В нотаріусі

Якщо ви вже встигли позаздрити, що в мене почалися новорічні канікули, то ви поквапилися 😑

На сьогодні доступні такі нотаріальні дії:
🔵 посвідчення заповіту та довіреності;
🔵 видача дублікатів нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;
🔵 засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них;
🔵 засвідчення справжності підпису на документах, у тому числі засвідчення справжності підпису на згоді на виїзд дитини за кордон без супроводу одного з батьків;
🔵 засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу;
🔵 вчинення виконавчих написів.

Крім того, забезпечена можливість заведення нотаріусом спадкової справи за зверненням спадкоємця.

Ну, і звичайно, треба підготувати річну статистичну звітність та завжди купа роботи з архівом 😒

Довелося перечитати останні дописи, щоб пригадати, що ще я не розповіла вам про заповіти🫠

Так от, є така цікава штука, як заповіданий відказ.

Це розпорядження заповідача, за яким на спадкоємця покладається обов’язок здійснити будь-яку законну дію на користь однієї чи кількох осіб (відказоодержувачів).🤓 Цими особами можуть бути як спадкоємці за законом, так і сторонні особи.

Найбільш поширеними заповідальними відказами є надання права проживання в успадкованому майні, або це може бути зобов'язання купити якусь річ і передати її відказоодержувачу, або, у нас був випадок, коли спадкоємець повинен був протягом 3 років продати успадковану квартиру та передати гроші іншій особі. Звичайно, спадкоємець виконує останню волю заповідача лише в межах вартості успадкованого майна.

Відчуваю питання у повітрі, а нащо взагалі спадкоємцю цей головний біль? 🤔 Чи може він відмовитися? Відмовитися спадкоємець може від прийняття спадщини, таким чином він не буде виконувати заповідальний відказ, але і право на спадщину втратить. Але є лазівка, наприклад, якщо спадкоємець за заповітом також має право спадкування за законом, він може відмовитися від оформлення спадщини за заповітом, але прийняти її за законом. І тоді прощавай заповідальний відказ. Або спадкоємець може просто відморозитися і чекати що буде, відказоодержувач може звичайно звернутися до суду, а може і не звертатися.

Права відказоодержувача мають особистий характер, тому якщо він помре до відкриття спадщини, заповідальний відказ втрачає свою чинність. Можливості перепризначення відказоодержувача законом не передбачено. Також він може відмовитися від заповідального відказу.

Права отримані за заповідальним відказом:
🟦не відчужуються
🟧не передаються
🟦не переходять до спадкоємців відказоодержувача.

Ви запитаєте мене, а чому ж така назва❓Чому відказ⁉️ І ви підете, так і не дізнавшись, що я не знаю, але чат gpt знає: Слово "відказ" у терміні "заповідальний відказ" походить від давньослов'янського дієслова "відказати", що означало "передати" або "відмовити" у значенні "надати" чи "заповісти". У староукраїнській та інших слов'янських мовах слово "відказ" використовувалося в юридичному контексті для позначення передачі права або майна іншій особі.

У нас був випадок, коли після оформлення заповіту з заповідальним відказом, клієнт повернувся додому, перечитав його, а потім прийшов до нас і вимагав, щоб ми виправили слово "відказ" на "заказ" або "наказ", бо він же не відказується, а наказує😤! І я з ним абсолютно погоджуюсь, а от цивільний кодекс - ні, тому виправлення таке зробити було неможливо🙃

Ще забула про заповіти з підпризначенням.
Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті:
🔵 помре до відкриття спадщини
🟠 не прийме її або відмовиться від її прийняття
🔵буде усунений від права на спадкування
🟠 у разі відсутності умов, визначених у заповіті (це якщо заповіт був з умовою, про них я теж забула написати, але залишу їх для наступного допису)

Підпризначеним спадкоємцем може бути:
🔹фізична особа, яка є живою на час відкриття спадщини
🔸особа, яка була зачата за життя спадкодавця і народжена живою після відкриття спадщини
🔹 юридична особа
🔸 інші учасники цивільних відносин: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Ставлю собі ❌ на руці, що треба написати про заповіти з умовою та секретні заповіти🤫

Дисклеймер: якщо ваше уявлення про нотаріат як і в мене формувалося по мультфільму "Коти-аристократи", то наступний абзац може розбити вам серденько.

