🇺🇦🇩🇪 Допомога українцям - Німеччина / UA-DE HELP 🇩🇪🇺🇦

🧐 2024 рік закінчується 🇩🇪

І це гарний привід згадати що відбулося та побудувати плани на майбутнє. Що ж відбулося у цей рік у Німеччині? Звернемося до статті Bundeszentrale für politische Bildung.

Вступив у силу закон згідно якому 65% енергії для домогосподарств мають бути з зелених відновлюваних джерел щоб досягти кліматичних цілей які Німеччина для себе встановила.

Відбулися протести фермерів проти скасування пільг на купівлю пального.

Відбулися протести проти партії Alternative für Deutschland.

Вступив закон про легалізацію вирощування та споживання канабісу.

Прийняте рішення змінити Європейську систему прихисту та ввести скринінг біженців, що прибувають до Німеччини, тобто перевіряти, чи дійсно вони підлягають прихисту.

Пройшли вибори у Європарламент. У них прийняли участь 51 % громадян. В тому числі, вперше в історії, голосували також 16 та 17-річні підлітки.

Змінено закон з отримання громадянства, який тепер дозволяє отримувати німецьке громадянство, не відмовляючись від громадянств інших країн.

У Золінгені cирійський біженець вбив 3 та травмував ще 8 осіб, у Магдебурзі афганець вбив поліцейського.

Прийнятий закон з самовизначення (Selbstbestimmungsgesetz), який дозволяє легше змінювати стать та ім'я.

Розпалася коаліція. Канцлер отримав відміну у довірі та можливість розпустити Бундестаг. Нові вибори плануються 23 лютого.

Такими були деякі з подій що відбулися у Німеччині у 2024 році. З наступаючим! 🥳🎄 А які події з минулого року запам'яталися вам?

👉 ua_de_help 🇺🇦🇩🇪

Стан інтеграції українських біженців у ФРН

Згідно зі статистикою Ausländer- zentralregister (AZR), на кінець 2024 року у Німеччині проживає приблизно 1.21 мільйонів біженців з України. База даних FREE–Register від BAMF називає цифру у 1.65 мільонів.

Найбільше українських біженців у таких регіонах:
- Nordrhein-Westfalen: 232.000
- Bayern: 159.000
- Baden-Württemberg: 155.000
- Niedersachsen: 112.000
- Hessen: 89.000

Середній вік біженців 40 років, що є менше ніж середній вік населення України. 80% з них це жінки. При чому 77% з них заявило, що приїхали у Німеччину без партнера. Але майже половина (48%) з дітьми.

До середини цього року працезайнятими було лише 29,4% біженців з України (Arbeitsagentur). 100 тисяч записані на інтеграційні курси. Близько 270 тисяч вже закінчили їх. 90% - з рівнем мови А2 або Б1.

Як ви вважаєте, інтеграція українських біженців у Німеччині проходить успішно? Чи є якісь проблеми?

🚀 Енергетика Німеччини та "темне затишшя" (Dunkelflaute) 🇩🇪

Німеччина - одна з потужніших країн ЄС, з великим обсягом промислового виробництва, є країною із високою залежністю від енергії.

Окрім цього, це країна з потужною політикою охорони природи. Завдяки їй нещодавно були закритті останні ядерні реактори та зупиняються інші традиційні електростанції на користь відновлюваної зеленої енергії. Але, як пише іспанська газета "El economista", коли приходить зима у Німеччині не дуже багато сонця. І коли при цьому трапляються дні без вітру, то Німеччина залишається без світла.

Так і трапилося вчора і сьогодні. А ціна за мегават-годину підскочили до 1000 євро.

В середньому за рік вони складають для Німеччини 935 євро, для Франції з її АЕС 275 євро, для Іспанії з іншими електростанціями та кліматом - 160 євро. Згідно з цим джерелом, ціна на електроенергію у Німеччині найвища у Європі.

