Подивилася тіктак про «вискочек». Я от не розумію, нашо дойобуватись до впевнених, рішучих, активних людей і тимпаче ображати їх якось. Те, що хтось там вважає неприйнятним, що комусь зручно, щоб поруч була спокійна, тиха, повільна людина — ваше діло, вам так зручно, іц окей. Але не всі такі. Я люблю голосно сміятись, ефектно виглядати, люблю, коли на мене дивляться, коли мене слухають, мені подобається увага і я роблю багато чого, аби бути в центрі. Але хіба це погано, що я така? У мене всі друзі такі в різних пропорціях — на впевненому, у нас декілька «душ компанії», всі жартують, полюбляють голосно самовиражатися, люблять обʼєктив, а обʼєктив любить їх і я їх всіх за це обожнюю!!!!

У мене просто відчуття, що людям ненависне, те, що хтось може бути впевненіше, відкритіше, чесніше їх. Але вибачте «дєвочька должна біть скромной» — допобачення. Я хочу сяяти і надихати інших сяяти теж, бо це шлях до любові до себе, чесності з самим собою і шанс прожити яскраве життя⭐️💋