На кого можна зробити заповіт?
Діє принцип свободи заповіту. Він означає, що заповідач має право заповідати належне йому майно будь-якій особі. Якщо ви, як і я вважаєте свою кішку чи іншого улюбленця особою, у мене для вас погана новина. За цивільним кодексом, тварини вважаються РІЧЧЮ! (обличчя моєї кішки уявили зараз?) Тому вони не суб'єкт, а об'єкт права та зробити на них заповіт неможливо. Так що прийдеться обирати між людьми, юридичними особами та іншими учасниками цивільних відносин, наприклад, державою Україна, територіальними громадами, іноземними державами. Один з випадків, який запам'ятався, коли жіночка хотіла заповісти свою квартиру меру міста. Не територіальній громаді, а саме конкретній людині. Але чомусь вона так і не повернулася після консультації 🤷‍♀

До речі, буває таке, що в ході консультації стає зрозуміло, що заповіт вам не потрібен. Коли це зайве витрачання грошей? Якщо у вас єдиний спадкоємець за законом і ви на нього ж хочете зробити заповіт. Наприклад, у вас із спадкоємців тільки чоловік, батьків, дітей немає. Він і без заповіту успадкує належне вам майно. Або якщо у вас одна квартира, а ви хочете поділити порівну на всіх спадкоємців. По закону вони і так отримують її в рівних частках. А коли заповіт потрібен? Наприклад, якщо у вас багато спадкоємців і багато видів майна, яке ви хочете між ними розподілити, визначив конкретно що кому. Або якщо заповіт складається на користь особи, з якою немає родинних відносин. Також заповітом можна позбавити права спадкування будь-якого спадкоємця за законом. Але є нюанс☝️

Така трохи дивна норма, як обов'язкова частка у спадщині, позбавити якої неможливо, навіть якщо прописати це в заповіті. Малолітні (до 14 років), неповнолітні (від 14 до 18), повнолітні непрацездатні (це пенсіонери за віком, а не як одна клієнтка думала, що якщо її брат не працює, то він непрацездатний) діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Наприклад, у вас є три спадкоємці за законом (всі будуть спадкувати по 1/3), зробили заповіт, хай буде на повнолітнього сина, але у вас ще залишається дружина і мати пенсіонерка, так от ця мати, може претендувати на 1/6 частку спадщини, бо в неї є право на обов'язкову частку - половину від тієї, що вона отримала б по закону, а от дружина, не отримає нічого (якщо в неї немає частки подружжя, але це вже зовсім інша історія👀)

До речі, заповіт можна скасувати. Є два варіанти: зробити новий заповіт, на те саме майно/все майно, але іншу людину і таким чином скасувати попередні заповіти, або подати нотаріусу заяву про скасування. Заповідач може це зробити у будь-якого нотаріуса, не обов'язково в того, якого оформлював заповіт, і в будь-який час, хоч в той же день, коли заповіт було зроблено. І особа, на кого було зроблено заповіт, навіть про це не дізнається, сюрпрайз-сюрпрайз😈

А як же дізнатися, чи зробили на вас заповіт і, чи не скасований він? Поки заповідач живий - тільки вірити йому на слово. Інформацію у нотаріуса зі спадкового реєстру щодо наявності заповіту можна отримати або особисто по собі (наприклад, зробили заповіт давно і забули, хочете перевірити), або маючи на руках свідоцтво про смерть заповідача, можна отримати витяг зі спадкового реєстру та дізнатися чи складав він заповіт. Але у витязі буде лише інформація хто, коли, у якого нотаріуса зробив заповіт, а от на кого і на яке майно - такої інформації не буде.

Так, ну від мене вже відписалося багацько людей, бо, мабуть подумали, що я вже померла, тому саме час написати допис про заповіт.