Але якою не була б ціна, енергія потрібна тут і зараз, щоб виробництво раптом взагалі не зупинилося. Що ж робити? Енергію тоді купують, наприклад, у сусідній Франції. Або запускають вугільні та газові станції у Німеччині, таким чином задовольняючи потреби, але створюючи викиди в атмосферу.

Для домогосподарств при цьому опалення замінюється з газового на електричне, що також веде до збільшення цін на опалення.

Час покаже, чи найближчим часом Німеччина вирішить свої енергетичні проблеми, щоб і надалі залишатися розвиненою індустріальною країною з потужним виробництвом.

Як довго живуть в Німеччині та в Україні?

Середня очікувана тривалість життя при народженні в Німеччині стрімко зросла з 19 століття і зросла більш ніж удвічі порівняно з 1870-ми роками.

У Німеччині у 1990 тривалість життя була 73 років для чоловіків та 79 для жінок. У 2020 вона становила 79 для чоловіків та 84 для жінок (зростання на 6 та 5 років відповідно).

В Україні у 1990 році вона була 65 років для чоловіків і 74 для жінок. У 2020 вона становила 66 років для чоловіків і 76 років для жінок (зростання на 1 та 2 роки відповідно).

Міністерство соціальної політики України повідомляє, що демографічними викликами та загрозами розвитку України є серед іншого
- погіршення стану здоров’я населення через неможливість отримати своєчасну та якісну медичну допомогу, недостатню профілактику захворювань, численні стреси, тривале перебування у несприятливих умовах, зниження імунітету, загострення хронічних захворювань;
- зростання чисельності осіб з інвалідністю, в тому числі серед дітей та молоді;
- високий рівень передчасної смертності, передусім чоловіків, пов’язаний із масовою зайнятістю в шкідливих і небезпечних умовах.
- відносно високий рівень самогубств.

Джерела:
https://de.statista.com/statistik/daten/studie/273406/umfrage/entwicklung-der-lebenserwartung-bei-geburt-in-deutschland-nach-geschlecht/
https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ds.htm
https://www.msp.gov.ua/projects/870/

🤓 Кількість мільйонерів на душу населення 🤑

"Німеччина - багата країна". Так прийнято говорити в Україні. І дійсно, згідно зі статистикою Global Wealth Databook від Credit Suisse, у звіті за 2023 рік висвітлено наступне:

🇩🇪Німеччина входить до числа країн з найбільшою кількістю мільйонерів. У 2023 році в Німеччині налічувалося приблизно 2,7 мільйона мільйонерів, що при населенні 84 млн. складає приблизно 3,3%, або 1 мільйонер на 30 жителів. Це пояснюється її промисловістю та виробництвом технологічного та інтелектуального продукту, що експортується по всьому світу.

🇺🇦Кількість мільйонерів в Україні значно нижча. Всього в Україні налічується тільки приблизно 1700 мільйонерів, що складає 0,03% від кількості населення, або 1 мільйонер на 3360 жителів. Це пов'язано з політичною, економічною та соціальною нестабільністю та менш розвиненою промисловістю, відсутністю виробництва високотехнологічного конкурентоспроможного продукту.

📈Нажаль через нестабільність в Україні і зростання кількості її міліонерів не таке швидке як у Німеччині. Так, з 2022 по 2023 рік їх кількість у Німеччині зросла на 90000 осіб, тоді як в Україні вона зросла лише на 1200 осіб.

🔎Слід зауважити, що ця, як і багато інших даних (статистик) для України менш точні ніж для Німеччини. Credit Suisse зазначає, що їх методологія забезпечує точність для країн з розвиненою системою контролю у податковій сфері, таких як Німеччина, а дані для України більшою мірою спираються на приблизні оцінки через відсутність доступу до місцевих джерел цих даних.

Джерела
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_number_of_millionaires
https://www.credit-suisse.com/about-us/en/reports-research/studies-publications.html
https://ukranews.com/en/news/1003162-hetmantsev-explains-growth-of-number-of-millionaires-in-ukraine
https://www.ecplanet.org/sites/ecplanet.com/files/global-wealth-databook-2016.pdf

👉 ua_de_help 🇺🇦🇩🇪

"Німецьке право" в Україні

Усі ми чули про так зване "німецьке право", або, як один з його підвидів, "магдебурзьке право". Насправді існували також нюрнберзьке право, віденське, любецьке, та інші. І відрізнялися вони структурою побудови міської адміністрації, яку приймали середньовічні міста.

