Антиколектор онлайн

Однак, належні та допустимі докази акцептування пропозиції відповідачки, тобто докази надання відповідачці кредиту, а саме зарахування кредитних коштів на її кредитний рахунок, у матеріалах справи відсутні.
Суд зауважує, що підписані відповідачкою заява (пропозиція) про укладення договору, анкета позичальника, у якій викладені наміри отримати кредит, графік платежів, де зазначені дати майбутніх платежів у разі отримання кредиту, та договір добровільного страхування життя не є належними та допустимими доказами укладення кредитного договору і, тим більше, отримання кредитних коштів.

На підтвердження заборгованості та її розміру ТОВ «Діджи Фінанс» надав до суду виписки по особовим рахункам відповідачки ХХХХХХ, однак з даних довідок не можливо підтвердити факт перерахування відповідачці ХХХХХХ кредитних коштів у розмірі 11 649 грн, оскільки кредитний договір було укладено 16.04.2016, а надані до суду виписки з особового рахунку містять інформацію за період з 23.05.2024, а відтак у матеріалах справи відсутні докази щодо надання відповідачці ХХХХХХ кредитних коштів згідно кредитного договору №200505580 від 16.04.2016.. Окрім того, доказів того, що вказані у виписках рахунки належать саме відповідачці та відкриті на виконання кредитного договору №200505580 від 16.04.2016 , суду не надано, клопотань про витребування вказаних доказів у зв`язку з неможливістю їх надання останнім суду не заявлено.

Враховуючи те, що позивачем ТОВ «Діджи фінанс» не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт перерахування коштів, а відтак і наявність заборгованості відповідачки ХХХХХХ перед ПАТ «Банк Михайлівський» за кредитним договором №200505580 від 16.04.2016, то в ПАТ «Банк Михайлівський» не виникло право вимоги до ХХХХХХ, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не міг відступити ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги до відповідачки ХХХХХХ згідно договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №7_БМ від 20.07.2020.

Надана позивачем виписка по картковому рахунку № 22095531815200 не підтверджує факту зарахування позичальнику грошових коштів у розмірі 20350 грн згідно погоджених сторонами умов Договору № 200507115 від 18.04.2016.
При цьому, суд зауважує, що позивачем суду не надано розрахунку заявленої суми заборгованості, з якого було б можливо зробити висновок про період утворення заборгованості, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі, та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом, тобто на підставі якого та виписки суд був би спроможний самостійно визначити розмір заборгованості. Відповіді на відзив на позовну заяву, на яку посилається товариство, матеріали справи не містять.

Ураховуючи те, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, а саме: не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості за нарахованими відсотками, а тому, правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 81 551 грн. немає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ХХХХХХ про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Водночас будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідачки позивачем не надано. Так, як вказувалося вище, за умовами договору №200500005 від 10.04.2016 року відповідачці було відкрито у ПАТ «Банк Михайлівський» рахунок №29099531471201. Проте виписки із вказаного рахунку позивачем до матеріалів позовної заяви не було долучено.

Надана ТОВ «Діджи Фінанс» копія витягу з додатку №1 до договору факторингу №7_БМ із відступленням прав вимоги за кредитними договорами від 20 липня 2020 року сама по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості відповідачки за кредитним договором.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 14 000,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 2,99% (процентна ставка Позаакційна (базова)) за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача ХХХХХХ по відсоткам за Договором надання грошових коштів у позику № 2080641123 від 06 листопада 2023 року становить 12558,00 грн. (14 000,00 грн.*2,99 % х 30 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п.1.2 договору).

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «Іннова Фінанс» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою після 19 квітня 2024 року (дата повернення позики) є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Отже, позивачем не доведено належними, достовірними та допустимими доказами обставини того, що ним набуто право вимоги до відповідача на умовах, визначених договором факторингу №01-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, а відтак - що його майнове право порушено і підлягає судовому захисту.