Мені здається, що Марк, прикрашаючи ялинку, тонко натякає на те, чим я продовжу займатися наступного року.

Дякую Збройним силам, що у нас є святковий стіл.
Дякую всім полеглим, що виграли нам час.

Як сказав один класік - добре відсвяткуйте цей Новий рік, бо, можливо, він у Вас останній.
І я б додав: останній - з таким ступенем невизначеності і тривоги.

Як би нам не було важко, росія, концентруючи увагу на Україні, відступає практично всюди в світі, розмінює майбутнє своїх прийдешніх поколінь на клептократичні шизоїдні бажання тих, кому б вже час в труну.
Наче і слабка втіха, але як є.

Я не знаю, чи наступний рік буде легшим, чи тяжчим.
Знаю лиш, що руки опускали не можна.

Тримайтесь купи.
І майте тихий вечір.