Магдебурзьке право містило в собі судові норми і мало поширення на східносаксонські міста, у Бранденбурзі, Сілезії, Пруссії, Польщі, Чехії, а наприкінці XIII — сер. XIV ст. і у німецьких колоніях, які виникали у столичних містах Руського Королівства (самоназва Галицько-Волинської держави). Галицький князь Данило запрошував німецьких колоністів до своєї держави та надавав їм право організовувати самоврядні громади з автономними судово-адміністративними інституціями. І це право діяло не для усього населення, а лише для цих німців-колоністів. Повною мірою магдебурзьке право першим отримало з переходом Галичини під владу польських королів місто Львів.

Михайло Грушевський у своїй багатотомній праці "Історія України-Руси" (1898—1936) критично відзивався про введення у містах України-Русі цього права: "правдоподібно, що за руських часів Русини, як державна нація, не виключали себе від участі й прав у таких громадах німецького права, як то бувало часто пізніше, наслідком релігійної ексклюзивності німецького права. Але завсюди такі громади засновувалися для того головно, щоб стягнути чужосторонніх міщан, людей промислових і грошовитих, для побільшення княжих доходів, і міське німецьке право, як я вже казав, передовсім і надавано для заохочення таких чужесторонніх людей до колонізації. Вони й творили такі нові, відокремлені громади при старих руських містах, що й далі жили собі старим устроєм" (с.227).

"В нинішнім місці вказав я, яку політичну роль мусили відіграти ці громади під час боротьби за галицьку спадщину, в середині XIVв, служачи опорою для польсько-угорської окупації. Наслідком того чужоземна колонізація на галицькій Руси здобуває під час цієї окупації й політичний стимул. Розвиток цієї колонізації, а з тим - розвиток німецького права має політичну мету: збільшити неруські елементи для противставлення місцевим Русинам". "Німецьке право служить не тільки цілям культурним чи властиво фіскальним, а й пониженню Руси, денаціоналізації руських країв, скріпленню елементів католицьких і польських" (с.228),

"Роздавання привілеїв на німецьке право починається в князівстві Литовськім властивим тільки від унії. Було тут дещо й формальної імітації Польщі, але певно також і тої самої політики, яка впливала на розвиток німецького права в Галичині: бажання ослабити силу руського елемента творенням сих привілегійованих католицьких громад" (с.229).

Джерело:
Михайло Грушевський, "Історія України-Руси" (1898—1936), том 5.

👉 ua_de_help 🇺🇦🇩🇪

🇪🇺🇩🇪🇺🇦 Стан Європи та її положення у світі очами європейців 🇺🇸🇨🇳

Уже усі мабуть бачили останнім часом багато європейських статей із заголовками щодо занепаду Європи.

Bloomberg пише, що Європейський Союз втратив вплив на своїх головних геополітичних суперників, і зараз європейські країни повинні думати, як підготувати блок до конкуренції у більш ворожому світі агресивної конкуренції. Це змусило деякі з них наполягати на об’єднанні європейських ринків, і почати випускати спільні облігації для підтримки промисловості та оборони.

У цьому проявляється спроба європейського уряду вирішити економічні проблеми шляхом посилення контролю держави над промисловістю та суспільством, адже такі міри будуть мати вплив на економічне становище окремих громадян Європи.

Одна зі статей швейцарської Neuer Züricher Zeitung вийшла нещодавно під заголовком "Континент у занепаді – Європі бракує сміливості та уяви, стійкості та самоповаги". У ній автори повʼязують занепад Європи з тим, що у менталітеті європейців за останні сторіччя зникли якості, завдяки яким Європа здобула позицію світового лідера у 15 столітті, а саме сміливість і фантазія, стійкість і почуття власної гідності.

