Однак, належні та допустимі докази акцептування пропозиції відповідачки, тобто докази надання відповідачці кредиту, а саме зарахування кредитних коштів на її кредитний рахунок, у матеріалах справи відсутні.
Суд зауважує, що підписані відповідачкою заява (пропозиція) про укладення договору, анкета позичальника, у якій викладені наміри отримати кредит, графік платежів, де зазначені дати майбутніх платежів у разі отримання кредиту, та договір добровільного страхування життя не є належними та допустимими доказами укладення кредитного договору і, тим більше, отримання кредитних коштів.

На підтвердження заборгованості та її розміру ТОВ «Діджи Фінанс» надав до суду виписки по особовим рахункам відповідачки ХХХХХХ, однак з даних довідок не можливо підтвердити факт перерахування відповідачці ХХХХХХ кредитних коштів у розмірі 11 649 грн, оскільки кредитний договір було укладено 16.04.2016, а надані до суду виписки з особового рахунку містять інформацію за період з 23.05.2024, а відтак у матеріалах справи відсутні докази щодо надання відповідачці ХХХХХХ кредитних коштів згідно кредитного договору №200505580 від 16.04.2016.. Окрім того, доказів того, що вказані у виписках рахунки належать саме відповідачці та відкриті на виконання кредитного договору №200505580 від 16.04.2016 , суду не надано, клопотань про витребування вказаних доказів у зв`язку з неможливістю їх надання останнім суду не заявлено.

Враховуючи те, що позивачем ТОВ «Діджи фінанс» не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт перерахування коштів, а відтак і наявність заборгованості відповідачки ХХХХХХ перед ПАТ «Банк Михайлівський» за кредитним договором №200505580 від 16.04.2016, то в ПАТ «Банк Михайлівський» не виникло право вимоги до ХХХХХХ, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не міг відступити ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги до відповідачки ХХХХХХ згідно договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №7_БМ від 20.07.2020.