Північна Вежа


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Познавательное


Лише мертвий ворог - перестає бути ворогом ©Юрій Горліс-Горський
Підтримати канал: 4441111067029185
На сторожі інформ-кордонів півночі з 1.1.23
По всім питанням до: @ZRK_Kilchen

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Статистика
Фильтр публикаций


Що таке повстанська зимівля в Криївці?
Передусім - це надзвичайно важкі випробування. Кілька місяців під землею. Майже, або взагалі без виходів на поверхню.

"Краще сидіти в тюрмі, ніж у такій криївці",

— керівник друкарні Турійського районного проводу Олексій Ткачук

Воліла б жити в холодному лісі, ніж у такій криївці. Постійно почуваюся втомленою, боліла голова, не смакувала їжа. Від нафтової лямпи почервоніли очі,

- друкарка УПА

А районний референт Служби безпеки на території Карпатського краю ОУН "Ромб" звітував керівництву, що протягом зими у криївці навчився:
а) правильно писати частки "не" і "ні"
б) історії ВКП(б)
в) курити, "як сапожник".

Підсумовував:

"У таких умовах більшого зробити неможливо. Я дивуюся, що дотепер не збожеволів".


Криївки зазвичай були тісними, повсюди бруд. Деякі могли й протікати. Митися - ніде. Мерзла вода крапає зі стелі...

На фото - повстанці УПА працюють в криївці.


До речі, нагадаю, що близько місяця тому я випустив пост про те, як різноманітні українські емігрантські політичні фракції збиралися створити аж 4 легіони з українців і направити їх на допомогу Фінляндії у Зимовій війні. Хто не читав - тицяйте:

https://t.me/PivnichnuiAvanpost/3877


До речі, якось ми позабули про те, що 105 років тому радянська армія розпочала вторгнення у Фінляндію.

План був простий. Взяти Хельсінки за кілька днів. Опісля чого посадити там маріонетковий радянський уряд. А там вже подивимось, чи повністю анексувати країну, чи просто залишити маріонеткою з гарнізонами.

Але не так сталося, як гадалося. Героїчний супротив фінів призвів до того, що радянська армія, буквально закидавши ворога трупами, змогла відгризти невеликий шмат території.

Наведеним у пості фотокарткам легко знайти сучасні "українські версії". Палаючі мирні фінські будівлі, розбиті ворожі колони, обідрані радянські полонені.

1. Палаючий будинок в Хельсінки після авіанальоту
2. Тестування протигазу на собаці
3. Огляд збитого радянського літака
4. Легендарна розбита радянська колона на Раатській дорозі
5. Радянські полонені
6. Радянські замерзлі тіла
7. Розбита радянська техніка

196 0 2 15 17

"Всі ми були одною великою, з’єднаною одним бажанням і бойовими переживаннями — повстанською сім’єю. Були тут сини всієї України: з Донбасу, Волині, Карпат і Поділля. Всі бажали одного, всі боролися за здійснення одної мети"


Як повстанці святкували Різдво у Криївці

Зі споминів командира УПА Миколи Фриза "Вернигори". 1946р. Закерзоння.

За кілька хвилин ми сиділи вже в землянці за довгими святково прикрашеними столами. На середньому столі стояв грубий вівсяний сніп, а на кожному столі горіли свічки з правдивого бджолиного воску. Столи притрушені пахучим сіном, а під середнім столом постелено солому".

Усього вечеряло близько ста осіб. Перед тим, як сісти, змовили "Отче Наш" і повстанську молитву "Україно, свята мати героїв". У кожній криївці була окремо кухня, де готували їжу на цілий день, в сутінках, щоб не було помітно диму.

"Кухарі наливали кожному миску борщу, насипали вареників і куті. На краю одного зі столів було порожнє місце і мисочка з кутею. Для тих, хто не міг прийти на вечерю". Надворі стояли чатові. Вони повечеряють пізніше.
.....


Таке збирання "по 5 набоїв", насправді припало повстанцям до нагоди. Якось сотня Ілька принесла їм аж 800 набоїв, які хлопаки збирали 2 роки.

За проявлену хоробрість і вдале ладнання сотні, йому навіть подарували справжній автомат. Правда він вже був непридатний до вжитку, але нема сумніву, що такий подарунок був мрією маленького сотенного.

Про долю маленького Любка і його сотні - нічого невідомо. Село Воля Волоська, тобто Бандерівський Берлін, було виселене внаслідок операції "Вісла" десь між 10—15 травня 1947 року.

Даний цікавий матеріал я знайшов на "Локальній Історії" і залишаю вам
покликання, щоб ви докладно ознайомились зі всією історією "дитячої сотні" УПА.


Бандерівський Берлін, дитячий орден УПА, і "вшиві" диверсії

Зі споминів вояка УПА Богдана Гука "Скали" (На фото)

Якось одного разу, навідавшись до с. Воля Волоська (нині Польща), вояк УПА "Скала" і його товариші випадково потрапили в "засідку" наштовхнувшись на....дитячу сотню.

Дивлюсь, не старше 8-9 років, босий, в подертій свитині, зате в мазепинці, з дерев’яним крісом, поясом, дерев’яною гранатою, полотняною торбою на пістоль, та з лентою дерев’яних куль. Обличчя рішуче, відважне


Повстанців вельми зацікавив сотенний Любко. Любком виявився хлопчик 11 років, напівсирота, який мав під своєю орудою з десяток дітлахів, був обізнаний із повстанською літературою, і проводив вишкіл сотні. А своє село дітлахи називали "Бандерівський Берлін".

"Сотня" Ілька була своєрідним Орденом, щоб потрапити в який, треба було принести 5 набоїв. Де і як їх роздобути, то вже справа вступника.

Сотня навіть займалася диверсіями. Один хлопчик — шестиліток, ловив на своєму псі кліщів і випускав їх там, де сідали вороги.


Ймовірно група вояків УГА у Львові, озброєна кулеметом "Шварцльозе", позаду стоїть вантажне авто, на якому вони пересувалися.

Листопадові бої за Львів з поляками. 1918р.

На всяк випадок зазначу, що підпис під цим фото неточний. На ньому явно вояки/колишні вояки Австро-Угорщини і мінімум один з них точно вояк УГА. Але фото могло бути зроблено і раніше, ніж листопад 1918р.


Випадково наштовхнувся на таке фото.

Село Верхнячка, Уманський район, Черкаська область.
Що це за руїни на фото?
А це колишній цукровий завод, який був побудований всього-навсього майже 180 років тому - 1845р.

Можете подивитись, в якому стані він знаходиться зараз. Звичайно, що за 30 років Незалежності нікому не було діла не те що до відбудови, а хоча б до догляду за будівлею, щоб вона не продовжувала руйнуватись.

Звичайно, кому та історія потрібна, скажіть?


"Вихований, освічений, коректний і спокійний, він справляв дуже хороше враження, – описував Боржинського-посла дипломат Микита Мандрик. – За зовнішністю він був типовий українець – середнього зросту, худорлявий, темний шатен, із довгими запорозькими вусами, розумним, лагідним поглядом. Одягався у форму українського військового старшини, у синій жупан"

Будучи дипломатом Української Держави, збирав розвідувальну інформацію, щодо білого війська Денікіна. Акцентував, що очільник Антон Денікін не приховує своїх планів з відновлення "єдиної і неподільної Росії" та знищення суверенних держав і республік. Також провадить пропагандистську роботу. За його сприяння місцева "Просвіта" видавала книги, друкувала газети й навчала українською мовою.

Щоправда його діяльність не залишалася непоміченою. До його посольства два раза вривалися білогвардійці, влаштовуючи погром. Врешті-решт, Боржинському було наказано покинути Кубань.

Він вирішує повертатися до України. У січні 1919 року барон врешті вирушив у дорогу залізницею. Разом із ним – секретар посольства, радник із дружиною, помічники та кілька кубанців, які зазнавали переслідувань з боку "білих". Влада Кубані надала варту до берегів річки Дон.

– Тепер ви потрапите в інші руки. Будьте обережними, – зауважив хтось із супроводу у прикордонному Іловайську.


На жаль, біда сталася. У Волновасі Боржинського захопив загін Білогвардійців, яким Федір муляв в оці, увесь час його роботи на Кубані. Бранця перевезли до Юзівки (суч. Донецьк). Де білі влаштували "суд" над "зрадником", що став на українську службу.

На всі закиди Федір відповів .

– Не бачу у своїх діях жодної зради, – відповідав він. – Імперія розвалилася, я став на службу Українській Державі – землі, де народився та виріс.


"Суд" радився недовго. 14-го лютого білогвардійці розстріляли Федора, залишивши тіло на мерзлій землі, на околиці Донецька.

Федір Боржинський - 1879-1919


"Імперія розвалилася, я став на службу Українській Державі – землі, де народився та виріс".


Основною проблемою будь-яких великих історичних подій є те, що люди просто забувають про головну частину цих самих подій.
На слуху залишаються кілька імен і прізвищ, парочка битв - всі інші падають у прірву забуття.

Хто згадає людину на малюнку, що впала за Українську Незалежність? Майже ніхто.

Федір Боржинський - вояк, інтилігент, український патріот. Народився у 1879р. поступив в Російську Армію. Бував у відрядженнях в Монголії в 1911р. Служив на Далекому Сході (де знайшов дружину-українку через оголошення в газеті)воював на фронтах Першої Світової.

Після краху Імперії, восени 1918р. міністром-резидентом Української Держави при Кубанському уряді.


Українські дивізійники "Галичини" на перекурі разом з українські селянами. Літо 1944р.

333 0 3 49 27

Бійці української 14-ї дивізії Ваффен-СС "Галичина" приносять присягу. Осінь 1943р.