За словами авторів, сьогодні Європа ще знаходиться на місці одного з трьох глобальних лідерів, разом із Китаєм та США, але на відміну від Китаю, показники економічного розвитку Європи вже давно негативні. Вона ще користується здобутками минулого, але у ній немає енергії та волі для створення грандіозного майбутнього.

Дійсно, на відміну від Китаю, у Німецькій промисловості та суспільстві ми не спостерігаємо ані новітніх ідей, ані бажання розвивати та втілювати їх у життя. Ми бачимо це у автомобільній промисловості, де німецькі концерни роблять ставку на відоме, безпечне та "надійне", а китайці - на новітнє та потужне. Ми бачимо це ж у залізниці, де Китай за останні 50 років прийшов від паровозів до високошвидкісних поїздів, а Німеччина залишалася на місці, поступово зменшуючи інфраструктуру щоб зекономити гроші.

Давид Енгельс, професор римської історії Брюссельського університету у статті BR24 порівнює падіння Європи з падінням Римської імперії. "...для пізньої Римської республіки. Цей час був подібний до нинішнього західного суспільства - це стосується масової імміграції, розпаду традиційного образу сімʼї, послаблення демографічних показників...".

"Питання, звичайно, полягає в тому, наскільки Європейський Союз справді існуватиме в його нинішньому вигляді. Континентальний союз може мати майбутнє, можливо, навіть конкурувати зі світовими державами, такими як Китай чи ісламський світ. Я думаю, що це цілком можливо. Римська імперія також переживала економічне та культурне процвітання, принаймні в першому та другому століттях, але це ґрунтувалося на втраті свободи її громадянами. Вони мали певні права і навіть обмежені можливості впливу на політику, хоча й не на найвищому політичному рівні. І це також може бути ціною, яку повинні будуть заплатити європейські громадяни."

👉 ua_de_help 🇺🇦🇩🇪

👺 Основні принципи військової пропаганди ⚔️

"Основні принципи військової пропаганди" (фр. Principes élémentaires de propagande de guerre) - монографія бельгійського історика Анни Мореллі, опублікована в 2001 році. При написанні роботи Мореллі досліджувала досвід воєн та колоніальних конфліктів XX століття та їхнє відображення у воєнної пропаганді.

🤔 Мореллі виділяє 10 основних принципів воєнної пропаганди:

1. Ми не хочемо війни, ми лише захищаємось. У будь-якому суспільстві війна зазвичай сприймається негативно, тому державні діячі усіх країн, що хотіли війни, завжди урочисто заявляли, що не хочуть війни.

2. Наш противник несе повну відповідальність за цю війну. Війна необхідна для того, щоб завадити супротивникові зруйнувати "наші цінності" і поставити під загрозу "нашу свободу" або знищити нас.

3. Лідер нашого супротивника злий і схожий на диявола. Персоніфікація образу ворога у очах власних громадян — найважливіше завдання. Мореллі пише: «Ви не можете ненавидіти групу людей загалом, навіть як своїх ворогів. Тому ефективніше спрямовувати ненависть на керівну особистість ворожої країни. Таким чином, у ворога буде особа, яка стане об'єктом ненависті».

4. Ми не маємо особистих інтересів і тільки захищаємо благородну справу. Мореллі аналізує, що економічні та геополітичні цілі війни мають бути замасковані ідеалом, моральними та законними цінностями, такими як боротьба з тероризмом, з диктатурою, з несправедливістю тощо.

5. Ворог цілеспрямовано чинить звірства; якщо ж ми робимо помилки, то це відбувається без наміру. Мореллі пояснює, що розповіді про звірства ворога є суттєвим елементом пропаганди, якщо наполягати на тому, що звірства чинив лише ворог.

6. Ворог використовує заборонену зброю. Під час Першої світової війни кожна з воюючих сторін звинувачувала іншу у застосуванні отруйного газу, хоча обидві протиборчі сторони використовували газ і проводили дослідження в цій галузі.

