Нотатки Пастора NP

📝
Сьогодні визначався «день любові», ми не придаємо цьому язичницьке значення, для нас це привід свята та теплих слів.

Декілька слів про те, як ми його провели.

Цієї ночі наш малюк побив всі рекорди, я нарахувала 30 разів скільки він прокидався і плакав, а потім вирішила зупинитись..

Благо, що у дітей онлайн, і вони мали змогу його побавити, а ми подрімати))

Врешті, цей день мав свої історії.

В обід, Вовка поїхав провідувати чоловіка.., виявилось, що там все критично. І коли Вова запитав, що б ти хотів?
Він відповів «голубці»…

Народ, в той момент, мені важко було дихати ..

Голубці ми знайшли за пів години.. і якщо це принесло йому хоч трішки любові, то голубці того варті.


Після обіду ⬇️

Наш Сергій (чоловік на фото) військовий, який втратив ногу, і зараз бореться за іншу. Пережив ще одну складну операцію, де забрали осколки та зрівняли кості в стопі, в деталях це дуже страшно 😢

Йдучи його навідувати, ми взяли нашого Тімку, а він у нас підніме настрій всім.

5 поверх запамʼятався мені сильним ударом сигарет та темнотою..
Сергій в палаті не один, там ще є два чоловіка і Богдан, який теж втратив ногу..
біля нього сиділа маленька дівчинка., вже потім я розгледіла її матір. Виявилось, що це наша Аня, яка прийняла до себе трьох діток (памʼятає я скидала сюжет про неї?) так от, пані Даша (маленька дівчинка) та наш Тимофій грали з Богданом в UNO 😉

Народ, це треба було бачити. Поки Вовка «розважав» Сергія, Тімка з пані Дашою розважав Богдана, що правда своїми методами..


Відлуння тієї атмосфери ще досі зі мною.

Я бачила сьогодні Ісуса.. Він був в лікарні, і провідував наших хлопців.
В нього в команді різні люди, і дужеее багато дітей.

І знаєте, я хочу бути частиною Його історії..!

До чого це все: давайте любити не тільки в «день любові!»

А як пройшов у вас день любові?

14.01.2025

Вже більше місяця ми збираємо кошти на приміщення для церкви.
⛪️

Щоб ви розуміли, це годинні розмови по телефону (цим займається Вова, в пошуках людей, які мають змогу стати частиною цієї справи), фактично щоденні візити до різних банків, нічні переписки з друзями, які за океаном і ряд ще служінь, які ніхто не відміняв!

До чого це я пишу?
Сьогодні молилася про це, і питала в Батька, чому такий складний цей процес?

І отримала відповідь:

- досвід та ріст в довірі Богові, Який спостерігає за нашим серцями, нашою довірою та залежністю від Нього!
- не всі люди будуть ставати частиною цього проєкту. Бог береже від тих, які будуть мати наміри маніпулювати, командувати або ж тикати тим, що колись дали на приміщення гроші!

І я тішуся тим, що цей процес контролюємо не ми, а Він!

Так, я відверто скажу, я молюся про 500 000 $, бо викупити приміщення це одне, а потім треба ремонт, реконструкцію і ще заповнити церкву всім необхідним!

Чи є у Бога ці гроші? Безумовно!
Наша задача «стукати», щоб в один момент, натрапити на потрібні двері, і я бажаю щоб ці двері відкрив для нас Господь!

@vikiny_zametki