 млрд грн за 4 роки.

Але частка ТВЕНів на ринку динамічно зростає щороку. В Україні вона вже найвища в Європі - понад 20%. І курс євро очевидно поміняється. Тому вартість цієї пільги буде значно більшою.

ТВЕНи й так надзвичайно прибуткові для тютюнщиків. Позавчора Філіп Морріс випустив реліз, що вперше в історії бренд IQOS приносить компанії більше чистого прибутку, ніж бренд Marlboro!

Чому? Нові технології стіків звужують конкурентне поле. Менше офіційних виробників і значно менше тіньового виробництва, поки.

Плюс нижчі ставки акцизів на ТВЕНи в більшості країн ЄС теж дають маржу тютюнщикам. І не через те, що стіки "менш шкідливі", як вам будуть парити лобісти. Менша шкода ТВЕНів не доведена, ВОЗ рекомендує оподатковувати їх на рівні з сигаретами. Просто євродиректива по акцизах на тютюн була ухвалена в 2011 році, коли ніяких ТВЕНів не було. І поки частка ринку ТВЕНів низька, уваги до цього мало.

Тому тютюнові корпорації шалено вкладаються в просування пільги для ТВЕНів в Україні. Давно я не бачив такого єднання.

Окей, EBA та ACC відпрацьовують членські внески тютюнових компаній, це їх робота. ТПП, УСПП, ФРУ - туди ж. Наймані юристи та GR-и тютюнщиків теж. Чесно роблять свою роботу, фахово і з азартом вигризають пільги. Але далі прикольніше.

Виліз якийсь "Інститут податкових реформ", який розказує, що нижчі ставки акцизу на тютюн приведуть до ІНВЕСТИЦІЙ В ІНОВАЦІЇ. В іноваційні тютюнові палички, себто!!

Якийсь дядько з "Економічного дискусійного клубу" розказує, що акциз ЗРОБИТЬ НЕКОНКУРЕНТНИМ ЕСПОРТ стіків (експорт не обкладається акцизом, звісно, це податок на споживання).

Підтягнулася навіть Національна академія наук України з експертними висновками, та хірург-пульмунолог, які дуже переживають, як погано буде, якщо акцизи на айкоси будуть такі ж, як на сигарети.

Та що там, ви колись чули, щоб Світлана Іванівна Воробей виступала проти вищих податків? А таке буває. У випадку ТВЕНів)

Ну і ще ряд поважних народних депутатів за нижчий акциз на ТВЕНи, бо от це детінізований сегмент, то давайте додатково стимулювати людей переходити на них, довгостроково це вигідно державі.

👉 Ця логіка хибна, бо (продовження в коментарях).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛂 Президент Зеленський підписав закон про реформу митниці

«Ситуація з бюджетом була одним із політичних факторів для того, щоб цю реформу реально проголосували. Тому що є величезний тиск з боку людей і бізнесу, щоб не тільки підняти ставки податків, але й працювати над більш рівномірним податковим законодавством», — коментує реформу для The Kyiv Independent наш старший економіст Юрій Гайдай.

Нагадаємо, що закон #6490-д передбачає залучення міжнародних експертів до проведення конкурсу, незалежний аудит митних органів, переатестацію працівників та підвищення оплати праці.

Ці зміни мають принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів).

Проте #6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова. Слухайте більше про це у нашому подкасті з Максимом Нефьодовим, колишнім головою Державної митної служби та співзасновником ГО «Технології прогресу».

🎧 Зокрема поговорили з ним про те, скільки втрачає бюджет через митницю і якою має бути зарплата митників.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Скільки грошей недоотримає бюджет через податкові пільги для ТВЕН (IQOS, glo тощо)?

🚬 У червні парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про підвищення акцизів на цигарки. Це було однією з вимог ЄС щодо підняття акцизів до мінімального рівня.

Проте в ньому зберегли податкові пільги для тютюнових виробів електричного нагрівання — ТВЕН (IQOS, glo тощо) у розмірі 20%, через нібито нижчий ризик для здоров’я курців.

👉 За підрахунками ГО «Життя», бюджет недоотримає близько 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у випадку збереження цієї пільги.

А ще ця ситуація грає на руку найбільшому виробнику ТВЕНів — «Філіп Моріс Україна», якій належить 80% українського ринку.

🔗 Розібрали детальніше цю історію у колонці для Економічної правди.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Головні зміни в економіці за вересень

Переказуємо головне з огляду економіки від експертів ЦЕС.

💸 Курс. Гривня залишалась відносно стабільною, спред між готівковим та офіційним курсом — нижче 1,0%.

