Armada Law Company

📌 У той час, коли єдиний засновник підприємства, який є його керівником, помирає – постає питання: яким чином підприємство може продовжувати здійснювати господарську діяльність?

❗У такому випадку закон дозволяє призначити управителя корпоративними правами на час до моменту прийняття спадщини спадкоємцями.

⚖️ Факти справи. До ЮК «АРМАДА» звернулось підприємство, засновник якого помер. Ускладнювало ситуацію те, що засновник також був керівником цього підприємства. У даному випадку підприємство не знало що робити далі, до прийняття спадщини спадкоємцями.

Детальніше про шляхи вирішення клієнтського запиту читайте в кейс-ревʼю за цим посиланням 👈

🔊🔊🔊 НАГАДУЄМО 🔊🔊🔊

Сьогодні, 21.11.2024 о 15:00 за Києвом відбудеться БЕЗКОШТОВНИЙ ВЕБІНАРІ на тему:

📍 Відшкодування воєнних збитків: еволюція судової практики та тренди 2024 року.

На вебінарі поговоримо про:
✓ Зміни судової практики у спорах проти рф в Україні;
✓ Ключові тренди цього року в напрямку відшкодування воєнних збитків;
✓ Залучення державних корпорацій рф в якості співвідповідачів, доктрину alter ego;
✓ Практику європейських судів у спорах проти рф та російських компаній;
✓ Розшук активів рф за кордоном для їх подальшого стягнення.

Реєстрація на вебінар за цим посиланням 👈

📌 Керуючий партнер ЮК "АРМАДА Олександр Кузнєцов та радник практики кримінального права та процесу ЮК "АРМАДА" Віктор Дасюк виступили в якості спікерів у вебінарі, організованому офіційним тендерним майданчиком системи Prozorro - E-Tender.ua.

📍Тема вебінару: Дискримінаційні умови в тендерній документації: правові наслідки та відповідальність.

Про що говорили на вебінарі:
1. Актуально про дискримінацію в публічних закупівлях:
🔹Поняття та типові види дискримінаційних умов у тендерній документації
🔹Необгрунтовані технічні вимоги
🔹Дискримінаційні кваліфікаційні критерії
🔹Безпідставні вимоги до досвіду
🔹Механізми виявлення та способи оскарження дискримінаційних умов
🔹Практика АМКУ щодо розгляду скарг.

2. Кримінальна відповідальність в публічних закупівлях при застосуванні дискримінаційних умов
🔹Склади релевантних злочинів
🔹Детально про ст. 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем) та ст. 367 ККУ (Службова недбалість)
🔹Аналіз судової практики
🔹Алгоритм дій при виявленні ознак кримінального правопорушення
🔹Робота з правоохоронними органами

Дякуємо партнерам з E-Tender за можливість ділитись практичним досвідом.

Переглянути запис вебінару можна за цим посиланням 👈

📈Проміжні результати опитування, яке проводить міжнародна юридична асоціація «UKRAINIAN REVIVAL» спільно з юридичною компанією «АРМАДА», показують, що більшість респондентів зазначають суттєві витрати на процедуру фіксації воєнних збитків серед ключових проблем, з якими вони зіткнулись під час роботи над цією процедурою.

💵 Тому сьогодні згадаємо про litigation finance й можливість поділити фінансовий тягар із фондами, що спеціалізуються на інвестиціях в судові спори.

Детальніше про те, як працює механізм фінансування судових процесів читайте в статті співкеруючого партнера ЮК "АРМАДА" Іллі Шевченка за цим посиланням 👈

❗️Запрошуємо Вас взяти участь у БЕЗКОШТОВНОМУ ВЕБІНАРІ, який відбудеться 21.11.2024 о 15:00 (за Київським часом), на тему:

📍 Відшкодування воєнних збитків: еволюція судової практики та тренди 2024 року.

На вебінарі поговоримо про:
✓ Зміни судової практики у спорах проти рф в Україні;
✓ Ключові тренди цього року в напрямку відшкодування воєнних збитків;
✓ Залучення державних корпорацій рф в якості співвідповідачів, доктрину alter ego;
✓ Практику європейських судів у спорах проти рф та російських компаній;
✓ Розшук активів рф за кордоном для їх подальшого стягнення.

Реєстрація на вебінар за цим посиланням👈

📌 Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено обов’язок юридичних осіб підтримувати актуальну інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) або його відсутність та структуру власності, а також подавати інформацію про КБВ або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

🔴 З 1 вересня 2024 року виявлення розбіжностей між даними в реєстрі та фактичними даними може призвести до адміністративних штрафів та негативних наслідків для бізнесу, включаючи ускладнення у відносинах з фінансовими установами.

❇️ У новій оглядовій статті юристки ЮК "АРМАДА" Соломії Давидович ми детально розглянемо актуальні аспекти законодавчого регулювання подання інформації про КБВ, процеси виявлення та виправлення недостовірних даних, а також юридичні наслідки за порушення цих вимог.

Читати статтю за цим посиланням 👈

📌 Використання договорів поставки сільськогосподарської продукції є широко розповсюдженою практикою у господарському обороті України, оскільки вони є основою забезпечення механізму ефективного функціонування суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність в аграрному секторі економіки.

На жаль, непоодинокими є випадки, коли постачальники с/г продукції не виконують своїх зобов’язань за договорами, що призводить до заподіяння значних збитків компаніям-покупцям 😒

У таких випадках обрання належної стратегії захисту прав та інтересів покупця як потерпілої сторони стає ключовим у питанні успішного стягнення з недобросовісного постачальника понесених збитків.

❗️До ЮК «АРМАДА» звернулось підприємство, яке входить до групи компаній одного з найбільших виробників, переробників та трейдерів сільськогосподарської продукції у світі, із запитом про надання правової допомоги у процедурі стягнення збитків, пов’язаних з понесенням додаткових витрат на вимушене заміщення непоставленої контрагентом продукції за договорами поставки.

Детальніше про кейс за цим посиланням 👈

❗️Як показує досвід у багатьох роботодавців склалася хибна думка, що під час війни працівників можна звільнити в спрощеному порядку без зайвих формальностей та наслідків.

Однак зауважимо, що це абсолютне хибне переконання, адже норми трудового законодавства продовжують діяти, хоча і з деякими особливостями, що викликані запровадженням в Україні воєнного стану.

В новій оглядовій статті партнерки практики трудового права, адвокатки Оксани Єленич поговоримо більш детально про звільнення під час воєнного стану.

Читати статтю за цим посиланням 👈

❗Станом на початок 2024 року, в Україні налічується понад три тисячі державних підприємств, що ведуть господарську діяльність у різних сферах економіки та перебувають у сфері управління різних органів державної влади.

Такий пласт суб’єктів господарювання не може ігноруватися постачальниками товарів робіт та послуг приватного сектору, а отже має місце укладення господарських договорів із державними підприємствами.

Одним із головних ризиків, з якими може стикнутися бізнес, вступаючи у господарські відносини із державними підприємствами, є неврахування такого явища, як значні господарські зобов’язання державного підприємства.

Тому, в новій оглядовій статті адвоката ЮК "АРМАДА" Бориса Калініченка спробуємо розібратися що таке значні господарські зобов’язання державного підприємства і як бізнесу укладати договори із суб’єктами господарювання державного сектору економіки так, щоб потім не опинитися в суді.

Читати статтю за цим посиланням 👈

🔉 Анастасія Луук для Forbes: перспективи та ризики скасування Господарського кодексу України

Анастасія Луук, співкеруюча партнерка ЮК «АРМАДА», висловила своє бачення реформ, передбачених законопроєктом №6013, який може скасувати Господарський кодекс України (до кінця року. У своїх коментарях Анастасія Луук акцентувала увагу на як перевагах реформи, так і на можливих ризиках для бізнесу й державного сектору.

🔎 Привабливість реформи: Масова корпоратизація
Законопроєкт передбачає масштабну корпоратизацію державної та комунальної власності. У результаті поняття "комунальна власність" зникне, залишаться лише дві форми – державна та приватна. Це має на меті зробити державні підприємства більш прозорими та ефективними, адаптованими до сучасних економічних реалій. Приватні підприємства отримають можливість трансформуватися в товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерні товариства, що полегшить залучення інвестицій та покращить корпоративне управління.

🔎 Ризики: Відсутність узгодженості та можливість правової нестабільності
Водночас, Анастасія Луук звертає увагу на можливі ризики реформування. Наприклад, перехід від права оперативного управління на управління, оренду чи узуфрукт є кроком уперед, але потребує ретельного впровадження. В Україні наразі відсутнє законодавче визначення узуфрукту як правового інституту, що може призвести до правової невизначеності та зловживань.

🔎 Рекомендації: Поетапне оновлення замість скасування
Анастасія Луук вважає, що замість радикального скасування ГК варто провести його поетапне оновлення та гармонізацію з іншими нормативними актами. Це допоможе уникнути правових колізій, забезпечити прогнозованість судової практики та покращити інвестиційну привабливість України. Реформа має здійснюватися поступово, з урахуванням інтересів бізнесу та держави, аби мінімізувати ризики та забезпечити правову визначеність.

❗ Слідкуйте за оновленнями щодо розвитку цієї реформи та її впливу на бізнес за посиланням на повний матеріал у Forbes.