ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ

🥲💰🥹 ДИВІДЕНДИ ВИПЛАЧЕНО БЕЗ УТРИМАННЯ АВАНСОВОГО ВНЕСКУ: які наслідки запізнілої доплати?

❓ В якому звітному періоді в додатках АВ та ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств необхідно відобразити авансові внески з податку на прибуток, якщо платник в одному звітному періоді виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, а в іншому – нарахував та сплатив такий авансовий внесок та чи передбачена відповідальність в такому випадку?

У разі, якщо платник податку на прибуток в одному звітному періоді виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, суму таких авансових внесків з податку на прибуток платник відображає у відповідних рядках Додатка АВ до уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за період, у якому здійснено виплату дивідендів.

Платник податку, який сплатив суму авансового внеску у наступному періоді за періодом виплати дивідендів, у рядку 16.2 Додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації відображає суму авансового внеску, фактично сплаченого у цьому звітному періоді, тобто зменшує нараховану суму податку на прибуток за такий звітний (податковий) період.

До платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ.

При цьому, до платника податків, який виплатив дивіденди та не вніс до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів, але нарахував та сплатив такий податок з порушенням термінів, визначених п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ, ‼️не застосовується, якщо:
✔️такий платник до початку перевірки контролюючим органом у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, надіслав уточнюючу Декларацію за звітний (податковий) період, в якому були виплачені дивіденди, з відображенням сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, або відобразив сплачену суму податку авансового внеску при виплаті дивідендів у складі Декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт несплати авансового внеску з податку на прибуток, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

⚔️🥲⚔️ ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР: запитання – відповіді

❓ Чи мають право не сплачувати військовий збір новостворені ФОП – платники ЄП першої та другої групи, зареєстровані на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України вже після дати початку бойових дій або тимчасової окупації, визначених Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією?

Ні, не мають права.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яка ставка військового збору застосовується до виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нарахованих резидентом Дія Сіті на користь найманого працівника за періоди до 01.12.2024?

Застосовується ставка 1,5 відсотка.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою ставкою військового збору оподатковується дохід у вигляді середньої заробітний плати, нарахований та виплачений у поточному році працівнику, поновленому на роботі на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди минулих років, у зв’язку з набранням чинності ЗУ від 10 жовтня 2024 року 4015-ІХ?

За ставкою 5 відсотків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою ставкою військового збору оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем працівнику, за яким зберігається місце роботи, якщо такий працівник мобілізований?

За ставкою 5 відсотків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яким чином перераховується військовий збір ВПП після його переведення на облік за новим місцем обліку?

Перераховується до державного бюджету за новим місцем обліку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою формою та в який термін подається заява щодо звільнення від сплати військового збору на період щорічної відпустки або тимчасової втрати працездатності ФОП – платниками ЄП першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб?

Заява подається у довільній формі:
▪️ щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;
▪️щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності).

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🛂🥹🛃 ПЕРЕВІРКИ: запитання – відповіді

❓ В який термін та які документи (оригінали чи копії) надає ФОП для проведення документальної перевірки (планової або позапланової)?

В перший день перевірки посадовій особі контролюючого органу надаються оригінали всіх документів, що належать до предмета перевірки: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.

Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних документів, що належать до предмету перевірки.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи може платник податків після отримання копії наказу про проведення перевірки самостійно виправити помилки у Заяві за ф. № 20-ОПП до початку перевірки або під час її проведення?

Так, може. Заява за ф. № 20-ОПП не підпадає під визначення податкової декларації (розрахунку), тому нормами ПКУ не передбачено заборони на подання його до контролюючого органу після отримання копії наказу про проведення документальної перевірки до початку перевірки/у день початку перевірки/під час перевірки.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи нараховуються штрафні (фінансові) санкції та пеня у разі виявлення контролюючим органом заниження податкового зобов’язання за період, що перевищує 1095 днів при проведенні у період дії воєнного стану документальної перевірки (планової або позапланової) ЮО?

Так, нараховуються за результатами проведення документальної перевірки у разі виявлення порушень. Поряд з цим, у разі сплати юридичною особою протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА НА ОБОРОНУ: чи можна не коригувати фінрезультат?

