День Піхоти 🔜

США потребовали от Европы плана по будущему обеспечению вооружением и размещению войск в Украине для её гарантий безопасности, - Reuters и Financial Times.

▪️На неделе европейским нациям был разослан опросник, в котором им предлагалось указать, какой вклад они готовы внести для гарантий безопасности Украины, включая военное присутствие.

▪️Получение такого опросника подтвердил президент Финляндии Александр Стубб. "Это заставит европейцев подумать и решить, отвечать ли на этот опросник и отвечать ли на него вместе.

(Нет, не отвечать, блядь. Стоять и ждать, пока российский десант не высадится на острове Готланд).

▪️Идея - понять, как европейцы видят возможную структуру своего участия, а также какую роль они отводят США. "Американцы спрашивают у европейских столиц, сколько солдат они готовы отправить", - анонимный дипломат.

▪️От военного вклада Европы зависит её будущее место за столом переговоров.

▪️Ранее в Мюнхене глава МИД Польши Радослав Сикорский заявил, что ЕС придётся отправить войска в Украину "рано или поздно".

__
(Бля, так обидно, тупо проебали год. Макрон об этом ровно год назад говорил. За год можно было 10 планов военных миссий подготовить. И главное, на что они рассчитывали? Задолго было понятно, что будет Трамп. И Макрон сам говорил, что будет Трамп. Задолго было понятно, что Трамп будет жестить. Так ещё и некоторые полезные идиоты критиковали Макрона, мол, его идеи непрактичны и "раскалывают Европу". Щас будут сидеть и придумывать ответы на коленках, как перед экзаменом. Просто как школьники, ей-богу).

По лімітам повний пздц, з 1 лютого запрацювали обмеження навіть на перекази через IBAN в 150 000 грн на місяць, що вже створило просто неймовірні проблеми.

Ситуація виходить така, що збір на мільйон закрили, а витратити ми його змогли з горем пополам, адже допомога йде напряму бійцям і через штаб запитами чи зверненнями це ніхто не офорлює, через відношення командирів та бюрократію. Якщо попередні обмеження на p2p сильно не заважали нашій діяльності, то на даний момент просто якийсь пздц, адже окрім коштів зі зборів, на картки бійцям приходить грошове забезпечення (до 200к), в деяких підрозділах є ще так звані "общаки", за рахунок яких закривають потреби підрозділів.

Всі також знають як приганяються авто за готівку і тд, як бійці закупляють б/у спорядження на олх, я, наприклад, останнім часом закупляю мавіки з рук, без батарей і пультів, бо потреби залишаються, а збори швидше не йдуть, треба якось виходити зі становища, економити і тд.

Може хтось щось підкаже, бо, як на мене, це повний пздц і через це вже зірвались певні організаційні дії на ЛБЗ в деяких підрозділах, бо хлопці досі не можуть здійснити закупку.

Офіцер ✙ | Підписатись

З хлопцями всі давно вже дійшли думки, що не стільки проблема в підарах, які тупорило та бездумно щодня пруть на наші позиції, набагато більше проблем створюють наші ж гниди які пиздять бабки на різних рівнях: від найнижчого до найвищого. Ми реально перейшли в той етап, коли нам більше шкодить саме внутрішній ворог і від таких ситуацій, як, до прикладу, з головним психіатром ЗСУ вже просто нудить пацанів, які їбашаться за державу і за ідею, бо не розуміють якого хріна воно все так виходить. Реально, на верства військових, на якій все тримається, заєбалась більше від оцього всього лайна, ніж від війни.

Повторюю слова знайомого комбата: «Навіть зараз, здавалося в невигідному положенні, ми можемо вести наступальні дії та громити ворога, просто спрямуйте дійсно все і дійсно в необхідне русло».

Просто про наболіле на ніч. Проте всі ми кожного дня працюємо на одну справу і будемо роботи все можливе далі.