8. Нашу справу підтримують визнані інтелектуали. За твердженням Мореллі, після Першої світової війни інтелектуали переважно масово підтримували свій власний табір.

9. Наша справа свята. Так політичні рішення набувають біблійного характеру, а тому економічні проблеми відходять на другий план. Посилання на Бога робиться по-різному («На Бога уповаємо», «Боже, бережи королеву», «З нами Бог» тощо) і служить виправданню дій суверена.

10. Той, хто ставить під сумнів нашу пропаганду, допомагає ворогові і є зрадником. Тут Мореллі підкреслює небезпеку мислення у дусі "добре-погано". Яскрава ознака пропаганди у тому, що згідно з нею завжди є лише дві сторони: хороша та погана. І той, хто ставить під сумнів хоча б один із попередніх принципів — колаборант.

Ці принципи використовували лідери країн з початку ХХ століття. А що ви думаєте про ці принципи? Чи помічали ви їх і чи вважаєте їх точно сформульованими?

Джерела:
https://24tv.ua
https://m.allkharkov.ua
https://leopolis.news

Війна в Україні та промисловість в Німеччині

Як пише газета The Kyiv Independent, німецький виробник зброї Rheinmetall урочисто відзначає підписання контракту на 9 мільярдів євро, найбільшого контракту у історії компанії, на постачання 155 мм снарядів.

Цей контракт концерн підписав з Бундесвером для відновлення запасів снарядів, які довгий час зберігалися на складах, але останнім часом були використані для війни в Україні.

«Цей масштабний контракт підкреслює провідну роль Rheinmetall як постачальника боєприпасів у Німеччині та нашу позицію як найбільшого у світі виробника артилерійських боєприпасів», — розказав генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер.

«Увесь цикл виробництва артилерійських боєприпасів» буде знаходитися у Німеччині, на новому заводі в Унтерлуес, Нижня Саксонія, який відкрився в лютому цього року. Очікується, що завод досягне потужності 100 000 снарядів на рік на другому році виробництва, а пізніше збільшить її до 200 000 снарядів на рік.

Цим концерн демонструє, що вкладається у розвиток промисловості Німеччини та створює тут багато робочих місць, чим покращує свої позиції в отриманні нових контрактів від уряду.

Також в цьому місяці відкрився центр з обслуговування німецької броньованої техніки прямо в Україні, де Rheinmetall використовує наявну місцеву інфраструктуру та має політичну підтримку.

Інші західні оборонні компанії також нарощують своє оборонне виробництво на тлі цієї війни. Так, наприклад Швеція також нарощує виробництво боєприпасів, Норвегія відкриває новий завод по виробництву ракет, США змінили думку щодо своїх військових підрядників в Україні і теж вже хочуть мати там заводи з обслуговування своєї військової техніки.

Житлова ситуація та іміграція у Німеччині

На кінець 2022 року в Німеччині було близько 43,4 мільйона квартир. Як повідомляє Федеральне статистичне відомство (Destatis), це на 0,7%, або на 282 800 квартир більше, ніж наприкінці 2021 року. Ця зміна є результатом 295 300 новозбудованих квартир у 2022 році. Федеральний уряд має мету вводити до експлуатації 400 000 нових квартир щороку.

Порівняно з кінцем 2012 року житловий фонд Німеччини збільшився на 6,3%, або на 2,6 млн квартир. Це означає, що житловий фонд і житлова площа зростали швидше за останні десять років, ніж населення Німеччини, яке за цей період зросло на 4,8%, або 3,8 мільйона, до 84,4 мільйона осіб. Але тут не треба забувати, що Німеччина ще не приймала стільки біженців одночасно, і що це також вплинуло на ціни на ринку житла.

Також цікаво, що більшість людей, а саме 58% у Німеччині живуть у арендованих квартирах. І тому мають витрачати досить велику частину своєго місячного доходу на житло. Ми колись вже дізнавалися, скільки відсотків від доходу витрачають українські біженці на їжу у Німеччині. Щодо житла - це є найбільша стаття витрат із доходів. Вона напряму впливає на рівень достатку та добробуту. Як виглядає ситуація тут?