❓Якщо Товариство протягом дії воєнного стану надає гуманітарну допомогу отримувачу – благодійній організації для потреб забезпечення оборони держави і потім отримує від такої благодійної організації звіт про те, що зазначена гуманітарна допомога дійсно використана для потреб забезпечення оборони держави, то чи має право в такому разі Товариство відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

📣 Позиція ДПС:

✅Якщо платник податку на прибуток підприємств (донор гуманітарної допомоги) надає гуманітарну допомогу благодійній організації – отримувачу гуманітарної допомоги для забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, для подальшого її передання набувачам згідно з переліком, визначеним п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 Кодексу, ‼️не проводиться щодо сум такої наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги за умов‼️ дотримання вимог законодавства України про гуманітарну допомогу та цільового використання зазначеної допомоги.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5517/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ПРОЦЕНТИ ЗА КРЕДИТНИМ ДОГОВОРАМИ З МІЖНАРОДНОЮ ФІНАНСОВОЮ КОРПОРАЦІЄЮ: чи коригувати фінрезультат?

❓Фермерське господарство залучило кредити на фінансування виробничої діяльності від ряду міжнародних фінансових організацій, зокрема, МФК. Згідно з умовами підписаних кредитних договорів нараховуються та сплачуються відсотки за користування кредитними коштами, сума яких включається до складу фінансових витрат. Чи вважаються така міжнародна фінансова організація, як МФК нерезидентом у розумінні п.п. 14.1.122 ст. 14 Кодексу? Чи потрібно проводити коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до положень п. 140.2 ст. 140 Кодексу у зв’язку із сплатою процентів за кредитними договорами з МФК?

📣 Позиція ДПС:

✅ МФК є ‼️міжнародною фінансовою організацією, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни.

✅Міжнародні фінансові організації відносяться до нерезидентів України, але не є платниками податку на прибуток підприємств.

✅Платники податку, у яких сума боргових зобов’язань (в тому числі процентів за борговими зобов’язаннями), що виникли за операціями з усіма нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази, мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму, яка обчислюється наступним чином:
✔️Сзбільш = СП - (ООПП + ФВ + АВ) х 0,3, де
▪️Сзбільш - сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;
▪️СП - сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію);
▪️ООПП - об’єкт оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. III Кодексу, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 Кодексу);
▪️ФВ - фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
▪️АВ - сума амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

✅Коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу на суму процентів за наданими МФК суб’єкту господарювання кредитами ‼️не здійснюється.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5514/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🏃‍♀️🏃🏻🏃🏼‍♂️ ФОП-«загальники»: запитання – відповіді

❓Куди сплачуються авансові внески з ПДФО ФОП, яка здійснює роздрібну торгівлю пальним?

За податковою адресою фізичної особи – підприємця.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи застосовується відповідальність до ФОП на загальній системі оподаткування, крім тих, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, якщо авансові платежі з ПДФО сплачені до бюджету несвоєчасно?

Враховуючи, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Який порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО згідно з нормами ПКУ?

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Для ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з ПДФО, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓В які терміни ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань з ПДФО (в тому числі при проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності)?

ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року до 1 травня року, що настає за звітним.

Авансові платежі з ПДФО сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🟧🟨 🟥ПДФО/ВЗ/ЄСВ-Розрахунок: запитання – відповіді

❓ За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку?

За формою, що діє на день подання такого Розрахунку.

Уточнюючий розрахунок подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яким чином оподатковується ПДФО та військовим збором сума доходу, виплачена ФО – резиденту від продажу вживаних речей за посередництвом ЮО – комісіонера (ФОП – комісіонера) та за якою ознакою відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку?

Дохід включається комісіонером до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи необхідно ЮО подавати уточнюючий Розрахунок у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена у розрахунку за попередній період?

У разі повернення фізичною особою – підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у Розрахунку за попередній період, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓За якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Розрахунку відображається сума нецільової благодійної допомоги?

За ознакою доходу «169».

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою ознакою доходу відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь ФО на підставі договорів оренди нерухомого майна?

🔹під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;
🔹 під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;
🔹 під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яка відповідальність застосовується до податкового агента за неподання або несвоєчасне подання додатка 4ДФ до Розрахунку?

Штраф в розмірі 1020 гривень. Повторне порушення – штраф у розмірі 2040 гривень.

Крім того застосовується адміністративна відповідальність.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ПРИДБАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ на РЕЗИДЕНТА: який порядок оподаткування доходів нерезидента?

❓Громадянин України планує придбати корпоративні права у юридичної особи – резидента Швейцарії, яка володіє 20% статутного капіталу юридичної особи – резидента України. При цьому статутний капітал юридичної особи – резидента України створений на 64% за рахунок нерухомого майна, яке розташоване на території України, а 36% - за рахунок грошових коштів. Нерухоме майно внесено в статутний капітал 12.12.2023 і належить юридичній особі – резиденту України. Корпоративні права у юридичної особи – резидента Швейцарії планується придбати по номінальній вартості. Чи виникає об’єкт оподаткування у юридичної особи – резидента Швейцарії при продажу фізичній особі – резиденту України корпоративних прав по номінальній вартості?

📣 Позиція ДПС:

✅Підпункт 141.4.2 ст. 141 ПКУ визначено перелік фізичних осіб, які зобов’язані утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів нерезидента, до яких належать ‼️фізичні особи – підприємці (у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування), ‼️фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Такі фізичні особи при виплаті на користь нерезидента-юридичної особи доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу інвестиційних активів зобов’язані утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

✅Водночас згідно із п. 64.5 ст. 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на‼️ інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим підпункту «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.

✅Отже, нерезидент, що здійснює продаж корпоративних прав у статутному капіталі резидента України, ⁉️не позбавлений обов’язку щодо сплати податку згідно з вимогами п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу з такого доходу.

✅У разі якщо документально підтверджені витрати нерезидента на придбання корпоративних прав дорівнюють або перевищують доходи, отримані таким нерезидентом від їх продажу, то об’єкт оподаткування податком на прибуток відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не виникає.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5512/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ СПИСАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: які податкові наслідки?

❓КП здійснює списання: 1) залишкової вартості частини окремого об’єкта основних засобів, встановлену створеною на підприємстві постійною комісією по списанню об’єктів основних засобів у разі демонтажу та ліквідації частини такого об’єкта внаслідок ремонту, модернізації або поліпшення окремого об’єкта основних засобів; 2) залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі передачі об’єкта основних засобів іншому комунальному підприємству за рішенням власника. Чи включається до рядків 1.1.2 та 1.2.2 додатка PI до рядка 03 PI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств сума залишкової вартості частини окремого об’єкта основних засобів?

📣 Позиція ДПС:

✅У разі демонтажу та ліквідації платником податку на прибуток частини окремого об’єкта основних засобів внаслідок ремонту, модернізації або поліпшення, такий платник податку на прибуток, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості частини окремого об’єкта основних засобів, визначеної ним відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, яку відображає у рядку 1.1.2 Додатку PI до рядка 03 PI Декларації, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості такого об’єкта, визначеної з урахуванням положень ст.138 Кодексу, яку відображає у рядку 1.2.2 Додатку PI до рядка 03 PI Декларації.

✅У разі демонтажу та ліквідації платником податку на прибуток частини окремого об’єкта основних засобів, що належить до невиробничих основних засобів, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості частини такого об’єкта невиробничих основних засобів, визначеної ним відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму первісної вартості придбання об’єкта невиробничих основних засобів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (ліквідації).

✅Водночас у разі безоплатної передачі платником податку на прибуток окремого об’єкта невиробничих основних засобів іншому комунальному підприємству, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості такого об’єкту, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу. При цьому різниця, передбачена п. 138.2 ст. 138 Кодексу щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання окремого об'єкта невиробничих основних засобів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від продажу відповідного об’єкта невиробничих основних засобів, дорівнюватиме нулю.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5509/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

📈‼️ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ: коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12

Зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік –1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік –1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Витяги, які були та будуть сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 16 січня 2025 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2024 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребуватиме‼️ перерахунку із застосування коефіцієнта індексації за 2024 рік.

📝 Докладніше тут 👉 ДПС

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🥂🚗🧯ЛІЦЕНЗУВАННЯ: запитання – відповіді

❓ Чи потрібно СГ, який орендує ємність для зберігання пального, що знаходиться на території, на яку одержана ліцензія на право зберігання пального СГ-орендодавцем, отримувати окрему ліцензію на зберігання пального?

Так, потрібно.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓За який період вперше подається декларація з акцизного податку за формою зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567?

За звітний період – січень 2025 року.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Які документи та до якого контролюючого органу необхідно подати для отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки з 01.01.2025?

Суб’єкт господарювання подає заяву у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до територіального органу ДПС.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою формою потрібно подавати заяви для одержання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності з 01.01.2025?

До набрання чинності постановою КМУ «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального», до затвердження форм заяв, щодо отримання ліцензії такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🔴🔵🟢 ПДВ: запитання – відповіді

❓ Як визначається база оподаткування при здійсненні операцій з постачання вживаних товарів?

У разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розд. V ПКУ.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи має право продавець, статус платника ПДВ якого анульовано, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Має право подати платник ПДВ.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яка одиниця виміру зазначається в розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена до 01.12.2024, якщо на дату його складання товар є в переліку товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення?

Коригування показників податкової накладної, складеної за операцією з постачання на митній території України окремих видів товарів до 01.12.2024, тобто до дати запровадження режиму експортного забезпечення, у зв’язку:
▪️ зі зміною ціни (умовний код причини коригування «101»), кількості (умовний код причини коригування «102») або повернення товару/авансових платежів (умовний код причини коригування «103») здійснюється із зазначенням у відповідних рядках розрахунку коригування одиниці виміру товару, яка була зазначена в податковій накладній, що коригується;
▪️ зі зміною номенклатури (умовний код причини коригування «104») – у розрахунку коригування для рядка податкової накладної, що коригується, зазначеного із знаком «–», вказується одиниця виміру товару, яка була зазначена в податковій накладній, а для рядка(ів), що додається(ються), у разі, якщо у графі 4.1 такого розрахунку коригування зазначено код окремого виду товару згідно з УКТ ЗЕД, одиниця виміру зазначається у кілограмах.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Якою датою складається РК_РЕЗ_3?

Не раніше дати розміщення в електронному кабінеті платника податку Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ РОЯЛТІ для НЕРЕЗИДЕНТА: які податкові наслідки?

❓Між вітчизняним товариством та резидентом Німеччини (командитне товариство) укладена угода. Угодою передбачено надання нерезидентом товариству невиключної обмеженої відкличної ліцензії на використання ліцензованих матеріалів та ноу-хау. Крім того, товариство отримує невиключну обмежену ліцензію, яка не підлягає передачі третім особам, на використання корпоративної торгової марки резидента Німеччини, а також будь-яких друкованих матеріалів або інших матеріалів чи електронних пристроїв. Які податкові наслідки очікують сторони угоди?

📣 Позиція ДПС:

✅У разі якщо платіж, який сплачується ліцензіару за ліцензійним договором, здійснюється за використання торговельної марки, креслення та ноу-хау, то такий платіж відповідно до норм Кодексу підпадає під визначення ‼️роялті та оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за ставкою 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо‼️ інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.

✅Якщо Україна є джерелом виплат доходу, який є роялті у межах значення п.п. «a» п. 4 ст. 12 Угоди, на користь особи, яка у розумінні Угоди є резидентом Німеччини та фактичним (бенефіціарним) власником отриманого доходу, то при виплаті таких роялті ‼️стягується податок, вказаний у п. 2 ст. 12 Угоди.

✅При виплаті з українських джерел особі, яка у контексті Угоди є резидентом Німеччини, доходів, які є роялті у межах значення п.п. «b» п. 4 ст. 12 Угоди , і така особа є фактичним (бенефіціарним) власником цих роялті, то згідно з п. 3 ст. 12 Угоди такі роялті підлягають оподаткуванню лише у Німеччині і, відповідно, ‼️звільняються від оподаткування в Україні.

✅Нерезидент - отримувач роялті у Німеччині має організаційно-правову форму, яка у сенсі оподаткування є «партнерством». «Партнерство» у контексті міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, укладеного між Договірними Державами, не є податковим резидентом Договірної Держави, в якій воно засноване, тобто ‼️не є особою, на яку поширюється дія цього договору, і, відповідно, не може користуватися перевагами в оподаткуванні, передбаченими його положеннями. Натомість‼️ положення міжнародного договору можуть бути застосовані при виплаті «партнерству» доходів, які розподіляються між його учасниками - партнерами пропорційно їх часткам у такому «партнерстві», якщо ці учасники у розумінні міжнародного договору є резидентами Договірної Держави, в які засноване саме «партнерство», і, відповідно, платниками податків, на які поширюються такий договір.

✅Враховуючи зазначене, якщо у випадку, який розглядається, отримувачем доходів у вигляді роялті є особа, яка за законодавством Німеччини є «партнерством», і такі доходи розподіляються між‼️ учасниками-партнерами пропорційно їх часткам у такому «партнерстві», то переваги в оподаткуванні роялті, передбачені, зокрема п. 3 ст. 12 Угоди, можуть застосовуватись лише до тих учасників «партнерства», які у розумінні Угоди є резидентами Німеччини та ‼️фактичними (бенефіціарними) власниками таких роялті.

✅Відповідно до п.п. 4 п.п. 140.5.7 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані, зокрема, на користь нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є. Отже, у разі якщо учасники командитного товариства, які отримують роялті,‼️ не є платниками податку з вказаного платежу, то в такому разі платник податку на прибуток – резидент України повинен ‼️збільшити фінансовий результат до оподаткування на всю суму нарахованого роялті.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5507/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ Імпортний ПДВ не віднесено до ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ: як діяти?

❓Товариством у 2019 – 2021 роках були ввезені на митну територію України товари та сплачено ПДВ при їх митному оформленні, але суми сплаченого податку не були віднесені до податкового кредиту. Товариство просить надати ІПК щодо можливості включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при ввезенні на митну територію України товарів у викладеній у зверненні ситуації.

📣 Позиція ДПС:

✅Якщо при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується належним чином оформленими митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

✅При цьому право на включення суми ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку‼️ виключно у тому звітному періоді, в якому оформлено митну декларацію. Підстави для включення такої суми ПДВ в іншому звітному (податковому) періоді ‼️відсутні.

✅У разі, якщо платником податку при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку ‼️має можливість включити такі суми ПДВ до податкового кредиту того звітного (податкового) періоду, в якому була оформлена митна декларація, шляхом подання уточнюючого розрахунку.

‼️При цьому необхідно враховувати ‼️строки давності, визначені ПКУ (з урахуванням їх зупинення відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПКУ та підпункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5505/ІПК/99-00-21-03-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

❓ В яких випадках збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відс. вартості реалізованих товарів (робіт, послуг) нерезидентам відповідно до п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ?

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь:
🔹 нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
🔹нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🟥🟩🟨 КОРИГУВАННЯ ФІНРЕЗУЛЬТАТУ: запитання – відповіді

❓ На користь яких установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, при добровільному перерахуванні коштів або передачі товарів/виконанні робіт/наданні послуг для потреб забезпечення оборони держави згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не проводяться коригування фінансового результату до оподаткування та який перелік документів необхідний для здійснення таких операцій, як таких що здійснені для забезпечення потреб оборони держави?

Якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ В яких випадках платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відс. вартості придбаних товарів, робіт, послуг у неприбуткових організацій або нерезидентів відповідно до п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ?

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у:
🔸неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
🔸 нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
🔸 нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

👩🏾‍🎤🧙🏻💂‍♀️НЕРЕЗИДЕНТИ: запитання – відповіді

❓ Які нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації) зобов’язані стати на облік у контролюючих органах?

Стати на облік у контролюючих органах зобов’язані нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей або набувають права власності на інвестиційний актив в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Які документи та до якого контролюючого органу повинен подати нерезидент (іноземна компанія, організація) для взяття на облік відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України та/або має належно акредитований (зареєстрований, легалізований) на території України відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через своє постійне представництво, реєструється також платником податку на прибуток.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Як здійснюється зняття ознаки платника податку на прибуток стосовно відокремленого підрозділу нерезидента (представництва, філії, тощо) після взяття на облік нерезидента як платника податку на прибуток?

Подання постійним представництвом заяви про зняття такої ознаки не вимагається. Зняття ознаки платника податку на прибуток з постійного представництва проводиться контролюючим органом одночасно із внесенням ознаки платника податку на прибуток щодо відповідної іноземної компанії.

При цьому після зняття ознаки платника податку на прибуток постійного представництва нерезидента) відокремлений підрозділ (представництво, філія тощо) залишається на обліку як платник інших видів податків до його припинення.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Хто (нерезидент чи відокремлений підрозділ) та до якого контролюючого органу подає заяву за ф. № 1-ОПН для реєстрації або внесення змін в облікові дані відокремленого підрозділу нерезидента, якщо нерезидент вже перебуває на обліку, та як отримати довідку про взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента?

📝 Докладно тут 👉 ЗІР

❓ До якого контролюючого органу повинен стати на облік нерезидент (іноземна компанія, організація), який придбаває нерухоме майно, в тому числі в різних адміністративно-територіальних одиницях України?

Нерезидент, який не перебуває на обліку у контролюючому органі, при настанні першої із подій, а саме, до придбання об’єкта нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно, зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

Якщо нерезидент, який перебуває на обліку у контролюючому органі, придбаває нерухоме майно на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта нерухомого майно.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ПРИСКОРЕНА АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: у платників податків є питання

❓Для передавальних пристроїв ТОВ застосовує мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’яти рокам. У бухгалтерському обліку цей строк може дорівнювати десяти рокам. Чи не потрібно приводити строки корисного використання при нарахуванні амортизації за мінімально допустимими строками, встановленими п. 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, у відповідність до строків, встановлених у бухгалтерському обліку і навпаки згідно п. 138.3 ст. 138 Кодексу? Чи потрібно по основним засобам, які були у використанні та придбані ТОВ після 01.08.2024 проводити інвентаризацію для цілей застосування мінімально допустимих строків амортизації відповідно до п. 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ?

📣 Позиція ДПС:

✅Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX з 01.08.2024 запроваджено ‼️певні особливості для прискореної амортизації основних засобів (п. 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

✅Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

✅Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:
▪️введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
▪️не були у використанні.

✅При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

✅Отже, ‼️платник податку на прибуток має право застосовувати у податковому обліку мінімально допустимі строки амортизації для основних засобів третьої групи в межах підгрупи «передавальні пристрої» (п’ять років) незалежно від строку корисного використання таких основних засобів з метою амортизації у бухгалтерському обліку, за умови, що виконуються усі вимоги, передбачені п. 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

✅Для цілей застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, які придбані ТОВ та введені в експлуатацію після 01.08.2024, та були у використанні, інвентаризація по них‼️ не проводиться.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5503/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ у ГРУПУ ДЛЯ ПРОДАЖУ: які податкові наслідки?

❓Банк переводить основні засоби у групу необоротних активів, утримуваних для продажу, при цьому, передачі права власності на такі основні засоби не відбувається. Продаж основних засобів відбувається в наступних податкових періодах, відмінних від дати переведення, або не відбувається і основний засіб переводиться зворотно в склад основних засобів, призначених для використання у господарській діяльності. Як відображаються податкові різниці у разі переведення виробничих та невиробничих основних засобів у групу необоротних активів, утримуваних для продажу. В якому періоді виникає (не виникає) податкова різниця згідно ст. 138 ПКУ, а саме в періоді переведення в групу необоротних активів, утримуваних для продажу, або в періоді продажу з групи необоротних активів, утримуваних для продажу?

📣 Позиція ДПС:

✅У разі переведення у звітному періоді виробничих або невиробничих основних засобів у групу необоротних активів, утримуваних для продажу, без фактичного продажу таких засобів у цьому періоді платник податку на прибуток‼️ не нараховує амортизацію на такі основні засоби та не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу у такому періоді.

✅У разі, якщо основний засіб буде зворотно переведено з групи необоротних активів, утримуваних для продажу, в групу основних засобів для виробничого використання, то для цілей амортизації у податковому обліку‼️ визначається недоамортизована частина вартості таких необоротних активів, згідно з правилами ст. 138 Кодексу при переведенні їх до групи основних засобів.

✅У періоді фактичного продажу основних засобів платник податку на прибуток здійснює‼️ коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5502/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

📈⛰📉ВИТЯГ ІЗ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРО НОРМАТИВНУ ГРОШОВУ ОЦІНКУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ: запитання – відповіді

❓Коли необхідно подавати до контролюючих органів витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки?

ПКУ визначено лише два випадки, коли платник податків подає до контролюючого органу витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме:
- при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) та
- у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому законодавство України не обмежує власника та/або користувача земельної ділянки у періодичності отримання таких витягів, однак податковим законодавством встановлено правило їх застосування для визначення податкового зобов’язання з плати за землю.

❓Коли ж застосовуються показники витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення податкового зобов’язання із плати за землю?

Платник податків повинен використовувати нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про оновлення/встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Однак положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад:
щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.

Такі рішення рад оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення.

Наразі поширеною помилкою під час визначення податкових зобов’язань з плати за землю є отримання та застосування платниками податків витягів про розмір нормативної грошової оцінки земель за Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ № 1147 від 3 листопада 2021 року для земель по яким після 2021 року не приймалось та не оприлюднювалось рішення органом місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Застосування таких витягів може привести як до заниження так і до завищення податкових зобов’язань з плати за землю.

📝 Докладніше тут 👉 ДПС

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка