Оскільки навіть
Вадим дочитав «Мертвих романтиків» Ешлі Постон, то треба й мені нарешті закрити читацькі відгуки січня… у березні 😅
Багато хто вже говорив про цю книжку, тож я постараюся написати коротко, але так, щоб зацікавити вас звернути на неї увагу.
⚡️Так-от,
коротко про сюжет: маємо письменницю Флоренс, яка має талант до письма, але після дебютного роману, що не став бестселером, почала працювати ґоустрайтеркою та писати любовні романи під псевдонімом дуже популярної авторки. І все було б ок, якби її хлопець, який теж письменник, не вкрав її образ та історії про сім’ю й життя, а потім не видав книжку, спотворюючи все. Після цього їй важко закінчити вже майже написаний роман, бо все романтичне здається несправжнім, а тут ще й новий редактор з’явився й дихає дедлайнами в спину.
Несподівано помирає батько Флоренс, тому вона повертається в рідне містечко, з якого тікала. І окрім привидів минулого, їй доведеться стикнутися з привидом редактора, який несподівано з’являється на її порозі…
Для мене акцентною й найважливішою в цій книжці є лінія сім’ї Флоренс, яка володіє похоронним бюро, має вайб Сімейки Адамсів, але носить не чорне, а різнокольорове. Між сестрою та братом панує злагода, і, оскільки Флоренс давно не було, вона втратила нитку сімейних взаємовідносин і протягом книжки намагатиметься повернути їхню довіру. Дуже красива й ніжна лінія кохання матері та батька, та й загалом їхня сім’я дуже чуйна, від неї віє тільки добром🧡
А от лінія кохання Флоренс та Бенджі хоч і мила, і їхні взаємостосунки адекватні, але починається вона дивно й протягом книги розвивається на задньому фоні. Кінець, на мою думку, авторка трішки не докрутила — можна було б ще кілька сторінок додати, щоб усе логічно завершити. Хоча я не скаржуся, мені все сподобалося😌
Єдине моє розчарування (може бути спойлером, тому приховаю): в анотації та й на початку книжки нам заявлено, що Флоренс у дитинстві розкрила вбивство і через це її цькували. ТАК НАМ ЦЕ НОРМАЛЬНО НЕ РОЗКРИЛИ, АЛОО! МЕНІ БУЛО СУПЕР ЦІКАВО!
Буду продовжувати знайомитися з авторкою — у неї нещодавно вийшла книжка
«З різницею у сім років», і тут можна сміливо казати, що вона надихається культовими фільмами 2000-х 😅Ця книжка зробила менше шуму… а може, мені тільки так здається.
Будете читати?👀