Офіцер ✙ | Підписатись

В Словакии начались протесты против Фицо. Логика Киева понятна, зачем мучаться с Фицо, если можно его заменить. Кто с нами свяжется, тому и страдать.

Про рукопашний бій десанта Кобри встигли висловилися мабуть всі.

Про важливість ножового бою, про необхідність пістолетів, розібрали його помилки і проаналізували дії. Найфаховіші фахівці нагадали, що вони вообщєто давно вже навчають підрозділи гурссоальфатро. Я ж , як ніяк десь 15 років займався системами ближнього бою і розробляв програми підготовки, тож мабуть і мені треба щось сказать.

Та ні. Насправді, в цьому трагічному відео дуже показовий саме кінець. І я щиро не розумію, чому ніхто з наших не розтягнув його на іпсошечки.

Українець програє ближній бій і просить орка дати йому спокійно “відійти”. Орк зникає з кадру, наче виконуючи останню волю переможеного супротивника, а потім добиває того. Обрізане відео розносять по вестернівським каналам, типу ой який же ж цей орк благородний, ой як у фільмах про самураїв. Та ні. Насправді, він продемонстрував, у мікро масштабі однієї сутички, абсолютно, достоту, геть всю суть психології рсн макро масштабу.

Є в нормальних людей несвідоме прагнення знаходити у ворогові щось гарне, благородне або хоча б +\- гідне. Це звісно йде від захисних механізмів психіки. Бо хочеться вірити, що якщо ти все ж програєш, то із тобою вчинять по-людськи. Якщо програєш бій, то тебе не добиватимуть кувалдою, а якщо програє твоя країна, то не буде масових, повальних репресій. Ну максимум атошникам буде не дуже, але й там не буде як у 37ому… Бо ж ну навіщо це рсн?

Звісно помилка полягає в тому, щоб намагатися відповісти на це питання виходячи із власної людської логіки, а треба це робити лише після розуміння логіки орків. Та зазирнути у розум умовного зека-вагнерівця може бути для обивателя дуже неприємно. Може навіть страшно. І не важливо той обиватель живе у Львові, чи Сан-Франциско, чи Женеві.

Це відео треба показувати і пояснювати, що якщо ми програємо, то вас от так само будуть добивати. На вулицях, у домівках, адмін установах. Кувалд у Вагнера вистачить. Саме “вас” бо “нас” до того моменту вже не буде. Оце повинен казати кожний сраний лідер суспільної думки, але всім все одно, важливіше чому у Кобри не було чорного поясу з джиу джитсу. Мабуть корупція.

(с) Valdez Khan

Спеціально чекав, поки хтось повне відео побачить та прокоментує... Підлість, ницість та підступність підарів не має викликати жодних сумнівів, НІ-КО-ЛИ. Яких ще "доказів" того, що це не люди вам треба? Якщо дійсно треба, то подивіться відео орків, з тим чортом, який говорити нормально не спроможний, але розповідає як добивав пораненого...

Американський піхотинець

Після відосу мажиків в центрі Києва, які врубали музику я узкій….таке відчуття, що це я якийсь довбойоб і точно щось не так роблю в цій країні, он тіпочки нормально живуть, а напевно, пацани, херньой страдаємо. Ну і звісно з вибаченнями, а може навіть і без, бо якщо чесно насрати, їх просто відпустять. Такі ситуації сильно підривать моралку тих людей, в яких ще є ініціатива і бажання єбашити підарів, ті, кого не забрав бусік, а хто пішов сам на війну, бо вони мають бажання і ідею займатися тим, що вони роблять зараз.

Такі вчинки хуєсосів підривають тих, на кому тримається фронт, і сука у пацанів виникає питання: «За оцей непотріб вмирають побратими?»

За цк варто карати якомога суворіше в країні, в якій іде війна, але, на жаль, не в нас…

Офіцер ✙ | Підписатись

Казка про мажорів і забуту совість

Колись у країні, яка потерпала від війни, люди жили між стражданнями та надією. Щодня вони боролися за своє майбутнє: хтось тримав оборону на передовій, хтось плетів маскувальні сітки чи віддавав останню копійку на армію. Вони вірили, що разом зможуть подолати всі труднощі.

