Ось Вам наочний приклад, чому я повторюю, що найважливіша реформа в Україні - судова.
Українському суспільству неймовірно пощастило, що суд останньої інстанції фактично визнав рішення судів попередніх інстанцій безпідставними і скасував їх.
Я коротко поясню.
Плагіатори вимагали у судів заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти проводити будь-які перевірки щодо їх же плагіатних дисертацій.
Тобто просили заборонити НАЗЯВу здійснювати свою основну діяльність.
Це як би маніяк через суд просив заборонити поліції вести розслідування по злочинам на районі.
Бо то порушує його якісь права.
Тупо.те.саме.
І українські суди шо? Правильно. Вони цим інтелектуальним «геніям» активно підмахували.
Чому я пишу в множині?
Бо мова ж не тільки про кейс, описаний в пості пана Oleg Smirnov.
Купа інших плагіаторів, в тому числі топ-посадовців-освітян вчинили так само.
Подали такі ж позови у місцеві суди.
Тому це рішення - чудовий прецедент, що недоброчесні науковці будуть покарані і позбавлені своїх наукових ступенів.
Залишилося вирішити 3 питання:
1. Як повернути всі кошти, які були сплачені платниками податків їм на надбавки.
2. Як притягнути до дисциплінарної відповідальності недоброчесних суддів попередніх інстанцій, що висмоктали рішення з «пальця».
3. Що робити з колективами університетів, які з радісним улюлюканням обирають собі ректорами плагіаторів.
А так, усіх вітаю з хорошими новинами, дякую науковцям, що викривають академічних потвор і НАЗЯВу, що бореться з ними у судах.
Майте тиху ніч.
Пост Олега Смірнова
https://www.facebook.com/share/p/1Dne5HxZDG/?mibextid=K35XfP«Судова тяганина завершена.
Касаційний суд Верховного суду України прийняв рішення по справі щодо плагіату в докторській дисертації ректорки Вінницького медичного університету Вікторії Петрушенко.
Із рішення суду ("особа 1" - це Петрушенко):
61. Рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО щодо прийняття до розгляду скарги про наявність фактів академічного плагіату науковій роботі позивачки є лише однією з умов для розгляду цих питань компетентним органом - Національним агентством, тобто не зумовлює самостійних правових наслідків, а отже не може бути предметом судового розгляду.
62. Порушення Комітетом з питань етики НАЗЯВО процедури прийняття та аналізу скарги/повідомлення щодо виявлення академічного плагіату (фабрикації та/чи фальсифікації) може бути оцінено судом лише за умови та після прийняття Національним агентством відповідного рішення, у межах оскарження такого рішення особою, чиїх прав воно стосується.
64. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що рішення (дії) Комітету з питань етики НАЗЯВО можуть бути самостійним предметом судового розгляду і визнаватися протиправними, ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права та порушують норми процесуального права.
67. Обраний ОСОБА_1 у цій справі спосіб захисту шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, передбачений частиною третьої статті 5 КАС України, не може бути застосований стосовно оскарження дій НАЗЯВО щодо здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності.
70. Суд захищає право або інтерес особи в конкретному спорі, але не може заздалегідь заборонити проведення перевірок у цілому, якщо такі перевірки здійснюється у межах повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень (адміністративного органу).
71. Таким чином, вимога до НАЗЯВО утриматися від проведення перевірки є втручанням у виконання органом його публічно-владної управлінської функції з встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації. Відповідно, така вимога не може слугувати підставою для судового оскарження дій НАЗЯВО у порядку, передбаченому частиною третьою статті 5 КАС України.
73. ... ініційований ОСОБА_1 судовий спір до прийняття НАЗЯВО будь-якого рішення за результатами перевірки не підлягає судовому розгляду.
88.