Різні школи

Син встиг повчитись в трьох школах з трьома різними підходами до навчання.

Перші півроку першого класу, перед початком повномасштабного вторгнення, він ходив в школу з фокусом на спорт та самостійність. Сім годин спорту на тиждень: дві години плавання, дві години великого тенісу, ігрові види спорту, хореографія. Розташована прям на території спортивного комплексу з тенісними кортами, басейном, на кутку Пущі-Водиці — з двох сторін ліс.

В лютому-березні 2022-го по території і будівлям були прильоти, плюс розмародерили, і там поки що нічого так і не відкрилось — ні тенісна академія, ні школа.

У всіх класах після 1-2 в розкладі було написано просто «навчання» — діти кожен в своєму темпі проходить уроки на компі (в «Оптімі», це школа дистанційного навчання), на місці є дорослий, у якого можна щось спитати, якщо щось незрозуміло. Кому потрібно більше часу на математику — той більше часу приділяє математиці. Кому більше часу треба на мову — той більше часу приділяє мові. Кому не потрібно більше часу — може все зробити і йти гуляти, відпочивати, грати в настолки з іншими.

При бажанні батьків організовували для конкретних дітей більше спорту, репетиторство з якихось предметів, заняття на музичних інструментах, тощо — так що не треба додатково нікого нікуди возити, все відбувається прям на території.

Ідея комбінації спорту та самостійності мені дуже подобається, ціна була прийнятна, дорога з дому займала 11-15 хвилин в будь-яку погоду.

Єдине, що мене трохи бентежило — це повністю зайнятий розклад. Зранку в школу, весь день зайнятий, ввечері додому попадає втомлена дитина, яка хоче тільки полежати, щоб її не чіпали. В таких умовах складно навчитись керувати своїм часом. Займатись чимось цікавим поза школою, взагалі дитині зрозуміти, що їй цікаво — тільки на вихідних. А вихідні зазвичай це сімейний час, кудись разом поїхати, чимось разом зайнятись… Я тоді вирішив, що кілька років походить, а там подивимось.

В будь якому випадку, з початком війни ця краса припинилась. (буде продовження)