yesHEis солов‘їною 🇺🇦

​​Чому мені ніхто не сказав цього раніше?

Бувало, що тобі здавалося, ніби ти просто не вмієш благовістити?

Але навіть якщо в тебе немає успіху в благовісті, проблема не в тобі.

Є помилки в благовісті, які роблять послання менш зрозумілим. Ми робимо їх несвідомо, але можемо уникнути, якщо будемо уважні. Розгляньмо кілька з них!

Помилка 1: Залякування
❌ «Якщо ти не покаєшся, то горітимеш у пеклі!»
✅ Замість цього: говори про Божу любов і надію, а не лише про страх покарання.

📖 Римлянам 2:4: «Благість Божа веде тебе до покаяння».

Помилка 2: «Я повинен переконати співрозмовника»
❌ Віра — це не дебати. Ти не адвокат, а свідок.
✅ Замість цього: ділися своїм досвідом і свідчи про те, що зробив Бог у твоєму житті.

📖 1 Петра 3:15: «Будьте завжди готові кожному, хто запитає вас про вашу надію, дати відповідь із лагідністю та пошаною».

Помилка 3: Говорити, не слухаючи
❌ Ти розповідаєш, але не чуєш, що турбує людину.
✅ Замість цього: став питання, цікався його історією. Благовістя — це діалог!

📖 Приповісті 18:13: «Хто відповідає, не вислухавши, той нерозумний і це йому ганьба».

Помилка 4: «Я повинен усе пояснити ідеально»
❌ Ти боїшся говорити, якщо не знаєш відповідей на всі питання.
✅ Замість цього: визнай, що ти не всезнайка, і запроси людину разом шукати відповіді.

📖 1 Коринтянам 2:4-5: «І слово моє, і проповідь моя — не в переконливих словах людської мудрості, а в вияві духа й сили».

Ніхто не ідеальний, але ми можемо вчитися. І більше того, Бог не очікує від тебе досконалості.

Нагадуй собі: твоя задача — сіяти слово, а Бог дає ріст цим насінинам Євангелія!

❗️Які з цих помилок ти допускав? Розкажи про свій досвід!

@yesheisua

​​Слово, яким Бог часто описує Себе

Коли Бог говорить про Себе, одне зі слів, яке Він використовує, — це слово «хесед». У єврейській мові воно означає не просто «любов», а неперервну, вірну, незаслужену любов, яка ніколи не закінчується.

У Біблії слово «хесед» з’являється багато разів і показує, яким Бог хоче бути для нас. Наприклад:👇

📖 Вихід 34:6

Коли Бог відкривається Мойсею, Він називає Себе «Богом милосердним і благим, довготерпеливим, багатомилостивим (хесед) і правдивим».

📖 Псалом 102:17

«Милість (хесед) Господня від віку й до віку для тих, хто боїться Його». Тут підкреслюється, що Божа любов вічна й не залежить від обставин.

📖 Плач Єремії 3:22

«Через милість (хесед) Господню ми не зникли, бо милосердя Його не вичерпалося». Навіть у момент відчаю пророк нагадує собі про незмінну Божу любов.

Суть у тому, що Бог любить нас не тому, що ми цього заслужили, а тому, що така Його природа. Він завжди залишається вірним Своїй любові, навіть якщо ми оступаємося.

І це те, що ми повинні показувати, коли розповідаємо про Бога іншим.

Багато хто думає, що Бог — суворий Суддя, який лише чекає, щоб покарати. Але Бог називає Себе «хесед» — вірною любов’ю. Людям важливо знати, що в Нього завжди відкриті обійми.

Коли ти благовістиш, не забувай показувати цей аспект Бога.

Розкажи, що Його любов не припиняється, не залежить від помилок чи минулого, і кожен може повернутися до Нього. Це не просто теорія — це реальність, яку Бог довів, віддавши Свого Сина за нас.

Згоден? Став 🔥
З ким ти востаннє говорив про Божу любов?

@yesheisua

​​Моя відвертість привела його до церкви

Один мій друг приїхав сюди по роботі, і у нас було кілька глибоких розмов.

В одній із них я вирішив заговорити про Ісуса і поділився тим, який складний духовний і душевний період я переживаю. Я розповів, як сильно хочу змінюватися, як намагаюся рухатися вперед, навіть коли життя боляче б'є.

Я був максимально щирим і вразливим у цій розмові. Думаю, Бог використав цей момент, щоб показати моєму другу — а він для мене як брат — що означає знайти мир, любов і радість. Тому що, попри труднощі, Ісус дав мені мир і надію.

І ви не повірите! З того дня він почав ходити до церкви, молитися, читати Слово і шукати той самий мир, про який я йому розповідав. Щобільше, він почав ділитися зі мною моментами своєї вдячності та своїми духовними переживаннями.

Я не очікував, що так станеться, але Бог використав моє щире серце, щоб відкрити йому очі. І за це я безмежно вдячний.

Як бачиш, чесної та неідеальної історії життя з Богом достатньо, щоб познайомити когось з Ісусом!

Історія надихнула? Став 🔥
З ким ти востаннє ділився своїм свідченням?

@yesheisua

​​Якщо Бога немає, хто визначає зло і добро?

Якимось дивовижним чином будь-яка людина, незалежно від того, де вона виховувалася і в якій культурі зростала, має вроджене розуміння того, що добре, а що погано.

Наприклад, усі мислячі люди (від мешканців південних островів до ескімосів в арктичних льодах) знають, що допомагати ближньому — похвально, а вбивати й ґвалтувати — жахливо і неправильно.

Відомий мислитель Іммануїл Кант писав про це так:👇
«Дві речі у світі наповнюють мою душу священним трепетом — зоряне небо наді мною і моральний закон усередині нас».

Це приводить до логічного висновку: якщо є Конституція, значить, хтось її написав. Якщо є закон, значить, існує і Законодавець.

Біблійний текст пояснює це просто: Творець від початку вклав у нас совість, здатну вказувати межі між добром і злом:

«…діло закону у них написане в серцях, про що свідчить сумління їхнє…» (Рим. 2:15),

«…бо ми впевнені, що маємо добре сумління, тому що у всьому бажаємо поводитися чесно» (Євр. 13:18).

Сьогодні багато хто вважає, що в цьому світі все відносне і абсолютної істини не існує. Однак як тільки нас ображають, ми чомусь вимагаємо справедливості і очікуємо, що інші з нами погодяться!

Чому так? Адже якщо немає єдиного стандарту, то кожен правий по-своєму, включно навіть із тим, хто завдає нам шкоди!

Саме так на Нюрнберзькому процесі намагалися захиститися керівники нацистської Німеччини. Вони стверджували, що просто виконували закони своєї держави та жодного з них не порушили.

Відповідно, якщо немає Вищої Влади, то перед ким відповідати? Якщо немає Господа, тоді «все не так однозначно», а значить, усе можна виправдати.

Однак Він усе-таки є. Так само, як і спільна для всіх мораль, і один зі способів переконатися в цьому — прислухатися до того, що закладено всередині кожного серця.

«Від однієї крові Він створив увесь людський рід… щоб вони шукали Бога, чи не відчують Його і не знайдуть — хоча Він недалеко від кожного з нас» (Дії 17:26-27).

Також можна сказати, що наша совість подібна до своєрідного «датчика», який фіксує будь-яке порушення стандартів.

Його сигнали можна заглушити, але проблема від цього не зникне, а лише загостриться. «Якщо говоримо, що не маємо гріха, — обманюємо самих себе…» (1 Івана 1:8).

Але що робити з іншою проблемою — коли совість «гризе» зсередини й мучить почуттям провини? Як розібратися з минулим, яке вже неможливо виправити?

Вихід тільки один — звернутися з цим до нашого «Творця», щиро покаятися і прийняти Його прощення. Саме це і пропонує Ісус.

@yesheisua

​​Що в природі вказує на те, що є Творець?

Ці приклади підкреслюють, що за природою стоїть не хаос, а геніальний Розум.

Тонке налаштування Всесвіту

Гравітаційна стала (6,674×10⁻¹¹ м³/(кг·с²)) ідеально збалансована. Навіть мінімальне відхилення зробило б життя неможливим. Це вказує на розумний задум.

ДНК — «код життя»

В одній клітині людини міститься близько 3 мільярдів пар основ ДНК, закодованих у складній послідовності, яка визначає все — від кольору очей до метаболізму. Такий рівень інформації нагадує програму, створену програмістом.

Міграція монархів

Метелики-монархи щороку пролітають тисячі кілометрів, щоб дістатися до певного місця в Мексиці, де їхні предки ніколи не були. Як вони знаходять шлях? Це виглядає як «GPS», вбудований їхнім Творцем.

Танець бджіл

Бджоли виконують складні «танці», щоб вказати місцезнаходження нектару. Це вимагає не лише інстинкту, а й точних обчислень кутів і відстаней відносно сонця, що вказує на продуману систему.

Око людини

Складність людського ока вражає вчених. Миттєва адаптація до світла, тривимірне сприйняття та точна координація нервів і м’язів роблять його схожим на ідеальну камеру, створену Творцем.

Якщо бачиш Творця в природі, став 🔥
З ким поділишся цими прикладами?

@yesheisua

​​Що краще: більше чи менше слів?

Коли йдеться про розмови про Бога, багато хто думає, що потрібно влаштувати довгу, серйозну бесіду. Звісно, глибока розмова має свою цінність, але часто Божа істина передається через короткі, точні фрази — смол-токи, які торкаються сердець.

Давай чесно: не завжди є час або можливість заглибитися в довгу розмову. Але навіть невелика фраза, сказана з любов’ю, може запустити великий процес у його серці.

Наприклад, якщо твій друг скаржиться на труднощі та втому, ти можеш сказати: «Знаєш, я часто молюся, коли мені важко або коли нічого не хочеться. Молитва дає мені відчуття миру».

Ти не читаєш лекцію про молитву, а просто коротко ділишся особистим досвідом.

Подивися на Ісуса. Він не завжди говорив довгими промовами. Жінці біля криниці Він сказав лише кілька речень, але вони змінили її життя (Івана 4). Розбійнику на хресті — всього кілька слів, але цього вистачило, щоб подарувати йому вічність (Луки 23:43).

В євангелізації важливі не довжина розмови, а зміст і дух слів. Навіть невелика репліка, сказана щиро, може стати насінням, яке Бог виростить.

Згоден? Став 🔥
Коли ти востаннє говорив з кимось про Бога? Поділися з нами!

@yesheisua

​​Якщо ти молишся за когось дуже довго, прочитай це

Ніколи не знаєш, звідки прийде натхнення продовжувати молитися.

І сьогодні ми хочемо надихнути тебе історією святої Моніки — матері Августина Блаженного.

Августин, один із найвідоміших християнських богословів, далеко не одразу став таким. У молодості він захоплювався язичницькими філософіями, марнотратним життям і вважав, що йому не потрібен Бог. Моніка, його мати, бачила, як її син іде руйнівним шляхом, але замість того, щоб розчаруватися, вона молилася. Вона молилася за нього не рік і не два, а понад 17 років!

Вона плакала, постилася, просила Бога змінити його серце. Її віра надихала навіть інших людей. Один єпископ якось сказав їй: «Неможливо, щоб син таких молитов загинув». І він мав рацію.

Бог відповів на її молитви. Через багато років Августин пережив зустріч із Богом, повністю змінив своє життя і став одним із найвпливовіших християнських лідерів. Його праці досі надихають мільйони людей.

Ця історія показує, що молитва — це не марнування часу. Навіть якщо здається, що нічого не відбувається, Бог працює в серці того, за кого ти молишся. Процес може бути повільним, але результат може бути грандіозним.

Якщо молишся за когось, став 🔥

За кого ти молився востаннє? Розкажи нам!

@yesheisua

​​«Ніхто не є занадто далеким від Бога»

Пам’ятаєш історію жінки біля криниці з Івана 4:1-42?

Це така сильна історія про те, як Ісус руйнує кордони й зустрічає людей такими, якими вони є. Він попросив у самарянки води, хоча, за мірками того часу, це було абсолютно немислимо. Потім запропонував їй «живу воду» — життя, яке вгамує її найглибшу спрагу.

Що нас надихає, так це те, що Ісус не створював бар’єрів між людьми й Богом.

Він знав життя самарянки, знав її помилки, але не засуджував. Натомість Він відкрився їй, і вона побігла в місто, щоб розповісти всім. І знаєш, багато хто повірив завдяки її словам.

Ось схожа історія з нашої спільноти:👇

«У мене є одна колега, яка постійно висміює віру. Здавалося, марно намагатися говорити з нею про Бога. Якщо хтось і не захоче чути про Ісуса, то це точно вона.

Але одного разу ми заговорили про минуле, і я розповів, як віра допомогла мені пройти важкий період. Вона тоді нічого не сказала, але через кілька тижнів сама підійшла й почала розмову. Вона поділилася, що проходить труднощі в сім’ї, і хотіла дізнатися, як я справлявся з подібним. Так я розповів їй, що Ісус дає мені мир і надію навіть у труднощах».

У цьому вся суть. Ніхто не є занадто далеким від Бога. І навіть якщо тобі здається, що хтось не готовий, ділися вірою — розповідай, що Бог зробив у твоєму житті. Ти можеш навіть не помітити, як ці слова почнуть змінювати чиєсь життя.

Історія надихнула? Став 🔥
Чи ти коли-небудь благовістив колезі? Розкажи нам!

@yesheisua

​​Чим Божий гнів відрізняється від нашого?

Ділитися з іншими Божою любов’ю — це чудово. Але що робити з такою темою, як гнів? Як пояснити, що Божий гнів відрізняється від людського?

Розібратися нам допоміг пастор Микола Савчук 🙌

Насамперед важливо зазначити, що Біблія не забороняє нам проявів емоцій, але попереджає про межі, за якими ці почуття можуть призвести до неконструктивних наслідків.

Скажімо, бажання щось мати — природне, а от заздрість (зазіхання на чуже) вже є гріхом. Скорбота і смуток — нормальні, тоді як нарікання та постійне незадоволення шкодять нашим душам.

Те ж саме стосується гніву. Часто це перша спонтанна реакція на те, що здається нам несправедливістю та беззаконням. Питання лишень у тому, що ми із нею зробимо і якими будуть подальші слова і вчинки.

«Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві, і не давайте місця дияволові» (Єфесянам 4:26).

Інший текст гарно доповнює цю думку: «Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів. Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості» (Якова 1:19-20).

Тож, ось кілька відмінностей, які варто враховувати у якості «червоних прапорців»👇

1. Божий гнів об’єктивний, наш — ні.

Саме тому Біблія не раз закликає нас не судити того, що виходить за рамки наших повноважень та розуміння (Матвія 7:1-5, Рим. 14:4), і залишати останнє слово за Верховним Владикою: «В Моїй владі є помста, і Я віддам, — каже Господь» (Рим. 12:19).

2. Божий гнів виявляється вчасно, наш — буває надмірно поспішним.

Відповідно, нам потрібно вчитися практикувати стриманість і також бути у цьому «повільнішими». Адже «не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув» (2 Петра 3:9).

3. Божий гнів мотивований любов’ю, наш — як правило, егоїстичний.

Ісус нерідко дивився на фарисеїв «з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець» (Марка 3:5). Однак при цьому у центрі Його уваги була радикальна незгода з їх станом, а не поранені амбіції чи особисті претензії.

Тому, підсумовуючи, можна прийти до кількох дуже практичних висновків:👇

- Наш гнів — лише сигнал про те, що щось пішло не так. Неначе датчик на табло автомобіля: його не можна ігнорувати, але й не варто панікувати.

- Наш гнів — лише сигнал, що ми потребуємо узгодження своїх емоцій з Божими. Візьміть паузу, заспокойтеся, помоліться і тільки тоді робіть висновки.

- Наш гнів — лише сигнал. Відтак не дозвольте йому стати постійним фоном. Згідно із Біблією, сьогоднішні почуття варто переосмислювати і відпускати до заходу сонця, не переносячи їх у наступний день.

«Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю і миром…» (Римлян 15:13)

Тема актуальна? Став 🔥
Розкажи, з ким ти востаннє говорив про Бога?

​​Тобі не потрібно бути пастором, щоб розповісти про Ісуса.
Але тобі потрібно бути уважним до людей навколо.

Тобі не потрібно бути теологом, щоб проповідувати Євангеліє.
Але тобі потрібно говорити про те, що Бог зробив у твоєму житті.

Тобі не потрібно бути місіонером, щоб познайомити світ з Ісусом.
Але ти можеш запросити сусідів у гості та розповісти їм про Бога.

Згоден? Став 🔥
Кого ти можеш познайомити з Ісусом цього тижня?

@yesheisua

​​Істина без любові жорстока. Любов без істини — руйнівна

Уяви, що ти кажеш другу: «Послухай, ти грішиш!»

Так, можливо, ти кажеш правду, але якщо у твоїх словах немає любові, він закриється від тебе.

Ісус так не робив. Він завжди говорив правду, але з любов’ю — пропонуючи вихід і підтримку. Згадай історію жінки біля криниці!

З іншого боку, якщо ти боїшся сказати другові, що він помиляється, — це також не любов.

Уяви, лікар знає, що в пацієнта хвороба, але каже: «Все ок, відпочивай, усе мине». Це звучить турботливо, але без правди людина не одужає. Те ж саме з істиною про Бога: вона потрібна, щоб людина зрозуміла, як жити по-справжньому вільно.

Ось приклад, як ти можеш говорити з другом у любові та істині.

Уяви, що друг розповідає тобі про складні стосунки з батьками та як він перестав із ними спілкуватися. Ти можеш повернути діалог до благовістя:

– Так, звісно, я також це проходив. Але знаєш, я зрозумів, що образа тільки руйнує мене самого. Я багато читав у Біблії про прощення і усвідомив, що пробачити — це наче зробити подарунок самому собі. Ти коли-небудь думав, як відпустити свої образи?

– Чесно, не дуже. А як ти впорався?

І далі ти можеш розповісти, як Бог допоміг тобі впоратися з образою.

Коли ти говориш із любов’ю, людина не відчуває засудження. Вона відчуває турботу і відкривається до змін.

Актуальна тема? Став 🔥
З ким ти востаннє говорив про Бога? Розкажи нам!

@yesheisua

​​Що Ісаак Ньютон може підказати благовісникам?

Ти точно знаєш Ньютона як великого вченого, але він також був людиною глибокої віри. Ось його уроки для благовісників:

1. Віра і розум — чудова команда
Ньютон казав: «Справжня філософія веде до віри в Бога». Наука допомагала йому захоплюватися Творцем (Псалом 18:2: «Небеса звіщають славу Божу»).

Коли пояснюєш Євангеліє, покажи, що віра логічна. Закони природи говорять про порядок, а порядок вимагає Творця.

2. Божий порядок у всьому
Ньютон бачив у законах гравітації відображення Божої мудрості. Павло це підтверджує: «Бо Бог не є Богом безладу, а миру» (1 Коринтянам 14:33).

Розповідаючи про Бога, покажи, що любов, прощення і мир — частина Його божественного порядку.

3. Смирення перед Божими таємницями
Ньютон вважав свої відкриття лише малою частиною істини. Писання вчить: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (Якова 4:6).

Не бійся зізнатися, що ти теж на шляху до пізнання Бога. Це робить твоє свідчення щирим.

4. Докази Бога — у кожному дні
Ньютон вважав, що Всесвіт — «свідчення Божої слави». Павло пише: «Бо Його невидиме… через розгляд творіння стає видиме» (Римлянам 1:20). Використовуй природу та науку як приклади: захід сонця або закони фізики показують велич Бога.

Ньютон також казав: «Я стою на плечах гігантів». Твоя віра теж базується на «плечах» — ученні Ісуса та твоїх наставників. Тому вчися в тих, хто у вірі довше за тебе!

Пост надихає? Став 🔥
Які поради використаєш у наступній розмові про Ісуса?

@yesheisua