Особливі християнські вірші 🙏❤️


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Религия


Знайди тут для себе особливий вірш 🙏❤️
Пиши нам сюди якщо маєш питання чи пропозицію👇. За допомогою звертайтеся до адміністрації каналу: @virhuk_bot

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Религия
Статистика
Фильтр публикаций


Репост из: HolyDigest
🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤

🔥 Приветствую вас родные 🔥
Администраторы Христианских ресурсов создали ПАПКУ С ХРИСТИАНСКИМИ КАНАЛАМИ на любой вкус:
✔️Духовные размышления
✔️ Блоги служителей
✔️Ресурсы для служений
✔️ Библейские тесты и викторины
✔️Песни, стихи, картинки
И многое другое, для вашего служения и возрастания в Господе!

💥 Подпишись и поделись с друзьями!


Квіти на снігу...на білім і сяючим...
Квіти на снігу аж ніяк не ростуть.
А душі холодні нікого не радують...
Зігріє Господь, і вони зацвітуть.

Обійме їх Бог, подарує їм прощення,
І ось, на снігу, уже квіти цвітуть...
Торкнеться любов, подарує спасіння,
І приймуть Христа, життя вічне приймуть.

А то неможливо - спасти серце зимове,
Не раз так виносим земний наш вердикт.
Та тільки Господь - звершує неможливе,
Коли на снігу стають квіти цвести.

І тільки лиш серце шепоче невпинно:
"Можливо...можливо...спасенна душа!"
Бо там, на хресті, наш Ісус стільки вистраждав,
Від смерті спасти щоб холодні серця.

Любов та Його до кінця не відкрита нам.
Земні бо серця є нездатні прийнять
Ту вічну любов, що у Господі скрита є,
Зумівшу життя за людей нас віддать.

Хіба більша є на землі нагорода,
Ніж Божу любов мати в серці своїм.
Щоб вірити - кожнеє серце холодне,
Для Себе Бог може придбати за мить.

А через молитви бо душі спасаються,
Здається хоча - недостойні вони...
А Бог - не людина, і Він не розкається,
Що сніжні ті душі знову зацвіли.

Л. Шпак


Когда уходит Божья благодать?
Когда приходит неугодный ропот?
Того ведь можно и не замечать...
Я плачу потому, что очень плохо...

Я никому здесь в мире не нужна...
Ты забери, Господь, скорей к Тебе бы -
В твои уста влагает сатана
Слова, что не угодны они небу.

А славь за всё, за всё благодари!
Скорбями многими за Господом дорога.
У Господа совет только проси,
Как выйти, как пройти эту дорогу.

Будь очень близко в этот час к Нему,
И в сердце, в разум Он решение положит.
Не говори: "зачем" и "почему"-
Из этого выходит только ропот.

В пример Израиль для себя возьми,
Что было с ними, когда все роптали?
А тысячами ведь тогда они,
От ропота в пустыне умирали.

Не удаляйтесь вы от Бога своего,
Какая бы беда вас не постигла.
Из уст пускай не выйдет ничего,
Что бы могло Спасителя обидеть.

Да, Он простит, ведь милует всегда,
Но как придешь к Нему, коль будет худо?
Ведь в ропоте, в неверьи никогда
Не сможешь ты увидеть Божье чудо.

Л. Шпак


Проходят дни, летят года...
Уходит время безвозвратно.
И не вернуть ничто назад,
Не повернуть часы обратно.

Тот путь, которым мы прошли...
На нём мы много повстречали.
Ошибки были на пути,
Которые мы совершали.

Как жаль, что не исправить нам
Всё то, о чём теперь жалеем.
И в сердце лишь самообман,
Что мы за это не ответим.

Нам всем придётся пожинать
Плоды того, что мы посеем.
Но вот каким тот будет плод –
Зависит от того, что сеем.

Чтоб были добрыми плоды
Нам нужно к Богу приближаться,
Искать общения с Отцом,
Его любовью наполняться.

Любить друзей, любить врагов.
Нести Его любовь всегда.
На зло добром лишь отвечать,
В сердцах обиды не тая.

Чтоб светом быть для тех людей,
Кого мы встретим на пути.
Путь ко Христу им указать,
Чтобы спасенье обрели.

Всем сердцем Господу служить,
Идти за Ним везде, всегда.
И доверять Ему всецело,
Не сомневаясь никогда.

Тогда не будет сожаленья
О днях прошедших никогда.
И только добрые плоды
Мы будем приносить всегда.