Макро. ВВП України зріс на 3,7% у II кварталі 2024 року рік-до-року. Ділові настрої покращилися в торгівлі та промисловості, але погіршилися в будівництві та сфері послуг.

Фіскальний сектор: Податкові надходження до держбюджету у вересні становили 117,9 млрд грн, збільшившись на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У вересні іноземне фінансування очікувано впало до мінімуму.

Видатки держбюджету без урахування натуральної військової допомоги сягнули 2,3 трлн за 8 місяців 2024 року. Це на 12,6% більше за аналогічний період минулого року.

Видатки на оборону та безпеку 一 1 308 млрд грн за 8 місяців 2024 року (+ 15,3% рік-до-року). Витрати на обслуговування боргу в серпні сягнули рекордних 49 млрд грн.

🌾 Галузі. Україна відновлює енергетичний баланс та готується до опалювального сезону. Експорт електроенергії відновився у вересні і незабаром почав перевищувати імпорт. Експорт зернових та олійних культур скоротився на 15% до 3,9 млн т через сезонність.

Виробництво усіх основних видів продукції чорної металургії скоротилось: чавун -3%, сталь -12%, сталевий прокат -14,5%.

📈 Монетарна політика. Інфляція прискорилася до 8,6%, а облікова ставка залишилася незмінною – 13%.

📌 Детальніше 一 у презентації на сайті ЦЕС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що (окрім війни) зараз загрожує українській металургії?

👉 Переказуємо тези Станіслава Зінченко, директора GMK Center з нашого вчорашнього обговорення.

📉 Попит у світі на сталь у цьому році знижується. Це наслідок жорсткої монетарної політики центробанків, деіндустріалізації розвинених країн та різних невдач урядів в їхніх промислових та економічних політиках.

Цей тренд давить і на Україну. До війни ми експортували близько 80% сталі, зараз цей показник становить 45-50%, і виробляємо в рази менше.

🇨🇳 Дешева китайська сталь. За перші дев'ять місяців 2024 року експорт сталі з Китаю досяг восьмирічного максимуму — 81 млн тонн. Дешева сталь з Китаю негативно впливає на ціни та виробництво в інших країнах.

«Як кажуть китайські експортери, їм вигідно експортувати через будівельну кризу всередині країни, і багато малих і середніх компаній вперше вийшли на експортні ринки», 一 каже Станіслав Зінченко.

🇪🇺 Стагнація економіки у Європі. У Німеччині цього року очікують падіння машинобудівного сектору на 8%, а в будівельній галузі — на 2%.

«Невелике скорочення економіки ЄС суттєво впливає на українську промисловість, експорт і ціни. У нас обмежені можливості для пошуку альтернативних ринків.

До війни Україна експортувала свою металургійну продукцію до понад 90 країн світу, але зараз через логістичні обмеження ми вже не маємо такої гнучкості. Навіть з портами та Чорноморським коридором ціни на логістику надто високі», 一 пояснює Зінченко.

Внутрішні виклики. Нестабільність морського коридору, конкуренція з дешевшою російською продукцією та торговельні бар'єри, зокрема механізм CBAM 一 екологічне мито за імпорт продукції в ЄС у залежності від обсягів викидів СО2 під час її виробництва.

«З 1 січня 2026 року нас очікує впровадження механізму CBAM. За оцінками GMK Center, перший рік дії це обійдеться нам у €200 млн збитків.

Кілька заводів, які працюють на неповну потужність, можуть закритися, і залишиться лише 2-3 з шести», 一 резюмує Зінченко.

📌 Подивитися запис події можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Втрата Покровська може значно знизити виробництво сталі в Україні — The Economist.

👉 Переказуємо ключове зі статті:

▪️ Шахтоуправління «Покровське» 一 це найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні, де працює близько 6 тис. людей.

▪️ Ще у 2021 році, до втрати двох маріупольських заводів, Україна виробила 21,4 млн тонн сталі і займала 14 місце серед найбільших виробників сталі у світі. Після початку повномасштабного вторгнення виробництво та експорт сталі поступово відновлювалися. Так, минулого року металургійні заводи видобули 6,2 млн тонн сталі (24 місце у світі).

▪️ За даними президента об’єднання «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, втрата Покровська може скоротити виробництво сталі до 2-3 млн тонн у 2024 році замість прогнозованих 7,5 млн тонн.

Без вугілля і коксу, який видобувають у Покровську, процеси виплавки заліза та виробництва сталі не були б такими ефективними й економічно вигідними.