12 днів.
За 12 днів режим сирійського диктатора Башара Асада буквально розвалився на кавалки.

У нього було все - купа надарованої Росією і Іраном зброї. Найманці й бойовики з Лівану, Ірану, РФ, Іраку, Палестини.
З іншого боку був сирійський народ. Який мав тільки волю, патріотизм і бажання скинути з престолу осточортілого диктатора.

І народ переміг. 12 днів. За 12 днів те, що Росія й Іран вибудовували роками, розвалилося вщент.
А я маю надію, що колись ми побачимо, як за ті ж 12 днів колись рухне й режим Путіна.

Ніколи не говоріть ніколи. Те, що здавалося неможливим, ще 2 тижні тому, відбулося за 12 днів.


Як білогвардійці придушували українські настрої в Кубанській Народній Республіці в 1918-1919р.


КНР, від початку свого існування, була затиснута між двох вогнів. На кого орієнтуватися? На Українську Державу? Чи на Білих?
В уряді КНР були симпатики обох сторін, тож таємна гра за цю маленьку республіку йшла чи не весь 1918 й частково 1919р.

Денікінці, які були готові на будь-які методи, щоб Кубань не дісталась українцям, діяли рішуче.
Так, 13 червня 1919р. голова Кубанської Крайової Ради Микола Рябовол (на фото) виступив із критикою білогвардійського режиму.
Тієї ж ночі він був убитий співробітником таємної поліції білих - ОСВАГу


Щоправда постріл це був не в українських симпатиків, а собі у ногу. Після цього вбивства Кубанські козаки, які складали 70% армії білих, почали масово покидати денікінські війська. Вже у 1920р Кубанців у війську білих нараховувалось всього 10%. Це стало однією з причин поразки Денікіна і його армії.


Репост из: Північна Вежа
#довгопост

Дальня Авіація УНР. Повітряна нитка Аріадни. (Частина 6)

А як щодо інших 6 літаків, менш потужних Friedrichshafen G.III і G.IV?

Про них відомо значно менше. У другій половині жовтня 1919 року два Friedrichshafen-и через несправності двигунів здійснили вимушені посадки на окупованій Польщею Галичині. Поляки притягли обидва літаки до Львова. Навесні 1920 року ці аероплани залізницею перевезли до Познані. Ще три повітряні кораблі фірми DLR розбились.
Доля 6-го - невідома.


А вже у листопаді-грудні 1919 робити рейси не було можливості. Уряд УНР втратив останню контрольовану територію.


Фото: ілюстративні


Репост из: Північна Вежа
Раптово виявилося, що румуни гадки не мають, що робити з цим трофеєм. Через декілька років його було розібрано, а деякі частини літака зберігаються в музеї румунської авіації. Як пам'ять хіроіческого викрадення чужого літаку.

1-2 фото: Арти літака R.70
3 фото: Фото R.70 з тризубом.


Репост из: Північна Вежа
#довгопост

Дальня Авіація УНР. Повітряна нитка Аріадни. (Частина 5)


Третій з літаків-гігантів R.XIVa
Серійний номер R.70


Намагаюсь хоч, якось врятувати останній з літаків-гігантів від реквізицій і дружнього вогню, компанія наносить на літак R.70 український тризуб. Через це деякі люди помилково вважали, що даний літак був власністю УНР, хоча це не так. Він продовжував бути у власності в компанії DLR.

На жаль, коли твої сусіди підараси - не допоможуть ніякі знаки.


19 вересня 1919 року літак летів до Кам'янця-Подільського. На борту були: Українська делегація, медикаменти, елементи верстату для друку коштів, понад 300 мільйонів надрукованих карбованців.
Через сильний вітер було витрачено забагато пального і літак здійснив вимушену посадку на Буковині, що була, на той момент, під румунською окупацію.

Їбучі цигани негайно реквізували (спіздили) не тільки літак, а ще й його вантаж.

Українську делегацію було переправлено в УНР. Спроби повернути хоч вантаж - закінчилися нічим.


Репост из: Північна Вежа
#довгопост

Дальня Авіація УНР. Повітряна нитка Аріадни. (Частина 4)

Другий з літаків-гігантів R.XIVa
Серійний номер R.71


Його доля була ще більш трагічною.

4 серпня 1919 року літак розбився біля містечка Ратибор. Нижня Силезія

На борту перебувало 5 людей екіпажу, а також полковник Дмитро Вітовський і його ад'ютант Юліан Чучман

Всі загинули.
Німеччина створила спеціальну комісію для розслідування трагедії, яка заявила, що літак було збито польськими прикордонниками, хоча ця версія видається сумнівною.

На фото аеродром Кам'янця-Подільського і один з літаків-гігантів R.XIVa

Поряд з ним стоїть літак ВПС УНР "Ньюпор 23"
Можете порівняти розміри

Показано 19 последних публикаций.