Заповіт - це розпорядження на випадок смерті. Мене завжди трохи веселило це формулювання: "на випадок смерті", типу є вірогідність, що цей випадок може не настати.
Для того, щоб оформити заповіт, вам потрібні оригінал паспорта, ідентифікаційний код та знати правильне написання прізвища імені та по батькові особи, на користь якої ви робите заповіт та її дату народження. Документи на майно, яке хочете заповісти, брати не обов'язково, нотаріус не перевіряє чи дійсно це майно, належить заповідачу та записує його зі слів. Але в ідеалі, взяти з собою документи, щоб правильно вказати адресу або кадастровий номер на земельну ділянку, бо у нас були випадки, коли в ході оформлення заповіту вирішили перевірити в реєстрі чи правильна адреса, а випадково побачили, що цю квартиру вже років як 10 подарували і забули про це. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (день смерті). Тобто, якщо в заповіті вказана квартира, заповідач залишається її власником до кінця життя, поки смерть або договір купівлі-продажу/дарування/тощо не розлучить їх. Майном, яке вказано в заповіті можна розпоряджатися і для цього не потрібно повідомляти особу, на яку складено заповіт або її дозвіл. Можливо, хата, яку вам заповіла бабця, вже не її. Сінк ебаут іт 🌚🌝

Взагалі, наш друг - заповіт на все (не плутати з довіреностями на все, які ми ненавидимо). Безпрограшний варіант, не вказувати конкретний перелік майна, а написати щось типу: "Все моє майно рухоме та нерухоме де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що мені буде належати на день моєї смерті та на що я матиму право", тоді якщо склад майна буде змінюватися, переробляти заповіт не потрібно.

Яка ж процедура оформлення заповіту? Заповіт - це супер таємна нотаріальна дія. Завжди відбудеться за зачиненими дверима, тільки нотаріус та заповідач тет-а-тет. Нотаріус встановлює дієздатність особи та її волю. Заповіт обов'язково зачитується заповідачем в голос. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках. Також потрібно написати декілька речень і, звичайно, поставити підпис. Якщо заповідач не може власноручно підписати заповіт, тоді його може підписати інша особа. Особиста присутність заповідача є обов'язковою, зробити заповіт за довіреністю неможливо. Якщо ви дочитали аж до сюди та досі не розумієте, чому ще не було ні слова про оголошення заповіту як в американських фільмах та чи можна зробити заповіт на кота, майте терпіння, бо вже і так багато літер. Продовження буде, давайте помолися богам нотаріату, щоб це було швидше, ніж через пів року🤡🤡🤡

Хотіла б я закінчити цей допис на такій позитивній ноті, але як завжди не все так просто. Через декілька днів після закінчення іспиту, на своїй сторінці у фейсбуці, міністр юстиції виклав допис, про можливе стороннє втручання, під час проведення іспиту. Можете уявити, яку хвилю незадоволення це викликало у тих хто здав, і тих хто не здав, особливо коли не вистачило декількох балів. Бо тепер є сумніви, чи їх просто не вистачило, чи це наслідок "стороннього втручання". За заявами Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату було порушене кримінальне провадження щодо можливого несанкціонованого втручання під час проведення 13-15 червня 2023 року кваліфікаційного іспиту. Більше інформації щодо цієї справи немає, але 156 щасливчиків отримали свої свідоцтва.

Як завжди своєчасно та оперативно повідомляю вам, що 13-15 червня проходив іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, який я не склала. Але не тільки я! Чат GPT теж не поборов його. Це був цікавий досвід, яким я хочу з вами поділитися.

Отже, подача документів.
Мені здавалося, це буде найпростіший етап. Є чіткий перелік. Частину документів можна сформувати в дії за 3 хвилини. Але була одна задача із зірочкою. Треба було надати довідку з пенсійного фонду з печаткою, на якій печатка не передбачена. І хоча ти розумієш, що немає підстав не допустити тебе до іспиту, через відсутність печатки на документі, на якому печатка не передбачена законом, але ж тобі показали, що хтось приніс з печаткою... Ну і що? Звичайно я ходила по відділеннях пенсійного фонду і клянчила, щоб мені теж поставили.

Далі підготовка.
Іспит складається з трьох етапів. Перший - тести. Теоретичні питання є у вільному доступі. А також є крутий додаток, де зібрані всі питання з варіантами відповідей і можна перевірити свої знання та одночасно готуватися. Всього там 1662 запитання, з яких на іспиті попадеться 100 випадкових. На другому етапі - ситуативні задачі, на третьому - проєкти документів, в яких треба знайти помилки. На жаль, цих завдань у вільному доступі немає. Але ті хто складали іспит в минулі роки, об'єдналися та зробили невеличкі збірники тих завдань, які їм попадалися.

За 4 дні до іспиту на сайті Мін'юсту опублікували список тих, кого допустили та графік складання іспиту. Всього подавало 840 осіб, з них було допущено 794. Іспит проводили три дні, кожного дня по дві групи. Я потрапила на другий день, у другу групу. Якщо ви читаєте це та теж складали іспит в цей день, пробачте, що заважала жахливим кашлем, наступного разу я постараюся не захворіти.

Іспит проводили в Києві в паркінгу виставкового центру, щоб на випадок повітряної тривоги його не зупиняти. Початок затримали десь на годину. Коли все нарешті почалося, треба пройти декілька фейсконтролів, здати всі речі, крім паспорта та води. Потім обираєш вільне місце за ноутбуком, отримуєш пароль і все, почалося. З цього моменту вийти можна або якщо ти завершив іспит, або в проміжках між етапами у супроводі "наглядача". Тестові питання далися легко, майже всі я пам'ятала з додатка. На них виділено 2 години, я десь справилася за 40 хвилин і хвилин 20 ще перечитувала завдання в яких сумнівалася, в тому числі щоб дочекатися поки хтось перший вийде і не здасть, бо боялася, що можу сама стати цією людиною. Але на тестах я набрала 89 балів, а потрібно прохідних 80. Коли я прочитала умови задач, я зрозуміла, що потрібно було готуватися краще. Одна мені попалася зі збірника, який готували колеги. Дві по спадщини, в принципі, вони були не дуже складні. Одна була дурнувата і я з цим на практиці не стикалася, тому просто вгадувала варіанти. А на останній в мене взагалі сталося коротке замикання в мозку і я декілька разів перечитувала її, щоб зрозуміти умову. Набравши 17 балів з потрібних 20, щоб перейти на третій етап, мій іспит на цьому закінчився.

Які я зробила висновки? Треба готуватися краще і не хворіти. Коли я йшла його здавати, я не вірила, що це в принципі можливо. Після того як я пройшла це все, думка змінилася, здати можливо, але треба докласти більше зусиль і вірити в себе.

Досить ламінувати документи!

Так, ламінування прямо не заборонено законом, але закон зобов'язує нотаріусів та інші органи працювати з оригіналами документів, а якщо документ заламінований, то встановити його дійсність стає неможливим. Тому не дивуйтеся, якщо у вас такий документ не приймуть. Також, на таких документах неможливо поставити відмітку або штам, в тому числі штам апостиля (якщо вам незнайоме це слово, то тут можна про нього трошки прочитати). Якщо ви ламінуєте ідентифікацій код, а потім складаєте його вчетверо, вітаю, для вас приготований окремий котел у пеклі (через згини його важко копіювати, а іноді ще й цифр не видно). Пора вже здихатися від цієї палкої любові до ламінування. Це як пульт у целофановому пакетику – пережиток минулого.

У сусідньому котлі будуть ті, чиї документи виглядають гірше, ніж стародавні літописи. Якось в мене сталася прикрість, з такою реліквією, ой, ідентифікаційним кодом. Після того як я дістала його з обкладинки паспорта та почала розгортати, він порвався надвоє в моїх руках, на очах у клієнта, одразу після його коментаря, щоб я була з ним обережніша. Я ще, як на зло, щось буркнула типу: "Я завжди обережна з документами". Пощастило, що клієнт виявися не конфліктним і його влаштували мої вміння використовувати скотч, а також рекомендація, що в податковій можна в паспорті поставити чарівний штамп з кодом, і не треба буде носити окрему бумажку.