«Навіть за умови безперебійного постачання сировини, ціни на металопродукцію не найвищі. Ситуація на світових ринках помірно негативна. А якщо брати до уваги логістичні складності, Україні буде важко конкурувати зі світовими виробниками. Тому нам важливо знайти альтернативні шляхи для забезпечення українських металургійних підприємств вугіллям», 一 пояснює у коментарі для BBC Україна старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

📌 Обговорювати причини, які стримують сектор металургії будемо вже сьогодні о 17:00. Серед гостей — представники найбільших українських підприємств та аналітики.

Реєстрація за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💪 МВФ зменшить свої комісії, що позитивно вплине на український бюджет

Минулого тижня МВФ ухвалив рішення зменшити рівень комісій (charges, surcharges та commitment fees), які впливають на вартість ресурсів для країн, що розвиваються і мають програми фінансування від фонду.

У середньому, розмір комісій зменшується на 36%, що знизить доходи МВФ приблизно на $1,2 млрд на рік.

«Це рішення також має позитивний вплив для України: наші загальні річні витрати за користування ресурсами МВФ зменшаться приблизно на $130 млн. Беручи до уваги майбутні транші МВФ по існуючій програмі, ефект на наступні 5 років 一 $650-700 млн. Непогано, в тому числі тому, що затрати для України зменшуються на рівні 38-39%, тобто більше, ніж для інших країн», 一 написав заступник виконавчого директора в МВФ Владислав Рашкован.

👉 Нагадаємо, що за 2024 рік Україна уже отримала $3,1 млрд кредиту від МВФ. Ще $1,1 млрд маємо отримати за умови успішного пʼятого перегляду програми. Більше про це ми писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нацкешбек має бути короткостроковою маркетинговою акцією, а не постійною програмою

👉 Переказуємо ключові тези директора ЦЕС Гліба Вишлінського з бізнес-форуму «Зроблено в Україні».

▪️ Вибір українських товарів на користь імпортних позитивно позначиться на торговельному балансі країни. Чим більше ми виробляємо самі, тим менш потрібно імпортувати. Отже, НБУ буде витрачати менше валютних резервів, й курс гривні буде стійкішим.

▪️ Більшим буде вплив через податки, особливо під час війни. Окрім податку на додану вартість за товари, вироблені в Україні, сплачується податок на доходи фізичних осіб працівників та податок на прибуток підприємств.

▪️ Вищий попит на українські товари збільшує кількість високооплачуваних робочих місць в Україні та прибутки українських підприємців.

▪️ Під час війни зросла мотивація підтримувати своє, але це ще не стало повсякденною звичкою. Люди не завжди свідомо обирають українське, тому важливо стимулювати їх через вигідні пропозиції, як-от кешбек.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція у вересні перевищила прогноз НБУ і склала 8,6% у річному вимірі

Порівняно з серпнем інфляція у вересні становила 1,5%. Темпи інфляції також зросли: у серпні порівняно з липнем ціни зросли на 0,6%.

🧺 За місяць найбільше подорожчали освіта (+10,1% м/м), одяг і взуття (+7,8%) та продукти і напої (+1,8%). З продуктів найбільше подорожчали яйця (+12,1%) та овочі (+3,8%).

🥦 Овочі у вересні 2024 року були на 56,4% дорожчими, ніж у вересні 2023 року. Це — наслідок сильної спеки та посухи цього літа. Нагадаємо, що через посуху експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15%.

У своєму останньому інфляційному звіті у липні НБУ прогнозував, що інфляція становитиме 8,5% на кінець 2024 року. Оновлення прогнозу можливе на початку листопада.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 $50 млрд з відсотків заморожених російських активів стануть гарантією для України у випадку перемоги Трампа на виборах у США

Про це ми говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з директором ЦЕС Глібом Вишлінським.

Що зараз відбувається з цими грошима?

▪️ У червні лідери G7 домовилися виділити Україні $50 млрд і розділити цю суму, де ЄС і США покрили б по $20 млрд, а Канада, Японія і Великобританія 一 решту.

▪️ Проте США знадобились гарантії, що росактиви залишаться замороженими на довший час. ЄС, де заморожено близько €200 млрд, не зміг цього гарантувати через опозицію Угорщини.

▪️ Щоб це компенсувати, Єврокомісія планувала збільшити свою частку в кредиті до €40 млрд. Остаточна сума в €35 млрд стала компромісом, який дозволить США долучитися до кредиту пізніше і, таким чином, зменшити ризик для ЄС.

▪️ Країнам ЄС та Європарламенту потрібно швидко пройти всі законодавчі процедури, щоб Україна могла отримати виплати по новому кредиту у €35 млрд вже до кінця поточного року.

«Якщо ми швидше використаємо ці 50 мільярдів, це нас підведе ближче до перемоги, при цьому залишиться основна сума 一 близько €300 млрд.

