Відео вчителя Академічного ліцею "Інтелект" - Марини Жили, про наше рідне місто й поезія нашого охоронця Віктора Кучерука про Вишгород.

Вище Вишгорода – небо, –
Небо без кінця…
Звідтіля пташиний щебет
Збуджує серця.
Тільки тут душа ясніє,
Вперто в лет рвучись, –
І розпалює надії,
Згашені колись.
Вишгородські схили вищі
Від печерських круч, –
Княжих храмів дзвони віщі
Чують Дон і Збруч.
Помолитися всіх кличуть
За своїх синів, –
І щоб край наш трудівничий
Щастям заяснів.
Межигір’я, Межиріччя
І Почайни шлях, –
Не впокорили паліччям
Ні монгол, ні лях.
Постарілий, посивілий,
Вишгороде, – ти
Де в собі знаходиш сили
Час перемогти?..