26.04.2018
Ирина Шмелева


Одне лиш слово сказане що Богом,
Здатне любую ситуацію змінить.
Чи сказано з любов'ю, чи суворо...
Твоє життя вже змінить зустріч з Ним.

Покликавший ім'я Його - спасеться.
І прийде Він, Його почуєш ти.
Слово Його по вселенній всій несеться
І тим, хто слухає, слова Його чутні.

Відкрився Він і навіть не шукавшим,
Хто і не думав, до Нього прийшли.
Ісус прийшов, щоби спасти Ізраїль,
Язичники спасіння в Нім знайшли.

Зараз усюди голос Божий чути.
Все також до спасіння кличе він.
І тільки серцем хто його почує,
До того неодмінно прийде Він.

Прийде і дасть життя йому Він нове -
Із миром в серці, що царює в Нім.
В усяку бурю завжди буде поруч,
Завжди підтримає і в силі підкріпить.

А нині бідами до всіх Він кличе:
Ви зупиніться! Бо вже близько суд!
Ще час даю вам на землі цій,
Спасти від суду хочу увесь люд.

Покличе хто Ім'я Боже - спасеться.
І буде зустріч з Ним у небесах.
Зустрінешся ти з Ним і під цим сонцем,
Лише поклич - прийде до тебе Сам.

Л. Шпак


Как бы ни был далёк избавления день,
Всё же близится он - приближает молитва.
И чем ближе то время подходит ко мне,
Тем всё жёстче, безжалостней становится битва.

И сильнее и больше впивается стрел.
И те раны от них всё сильней кровоточат.
Терпишь ты, как Иов, в своё время терпел.
И молитвы свои возносил днём и ночью.

Как увидеть хочу красоту я небес.
И утихла б та боль, успокоилось сердце.
Приближается тот избавления день,
В ярости сатана, что ты Господу верна.

Что ты в болях своих призываешь Христа.
Кровь святую Его, что текла на Голгофе.
Говоришь: "отойди, я пред Богом чиста,
Ведь я прощена Им и омытая кровью"

А в ответ: " Ты не бойся, искупил Я тебя.
Ты - Моя, ведь по имени Я называю.
Коль пойдёшь через реки - не потопят тебя.
Если через огонь, то тебя не опалит"

Приближается день - горячее огонь.
Приближается день и всё жарче молитвы.
Только помни, что если усилилась боль,
Значит скоро победа, окончена битва.

Будет как Он сказал: ты доверься лишь Мне,
И покрою тебя Я Своей благодатью.
Стоило так бороться и так всё терпеть,
Чтобы впасть в те святые Иисуса объятия.

Л. Шпак


Тебя распяли на кресте,
А Ты безропотно молчал.
Ты жизнь Свою за грех людской
В час тот любовью отдавал.

Они смотрели на Тебя,
Твоей любви не понимая.
Толпа кричала: «Смерть Ему!»
А Ты глядел на них прощая.

Ты им хотел свободу дать
От рабства смерти и греха,
Дорогу к небу указать,
Где ждут объятия Отца.

Но не смогли они принять
Той жертвы, что за них отдал.
И лишь разбойник на кресте
В Тебе Спасителя узнал.

С тех пор прошло немало лет,
Минули годы и века.
Но Твоя жертва на кресте
Имеет силу, как тогда.

Ты умирал за всех людей –
Кто жил, живёт и будет жить.
Ничто не сможет на земле
Твоей святой любви затмить.

Ты стал Спасителем для всех,
Кто с покаянием придёт,
И у подножия креста
Грехов прощенье обретёт.

Получит с Богом примиренье,
Дар новой жизни во Христе.
И для души успокоенье
Навеки обретёт в Тебе.

18.04.2018
Ирина Шмелева


За тебя умирал Христос,
За тебя Он страдал на кресте,
Чтобы вечную жизнь подарить,
Дать спасенье твоей душе.

Он грехи твои взял на Себя,
Своей кровью тебя искупил,
Чтоб однажды, придя к Нему,
Прощение ты получил.

Чтоб оставил грешную жизнь,
Обратился сердцем к Творцу,
Мир и покой для души приобрёл,
Божьей любви познал полноту.

03.05.2018
Ирина Шмелева


Коли зануришся в любов Господню,
Нічого не будеш потребувати...
Та це не означа, що проживеш сьогодні,
Як цар лиш той, купаючись в багатстві.

Та над всіма життєвими хвилинами,
Уже Господь лиш буде царювати.
А ти життя лише тільки довір Йому,
Духовно тоді будеш ти багатим.

І буде в серці тільки мир постійно,
На те не дивлячись - багатий ти, чи бідний.
Збудеться слово, що Бог не залишить
Ніколи Своїх вірних вже без хліба.

Все, що потрібно дасть Він з подостатком.
І навіть більше, ніж того попросиш ти.
Лиш за любов ту, чим Йому віддати,
Коли в любов Господню ту зануришся?

Йому потрібно лиш, щоб був слухняним.
Це - всякої земної жертви більше
І є найважливішим за життя все.
Знайдеш у тім лише благословіння.

Шукаєм Божого, та тільки не у Бога -
Прославлення, чудес і оздоровлень...
Коли ж зануришся в святу любов Його,
Тоді у спілкуванні будеш з Богом.

З Ним особисто стрінешся коли,
З Ним говорити будеш на молитві.
Це буде найважливіше тоді,
Чим всі скарби й потреби цього світу.

Л. Шпак


О, сколько же твердынь строим порой в уме -
И то никак...и это невозможно...
И тяжело идти, всё планы в голове...
За Господом идти как осторожно?

А как не нагрешить? Как мудро поступить,
Чтоб Господа поступком не обидеть?
И так, своим умом, заходим в тупики,
Как вырваться оттуда мы не видим...

И в отчаяньи вновь душа наша кричит -
Без Бога, ну никак, не разобраться...
Ну а зачем настроила твердынь,
Чтобы потом лишь в Боге сомневаться?

Стандарты - так и так лишь быть должно...
Так - исцеление, а так - ответ от Бога...
И тормозят стандарты наши...но
Не так совсем свершает Бог работу.

Фундамент знать совсем не крепким был,
Коль буря налетевшая сломала.
И удержаться слабых сил,
Совсем пред бурею не стало.

Разрушенный наш ураганом дом,
Бог восстанавливать тихонько начинает.
И чтоб построить заново его,
Сначала восстановит Он фундамент.

Фундамент - вера. Как крепка она?
Господь сначала веру укрепляет,
Потом, тихонько, за стеной стена,
Из под руки Господней вырастает.

И стороит Бог добротный крепкий дом,
Чтоб путник там усталый мог укрыться.
Чтоб накормили и согрели в нём,
Воды в жару чтобы там мог напиться.

Бог явит славу, тот отстроив дом,
И упадут твердыни и стандарты.
Доверие лишь Богу возрастёт.
Величье Господа увидишь уж тогда ты.

Л. Шпак


В дня прохолоді, як душа спокійна,
Коли не палить жар випробувань,
Побачить Бога може вже тоді вона,
З Ним говорити й відповіді мать.

Пізнаєш у живому спілкуванні
Його характер і любов велику.
Бо Він завжди шука з нами єднання.
Як з друзями приходить говорити.

Не потрібна Йому релігіозність,
Німе лиш виконання всіх обрядів.
Зібрань відвідування просто.
З тобою поруч хоче бути завжди

Щоби, про все, питав Його поради.
Щоби, як Батькові, життя своє віддав ти,
Щоб, в прохолоді дня, з тобою завжди
Ходити і давать тобі поради.

Турботою тебе щоб огортати.
Щоб бачити, що любиш Його слухати.
Для спілкування Бог створив Адама.
Пішов на хрест, до Нього щоб вернувся.

В минулому лишилось фарисейство.
Шукає Бог знов з нами спілкування.
Як і раніше, Він в саду Едемським,
В дня прохолоді говорив з Адамом.

Щоб не сказав Він: "Я тебе не знаю"
Ти говори з Ісусом, будь з Ним близько.
Так, як Апостоли колись з Ним спілкувались.
Марія біля ніг схилилась низько.

І слухала слова Його уважно.
Про все Його вона, мабуть, питала
І на усе її відповідав Він,
Був Другом Він для неї, Його знала.

Дитям буть Божим, це не так є просто -
Говорять завжди діти із батьками.
Улюбленим Бог Батьком бути хоче,
Не просто буть Наставником в зібраннях.

Л. Шпак


Приди ко мне в прохладе дня,
Чтоб мне прочувствовать, как было там в Эдеме.
Ведь это очень важно для меня,
Чтоб насладиться близостью Твоею.

Когда повеет тихий ветерок,
Зашепчутся вдруг на деревьях листья:
"Идёт, смотрите, к человеку Бог,
Чтоб с ним общеньем тихим насладиться..."

Но, где Адам? Не видно уж его...
И почему он Бога не встречает?
И почему не вышел, как всегда,
И Бога своего не ожидает?

Он - в листьях прячется, а грех навеял стыд...
А листья наготу чуть прикрывают.
Вот так Адам, весь в листьях, и стоит.
Столетьями они не опадают...

А Бог зовёт всё из прохлады дня:
"Адам, ты где? Пришел Я для общения.
И что же не встречаешь ты Меня?"
"Я в листьях весь, всё нет для Бога времени..."

В саду всегда забот невпроворот,
Ведь для Тебя, Господь, тружусь в саду я.
Смотри, каким же пышным сад растёт,
Шумит он листьями, когда ветер подует.

А я, из листьев, слушаю Тебя...
Но говорить со Мною ты не хочешь.
Любви ко Мне не вижу от тебя.
Лишь иногда Я слышу "Авва Отче"

Всё листьями вокруг себя шумишь.
А Я хочу общения со Мною.
Труда есть много, Отче, говоришь,
А кто же твоё сердце успокоит?

Тебя создал, чтоб быть всегда с тобой.
Чтоб подавать на всё тебе советы.
А ты не говоришь мне ни о чём,
Я только всё зову: Адам, ну где ты?

Л. Шпак


Мені так часто тебе не вистачає,
Мій братику ,ти найдорожчий мій
Сьогодні 23 тобі минає ,
Але забрав тебе Господь у небеса.

З цією болю важко так змиритись,
Не вистачає ,посмішок твоїх простих
Так хочеться щоб ніжно обійняв ти
Но ти пішов у Божий дім Отця .

Ти рано закінчив свою дорогу ,
Я знаю ,що чекаєш в небі там ,
Валєрчик, ти не хотів би бачить сльози,
Ми будем пам'ятати все своє життя.

Я згадую дитинство ,юність
З тобою ,завжди ми удвох ,
Ми виросли ,а ти завжди нам говорив це
Ви найкрасивіші сестри на землі.

Життя для тебе на землі скінчилось,
А нас тримає пам'ять про тебе
Твоя усмішка ,простота щоденна
Завжди залишить спогад у серцях .

Ти закінчив земну дорогу
І перейшов у вічність до Отця .
Я вірю знаю що тобі там добре ,
Хоч нам не вистачає так тебе

Ми просим Бога ,щоб дійти до неба
З тобою обійнятися в небесах
Яка то буде радість незбагненна
Та зустріч в вічних Славних небесах.


Когда оставили друзья
И ты один в пути своём,
Скорей к Иисусу ты приди,
У ног Его покой найди.

Ты сердце для Него открой,
Излей всю боль души своей,
Как тяжело тебе идти
И крест свой на плечах нести.

Ты расскажи Ему о том,
Что в твоей жизни происходит,
О чём порой тоскуешь ты,
Все твои мысли и мечты.

Утешит Он тебя в печали
И мир Свой в сердце даст тебе,
Залечит на душе все раны,
Что причиняют боль тебе.

Он путь укажет непременно,
Идти которым должен ты.
Который приведёт однажды
Туда, где сбудутся мечты.

Мечты о безграничном Небе.
Оно для нас есть дом родной.
Не будет там ни слёз, ни горя,
А только радость и покой.

20.02.2018
Ирина Шмелева


Почему нет жажды в народе Твоём?
Почему мы плоть свою так возлюбили?
Почему не горит в нас молитвы огонь,
Чтоб духовной исполниться Силы?

Почему не стремимся в общенье с Тобой,
Чтоб в ночи преклонить нам колени?
Чтобы всем съединиться в молитве одной,
Прославляя Твоё, Боже, Имя.

07.02.2018
Ирина Шмелева


@vitalik_dolaichuk - друзі я думаю,що кожен читав вірші автора:Віталія Долайчука,на даний момент він створив свій власний канал,тому кому цікаво і хто любить читати його вірші ,ви можете просто перейти за посиланням


Коли народ Бог вивів із Єгипту,
Тоді пустелею його повів.
Не мало і чужих із ними вийшло,
Бо в рабстві буть ніхто там не хотів.

Підбурювали нарікать Ізраїль,
Нагадували там про м'ясо їм.
І про цибулю з часником казали.
Про ідолів своїх, що ті взяли...

І плакав разом з ними там Ізраїль.
На Бога нарікали ніч та день.
Своїми тими невдоволеннями
Гнівили Бога і наказував людей.

Зараз Господь провадить нас пустинею,
Навчить щоб ворога перемагать.
То - смуток, нарікання, невдоволення...
Щоби навчить нас Богу довірять.

Та ми, не раз, берем в дорогу нашу
Чужинців, у своє серце допустивши їх.
Вони в світі жили колись із нами
Зібралися і далі з нами йти.

Осудження і лінь, порожні сперечання,
Заздрість, обіди, плітки, нелюбов...
Багато їх взяли з собою зараз
Ідуть пустинею все знову й знов...

Нагадують як там було у світі -
Свобода і розваги були там.
Тепер, приходиться іти пустинею -
Бо те не можна, й те не можна вам...

І ті чужинці з минулого світу
Все вводять в нарікання знову їх.
Схололи багатьох серця в пустині -
З минулого чужинець переміг.

Як хочеш із Єгипту, друже, вийти,
Залиш чужинців із минулого вже ти,
Щоб не ходити завжди по пустині
І в Царство Боже так і не ввійти.

Л. Шпак


Цена спасенья человечества -
Тридцать серебренников, цена за кровь Творца.
А больше быть могла...могла быть меньше...
Но оценил Иуда Его так.

В тридцать серебренников кровь ту оценили,
Которая лилась там и за них,
Которая настолько стала сильной,
Что ничего сильнее не найти.

И если б ко кресту пришёл Иуда
И пал к ногам Спасителя тогда,
Покаялся в предательстве - не умер.
Господь бы и ему спасенье дал.

Но грех его окончил своё дело -
Душу забрал тот, кто в него вошёл.
За серебро он душу свою смело
Продал на муки вечные потом.

Так дёшево кровь Бога оценили...
Как много ценят дёшево теперь.
Спасенья в Сыне Божием не видя,
Закрыли для себя на небо дверь.

Берут серебренники мира - и побольше...
А кровь Христа? - да это не для нас...
Земля горшечника - с него одна лишь польза.
Как странников хоронят там себя.

А кровь Христа - она одна бесценна!
Она цена за жизни всех людей.
Она для Его верных - драгоценность!
И ты прими, прими её скорей!

Л. Шпак


Відмовся від своєї сили,
У тебе вклав Господь Свою.
Яким не був би ти тут сильним,
Не переможеш сам в бою.

Частіш потрібно промовчати,
Погане слово втихомирити.
Дать право Господу сказати
Й через обставини можливо.

Йому за тебе заступитись,
Як ти правий, та ображають.
З небес на тебе Він дивиться
З любов'ю, бо не знемагає.

А як сам станеш говорить,
То Його голос не почуєш.
Суддею будеш сам судить,
А не небесний суд засудить.

Хай Він заступиться лиш Сам.
Не злом заступиться - любов'ю.
І ти побачиш чудеса -
Приміриться з тобою ворог.

В Бога не так працює все,
Як є зазвичай в цьому світі.
Ворог бо, ворогом лиш є,
Добрими не були б якими.

Бог каже - ворогів любіть,
Благословляйте і моліться.
Потрібно як, готовий Він,
За чад Господніх заступитись.

Л. Шпак


Не проиграй войну за собственную веру,
А жизнь - игра, ты лишь не проиграй!
То не на силы лишь твои надежда,
А упованье только на Христа.

Вся сила в Нём и вера, и надежда.
Силой Своей работает в тебе
Она ведёт и укрепляет, в тебе действует,
Когда в себе свободу дашь ты ей.

Ни своей мудростью, Господь, не своей силой,
Её так мало, Боже, у меня...
Скажи: Господь, всё совершаешь Ты лишь!
В Твоих руках лишь смерть и жизнь моя.

Во всём, Господь, да будет Твоя воля.
Ты благ, мой Боже, много милостив.
Как к людям велика любовь Господня!
К грехам огонь есть поядающий лишь Ты.

А ведь война идёт за нашу веру,
Приходит враг, чтоб веру погубить.
А крепко ты держи то что имеешь -
Святую веру ту, что Бог в тебя вложил.

Пусть возрастает Бог лишь только в твоей жизни
И умаляется твоё земное "я"
Победы тогда будут приходить лишь,
И вера укрепляться так твоя.

Как велики, Господь, Твои знамения!
И как могущественны чудеса Его!
И Царство Его - царство вечное,
В роды и роды есть могущество Его!

Л. Шпак

Показано 20 последних публикаций.