Якщо у нас закінчуються гроші (отримані як кредит під заставу доходів від основної суми російських активів) ми завжди можемо сказати, вибачте, ці гроші закінчилися, але ми готові виплачувати вам відсоток безпосередньо з основної суми, а не з доходів від активів», 一 розповів Гліб Вишлінський.

📌 Більше про джерела наповнення бюджету, зокрема про підвищення податків та використання російських активів слухайте у подкасті за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎙 Говоримо про гроші на війну та на життя з директором ЦЕС Глібом Вишлінським у новому випуску подкасту “Що з економікою?”.

Нижче обрали кілька цитат з розмови:

▪️Політики вважають, що люди краще зрозуміють підвищення військового збору, бо це нібито податок на війну. Хоча насправді все збирається в один кошик, і це виключно питання брендингу. Нічого хорошого в такому поясненні немає, але, на жаль, не лише в Україні політики керуються рішеннями, які впливатимуть на рейтинги.

▪️Влада боїться невдоволення громадян через зростання цін. З одного боку, це призводить до хороших наслідків, коли друк грошей сприймають як поганий варіант. Але, з іншого боку, нормальне рішення підняти ставку ПДВ вважається токсичним, бо є очікування, що за цим слідуватиме зростання цін.

▪️Якщо ми підвищуємо військовий збір з 1,5% до 5% і не закладаємо в бюджет на 2025 рік перегляду мінімальної зарплати та зарплат бюджетникам, це означає, що ми 3,5% забираємо в людей, які працюють на державу. А це зазвичай небагаті люди, зокрема, вчителі, лікарі.

🎧 Більше — у подкасті «Що з економікою?» на зручних платформах.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Чи можна вважати ІТ-аутсорс таким самим екстракційним (ресурсним) бізнесом, як залізорудний, і чи виправдані податкові пільги для нього?

✍️ Про це у колонці на Liga.net пише сташий економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«Рудний бізнес користається надрами, що є у власності держави. Ресурс, який вони видобувають та експортують, – руда. Експорт руди приносить валютну виручку (за мінусом тієї, що осідає на холдингах по всяких люксембургах через трансфертне ціноутворення).

ІТ-аутсорс користається людським капіталом – достатньо якісним, як би там не критикували нашу освіту. Ресурсом, який «майнять» та експортують ІТ-компанії є висококваліфіковані людиногодини. Експорт людиногодин теж приносить експортну виручку в країну.

То що ж тут поганого? Нічого. Крім того, що ІТ-індустрія вигрібає продуктивний талант з усієї економіки та експортує його з мінімумом доданої вартості. Додану вартість цей ресурс створює в інших країнах. Як і руда.

І, маючи преференційний режим, ІТ-індустрія не вкладається на рівні з іншими галузями у відновлення цього капіталу, тобто – в освіту. І це друга важлива ознака екстракційного бізнесу, на противагу відтворюваному.

Тому – так, ІТ-індустрія – екстракційний бізнес, лише джерелом ренти є людський капітал, а не природний ресурс.

Звісно, краще мати ресурси для експорту, ніж не мати, але ще краще – вирватися з сировинного прокляття і збільшувати додану вартість всередині країни. Тим паче що ресурси – і руда, і людський капітал – скінченні.

Для цього розвинені країни, на кшталт Австралії, максимально оподатковують прибуток від надр, щоб перерозподілити його для зростання економіки. У випадку руди платою за користування надрами, що належать народу, є рента. Українські добувні компанії завжди лобіювали низьку рентну плату. Тим часом ІТ-аутсорсери пролобіювали для себе особливий пільговий режим Дія.City. Якби такий режим намагався пролобіювати «класичний олігарх», скандал був би до неба. Але ІТ у нас отримує зовсім інше ставлення.

Чому? Бачу кілька причин.

1) ІТ сприймається як прогресивний, інтелектуальний бізнес, безпечний та навіть корисний для держави.

2) ІТ-сектор до вторгнення мав малу вагу в економіці та бюджеті через його менший розмір і вкрай низьке податкове навантаження, що робило його менш «помітним» і давало простір для податкових експериментів та пільг.

3) Ще до вторгнення (і частково після) ряд ІТ-компаній перемістили частину розробників за кордон. Так само вони можуть реагувати у разі, якщо податковий режим в Україні буде менш сприятливим, ніж у сусідніх країнах.

З останньої причини держава справді не може підходити до оподаткування ІТ, як до класичних екстракційних (видобувних) ресурсних індустрій. Однак на сьогодні режим, передбачений Дія.City та можливістю використання спрощеної системи, є значно преференційнішим за той, що пропонують країни, які конкурують за наш людський капітал».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram