З Гідністю продовжуємо битися за Свободу
Я трохи «не добіг» до Революції на граніті.
Був ще замалий. І дуже шкодував, що не взяв участь у цій двіжусі.
Зате на інших революціях відірвався по повній.
На помаранчеву революції вийшли з побратимами з «Тризуба» імені Степана Бандери з червоно-чорними прапорами і заготовленими дубцями для зустрічі «Беркуту».
Ми не піддалися на помаранчеву моду, але на жаль не змогли перевести майдан у революційний.
Майдан затанцювали.
Не вдалося того разу й звалити члєніна (мав таку мрію щойно перебрався до Києва).
Був на Майдані всі дні, доки не забрала від перемерзання швидка.
До Революції Гідності підготувалися ретельніше.
Не дали реалізувати технологію Банкової «без політики без прапорів» і затанцювати Майдан ще раз.
А ще не дали знову запомаранчезувати Майдан, перевівши безідейний Євромайдан у Революцію Гідності.
Був на Майдані всі дні.
Організовував падіння Леніна на Бессарабці.
Бачив пекло в Маріїнському парку 18 лютого і як небо зійшло на землю на Інститутській 20 лютого.
Відчув на собі реванш і контрреволюцію негідників.
Наша Революція вкотре не досягла мети.
А слід зазначити, що моє переконання, революція на граніті, помаранчева революція та Революція Гідності - це все етапи одного процесу незакінченої столітньої Національної Революції, метою якої є реалізація Шевченкового «в своїй хаті, своя й правда, і сила, і воля» - побудова Української України - держави української нації на своїй землі, самостійної соборної народоправної, з повновладним нації на владу, власність та світоглядно-культурні цінності.
Як і сто років тому нашу Революцію спробувала задушити московська збройна агресія.
Так Революція Гідності переросла у національно-визвольну війну за гідність, яка триває вже 11-тий рік.
Нині тут на Донбасі бʼємося за ті самі цінності за які виходили на Майдани, проти того самого ворога - Москви.
І з тими самими побратимами. Так сталося, що у нашому підрозділі кістяк двіжує ще з майданівських часів і з першого дня на війні добровольцями.
І коли мене питають чи буде наступний Майдан, то переконаний що революційні зміни (тобто якісні зміни на користь більшості українців) неминучі.
Але наша Революція і війна має і універсальний характер для світу.
Наша перемога має привести до демонтажу крайньої кочової імперії у світі і побудови на її території простору незалежних національних держав поневолених росією народів.
Віримо в це. І бʼємся за це. А Перемога обовʼязково Буде!
https://www.facebook.com/share/v/eMSrWSs7pHTgHHw5/?
Я трохи «не добіг» до Революції на граніті.
Був ще замалий. І дуже шкодував, що не взяв участь у цій двіжусі.
Зате на інших революціях відірвався по повній.
На помаранчеву революції вийшли з побратимами з «Тризуба» імені Степана Бандери з червоно-чорними прапорами і заготовленими дубцями для зустрічі «Беркуту».
Ми не піддалися на помаранчеву моду, але на жаль не змогли перевести майдан у революційний.
Майдан затанцювали.
Не вдалося того разу й звалити члєніна (мав таку мрію щойно перебрався до Києва).
Був на Майдані всі дні, доки не забрала від перемерзання швидка.
До Революції Гідності підготувалися ретельніше.
Не дали реалізувати технологію Банкової «без політики без прапорів» і затанцювати Майдан ще раз.
А ще не дали знову запомаранчезувати Майдан, перевівши безідейний Євромайдан у Революцію Гідності.
Був на Майдані всі дні.
Організовував падіння Леніна на Бессарабці.
Бачив пекло в Маріїнському парку 18 лютого і як небо зійшло на землю на Інститутській 20 лютого.
Відчув на собі реванш і контрреволюцію негідників.
Наша Революція вкотре не досягла мети.
А слід зазначити, що моє переконання, революція на граніті, помаранчева революція та Революція Гідності - це все етапи одного процесу незакінченої столітньої Національної Революції, метою якої є реалізація Шевченкового «в своїй хаті, своя й правда, і сила, і воля» - побудова Української України - держави української нації на своїй землі, самостійної соборної народоправної, з повновладним нації на владу, власність та світоглядно-культурні цінності.
Як і сто років тому нашу Революцію спробувала задушити московська збройна агресія.
Так Революція Гідності переросла у національно-визвольну війну за гідність, яка триває вже 11-тий рік.
Нині тут на Донбасі бʼємося за ті самі цінності за які виходили на Майдани, проти того самого ворога - Москви.
І з тими самими побратимами. Так сталося, що у нашому підрозділі кістяк двіжує ще з майданівських часів і з першого дня на війні добровольцями.
І коли мене питають чи буде наступний Майдан, то переконаний що революційні зміни (тобто якісні зміни на користь більшості українців) неминучі.
Але наша Революція і війна має і універсальний характер для світу.
Наша перемога має привести до демонтажу крайньої кочової імперії у світі і побудови на її території простору незалежних національних держав поневолених росією народів.
Віримо в це. І бʼємся за це. А Перемога обовʼязково Буде!
https://www.facebook.com/share/v/eMSrWSs7pHTgHHw5/?