Сьогодні десь бачила пост-спогади про дитячі костюми на Утрєннікі і згадала, як я стала королевою крінжу. Багато хто з вас вважає, що я крейзі, крінж і єбобо, я так не вважаю, йдіть в сраку і подорозі подивіться на себе в трюмо. Уважно. А! Я ж про дитинство!

Так ось, в третьому класі моя мама, яка дуже гарно малює, гарно танцює і гарно вдягається дуже сексуально, намалювала мені маску-корону у вигляді голови очкової кобри. Дуже деталізовано, кожна луска переливалася блискітками, жовті очі ретельно промальовані олівцями, язик, ікла, дуже гарно, майстерно. А всю іншу частину костюма мені замінили чорні колготи в сітку, розшиті кольоровим люрексом, зеленим і золотим, ромбами під змію. Колготи мені натягнули на труси під пахви. І все. Взуття в мене було тільки чоботи дутіки, до образу не пасувало, тому в школі я розулася і була боса.

Просто уявіть мене серед восьмирічних зайчиків і сніжинок. Діти мене чуралися. А ось вчителі! Всі просто криком заходилися від захвату! Мене водили показувати в інші класи і на другий поверх в кабінет завучів! Цікавих шоу в Запоріжжі радянських часів було не багато, то я була цирк Дю Солей, приблизно, по відчуттях, для тих людей. Ніколи я ще не отримувала стільки уваги.

Мені сподобалося. Ну і як це на мене повпливало ви в курсі. Артисткою стала. Певного жанру.