Про зміст обкладинок паспорта, це окрема тема, що там тільки не зберігають: банківські картки, звичайно, поруч з папірчиком з усім явками та паролями, ікони, перший долар, фотографії дітей та коханих, чеки, талончики в лікарню та інше, на що ще вистачить фантазії. Якщо ви вже влаштували собі таке маленьке сховище, то просто краще знімайте обкладинку самі, щоб нічого не загубилося. Клієнти які дають свій паспорт одразу без обкладинки – ви булочки з корицею, всі інші – булочки з родзинками.

І ще одне, будь ласка, ніколи не робіть ЦЕ на очах у працівників нотаріату. Не згинайте бланки, не жмакайте, не пхайте їх аби як у свої сумки, на це боляче дивитися. Коли ти даєш його ще тепленьким, а з ним ось так поводяться, ну це мєрзость. Ще й потім з часом може стертися текст або пошкодитися цілісність, а так і до отримання дубліката недалеко.

Тому резюмуємо: файлики, папочки та обережне поводження з документами – бро, а ламінування – не бро.

Я тут в нотатках знайшла допис, який написала 20.02.2022 і так і не встигла його опублікувати. Прочитала його, трохи відредагувала і така думаю: "пора" (Кличко та орел.jpeg).

Як стати нотаріусом без смс та реєстрації? (Ну, трошки неактуально, але ж най буде для загального розвитку)

Коли я навчалася в університеті, я уявити не могла, що колись буду працювати помічницею нотаріуса. Мені здавалося, що це якась вища каста, куди можна потрапити або по праву народження, або по великому блату. Виявилося, що нотаріуси прості смертні, які не гребують взяти студента на практику або викласти вакансію на сайтах з пошуку роботи.

Але ви не знайдете на ворк.юа вакансію "шукаємо нотаріуса". Тоді ж як на світ з'являються нотаріуси? Дуже просто, потрібно лише виконати вимоги, наведені нижче, а саме:

🔵 мати громадянство України;
🔵 здобути вищу юридичну освіту, рівня не нижче магістр;
🔵 володіти державною мовою;
🔵 не мати судимість;
🔵 мати стаж роботи у сфері права не менш як 6 років, з яких 3 роки помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори. А щоб отримати посаду помічника нотаріуса, необхідно:
🔹 громадянство України;
🔹вища юридична освіта не нижче рівня бакалавра;
🔹 володіти державною мовою;
🔹стаж у сфері права не менше 3х років.
Виглядає все достатньо реально, але є останній пункт, який все трошки ускладнює:
🔵 скласти кваліфікаційний іспит і отримати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Я ще не пробувала складати цей іспит, хоча в мене вже виконані всі інші пункти. Останній екзамен проводили в 2020 році (тоді мені ще не вистачало стажу). В 2021 не було через пандемію, а потім — через наших кінчених сусідів.

Іспит проводиться у вигляді електронного анонімного тестування протягом чотирьох годин. Він складається з теоретичної та практичної частин. Завдання формуються системою для кожного індивідуально. Оцінювання як теоретичної, так і практичної частин здійснюється системою.

(Тут в мене був детальний опис екзамену і перелік документів, але якщо ви хочете стати нотаріусом, ви і так це знаєте, а якщо не хочете, то нащо вам потрібно, правильно? Ну, якщо раптом вам це цікаво, то цю інформацію можна почитати тут)

Щоб ви розуміли наскільки реально скласти іспит, ось вам трохи статистики: іспит в 2020 році склали 24 особи з 534 кандидатів. А тепер уявіть, скільки охочих буде скласти наступний іспит? Не знаю як у вас, а в мене тепер тільки одне питання: як увійти в айті до тридцяти (коли тобі вже 29)?