Згідно із офіційною статистикою, у 2022 році жителі тих 20 мільйонів домогосподарств, що знаходяться у аренді, витрачали близько 28 % свого доходу на аренду, що є третім найбільшим показником у ЄС.

Цей коефіцієнт тягаря орендної плати вказує на частку валової орендної плати (чиста орендна плата плюс незалежні від споживання операційні витрати) у чистому доході домогосподарства.

Крім того, за результатами додаткового мікроперепису щодо ситуації з житлом у 2022 році, рівень орендної плати для приблизно 6,6 мільйонів домогосподарств, які орендували квартиру у 2019 році або пізніше, становив 30 %, що на 3 % вище, ніж для приблизно 2,7 мільйонів домогосподарств, які підписали договір оренди до 1999 року (27 %).

Особливо обтяженими були домогосподарства з однією особою, середній тягар орендної плати становив третину їхнього доходу. Домогосподарства з двох осіб мали витрачати менше чверті свого доходу на оренду. Також жителі великих міст витрачають на оренду більше (29 %) ніж жителі маленьких міст (26 %).

Отже, ми бачимо, що
- у Німеччині більшість населення живе у орендованому житлі
- оренда у середньому коштує біля третини доходу
- більшу частку платять ті хто живе один, у великому місті або почав оренду нещодавно
- меншу частку платять ті хто живуть разом з багатьма людьми, у малому місті

👉 ua_de_help 🇺🇦🇩🇪

🇺🇦🇩🇪 Як вимірюють рівень демократії? 🚀😇

У сучасному світі ведеться багато розмов про демократію, свободу та рівність. У світі є багато країн, які у нашому розумінні та суб'єктивному сприйнятті є демократичними та інших, які такими не є. Але як насправді отримати об'єктивний вимір такого абстрактного поняття?

Одне з таких вимірювань під назвою "Regimes of the World (RoW)" базується на роботі політологів Анни Люрманн, Маркуса Танненберга та Стаффана Ліндберга, що публікуються проектом Varieties of Democracy (V-Dem) університету Gothenburg у Швеції.

Проект розрізняє чотири типи політичних систем:

❤️Закрита автократія: громадяни не мають права обирати голову виконавчої влади чи законодавчого органу шляхом багатопартійних виборів.

🧡Виборча автократія: громадяни мають право обирати главу виконавчої влади та законодавчу владу шляхом багатопартійних виборів; але їм бракує деяких свобод, таких як свобода асоціацій або вираження поглядів, які роблять вибори значущими, вільними та чесними.

💛Виборча демократія: громадяни мають право обирати главу виконавчої влади та законодавчу владу на змістовних, вільних і чесних і багатопартійних виборах.

💚Ліберальна демократія: виборча демократія та громадяни користуються індивідуальними правами та правами меншин, рівні перед законом, а дії виконавчої влади обмежені законодавчою владою та судами.

Згідно даних цього проєкту
Німеччина 🇩🇪 має 86 % демократії та таким чином відноситься до ліберальних демократій.
Україна 🇺🇦 має 41 % та відноситься до виборчих автократій,

Проект оцінює характеристики демократії через анонімних експертів, які є науковцями, представниками ЗМІ та громадянського суспільства та громадянами або резидентами країни, яку вони оцінюють, і тому добре знають її політичну систему та можуть оцінити аспекти, які важко спостерігати.

Таким чином, цей вимір також може бути доволі суб'єктивним. Головне це те, як вільно відчувають себе жителі країни, наприклад Німеччини або України, як вільно вони можуть висловлювати свої думки, використовувати можливості для розвитку своєї особистості та використовувати своє конституційне право активно впливати на політичне життя своєї країни.

І хоча даний інститут оцінює Україну як автократію тільки самі українці можуть насправді оцінити, наскільки демократичною та вільною є їх власна країна ❤️🇺🇦🚀 Давайте допоможемо Україні стати ще більш демократичною ніж вона вже є!

👉 ua_de_help 🇺🇦🇩🇪