Домучила нарешті цю книгу 👀
🌟
Коллін Гувер "Без Меріт"Якщо коротко, то тут відбувається якийсь крінж. Безперервно. На цьому можна було б завершити відгук, але ладно.
Уявіть найдивнішу сімʼю, яку ви знаєте, і помножте на 10. Вийде родина головної героїні Меріт. Вони живуть у церкві, наряжають статую Ісуса (ну бо батько атеїст, 100 разів нам повторять!!!) і постійно сваряться.
Глобально всю книгу можна звести до однієї цитати з неї.
Насправді люди так довго мордуються не через проблеми, а через те, що всім бракує сміливості першими поговорити про ці проблеми.
А я просто не переварюю книги, де весь конфлікт тримається на тому, що люди просто не можуть поговорити між собою. Але тут проблема ще й у тому, що вони не говорять роками, а потм говорять один раз десь 10 хвилин, і все магічним чином посинає налагоджуватися. Ну не робе воно так 🥲
І я собі думала, може в підлітковому віці ця книга б мені зайшла. Але я не впевнена навіть у цьому. Бо коли авторка доходить до важливих висновків, то герої починають спілкуватися як уривки з підручника про важливість ментального здоровʼя.
Не зайшло, словом. Але нарешті можу відпустити цю книгу, бо почала її понад рік тому.