Та була в тій країні й інша сторона життя – блискуча і гучна. Там жила еліта, яка правилами не переймалася. У неї були гроші, зв'язки і повна байдужість до того, що відбувається навколо.

Одного разу з'явилася групка мажорів. Ще зовсім юні, але вже на люксових автівках, вони гасали по столичному місту. Їх супроводжували машини поліції, які замість того, щоб допомагати людям, перекривали дороги, щоб "золота молодь" могла диміти кальянами просто посеред вулиці.

Проїжджаючи повз меморіал загиблим воїнам, вони вмикали пісні окупантів, ніби насміхаючись над чужими втратами. А потім викладали свої пригоди в мережу – щоб усі бачили, як "красиво" вони живуть.

Люди дивилися на це з болем. У той час, коли інші жертвували життям, ці "герої" зухвало демонстрували, що війна – це проблема простих людей, але не їхня.

Усі збіги випадкові.

🥷 Підписатися | Надіслати новину

Из 110 млрд дол прямой бюджетной прмощи со стороны западных партнеров Украине за три года войны, примерно 50% ресурсов или 60 млрд дол пошли на увеличение накоплений бизнеса, элит и примерно 10% населения (прирост наличной гривны, остатков на счетах в банках населения и бизнеса, рост наличной иностранной валюты).

Банки заработали за три года войны 200 млрд дол прибыли в основном за счет государственных финансовых инструментов: ОВГЗ и депозитных сертификатов НБУ.

А это еще 5 млрд дол.

Куда пошли эти деньги?

В основном, на прирост сбережений.

Государство смогло привлечь в виде нетто-инвестиций всего лишь 440 млрд грн в свои ОВГЗ со стороны населения, бизнеса и банков.

Кстати, в первые два года войны ролловер Минфина (разница между привлечениями и погашениями по гособлигациям) вообще был отрицательным.

То есть погашалось больше, чем привлекалось на рынке ОВГЗ.

Кредитование, особенно корпоративное, практически не растет, а если вычесть льготное финансирование по программам 5-7-9, то увидим вообще падение кредитных портфелей банков по юрлицам.

Отношение кредитного портфеля к ВВП в диапазоне всего лишь 14-15%, а должно быть не менее 30%.

Вообще, получается такой очень специфический формат "нишего на паперти", который как бы не совсем нищий, а дома и "тучные табуны" и "расписные скрыни с добром".

Был похожий рассказ у Конан-Дойля или Эдгара Алана По.

Все это, конечно, на фоне ужасающей бедности примерно 50% населения, особенно среди части внутренних беженцев.

Общество поделено и уровень неравенства растет с каждым днем.

Но нам давали деньги не для того, чтобы их накапливали в виде непродуктивного богатства.

А для того, чтобы была запущена новая модель экономической резистентности к условиям войны.

Те самые производства и рабочие места.

Ведь если в стране есть незагруженные промышленные мощности и параллельно 15% безработных, то в экономической модели правительства ну ТОЧНО что-то не так.

Правительство вместо поиска новых моделей развития, продолжает просить у партнеров деньги "на сбережения".

А причина - это двойная дисфункция: модели экономического развития (базовая) и монетарная (производная).

У правительства нет модели развития экономики во время войны, а "рука рынка" особо ничего не решает (она частично парализована рисками войны и общей неопределенностью).

Плюс кредитная дисфункция банков - они не кредитуют экономику, потому что нет четкой, прогнозируемой модели развития.

НБУ добавляет красок в эту палитру с помощью высоких, положительных процентных ставок и жесткой монетарной политики.

Рост накоплений во время войны.- это не новость. Во многих странах так было.

Главное, чтобы эти накопления через банковскую кредитную трансмиссию или военные облигации шли в экономику.

А вот этого как раз и нет. Дисфункция - ключевое слово в области экономической политики 2024 года.