Привіт, котики 👋
Сподіваюсь, ви встигли трохи відпочити на вихідних.
Ну що, продовжимо серію нотаток “як художник на курси ходив”? 😁
Попередні частини можете почитати тут, хто ще не бачив 👉
перша та
друга.
Частина третя: народження хороброї Ідеї
Навіть не думайте, що невеличке фіаско першої домашки змогло збити мій ентузіазм. Нізащо 💪 Необхідні висновки були зроблені (принаймні, ненадовго 😅) і я побігла дивитись другу лекцію про написання історії. Там було багато корисних матеріалів та підказок. Різні методи та підходи до вигадування ідей. Купа цікавого. Але навіщо все це було
мені? Я то визначилась з історією для своєї книжки ще до початку курсів (як я вважала 🙈). Я твердо вирішила, що малюватиму нові пригоди Мунді (пам’ятаєте цього
красеня?). Який сенс у всіх цих вправах? 🤔
Але домашку робити треба було, тому я вирішила просто пройтись по всім питанням лекції. Так, для галочки. Та чим більше різних варіантів я виписувала, тим швидше мене опускало на землю з рожевих хмаринок. Я все більше розуміла, що знову поспішила з “остаточним” рішенням 😅 Мунді, звісно, крутий. Без сумнівів. Але я ніяк не могла вигадати, що саме про нього писати. Особливо враховуючи, що в цій історії не так багато сторінок і мінімум тексту.
Ось вам два корисних уроки на майбутнє, котики:
1. Не приймайте “остаточних” рішень поспіхом (навіть на хвилі натхнення), не маючи під рукою всієї інформації. Інакше потім доведеться брати свої слова назад. Це відчуття не з приємних 😞
2. Навіть якщо вважаєте свою першу ідею чудовою, не лінуйтесь перебрати інші варіанти. В гіршому випадку ви просто впевнитесь у власній правоті. А в кращому – знайдете щось значно крутіше і будете потім собі довго дякувати 😁
Тож пригоди Мунді довелось відкласти. Трохи по нарікавши на свою помилку, я свіжим поглядом окинула мій список ідей. Більша частина була доволі посередньою (але це абсолютно нормально для результатів брейнстормінгу). Вони відразу викреслились. Ще частина мені здалась доволі цікавою, проте я гадки на мала як закрутити навколо них захопливий сюжет. Тому їх теж довелось відкинути. А ось ті, що залишились, були доволі багатообіцяльними 😎 І одна з них займала в моєму серці особливе місце. Моя ідея про Ідею 😆
Колись давно (навіть страшно згадати, скільки років тому) я вчилась в ITSTEP Academy на курсі з комп’ютерної графіки та дизайну. Веселі були часи 😊 Мої мрії про концепт-арт та геймдев були живі та квітучі 🥲 Саме тоді мені в голову прийшла ця ідея – створити власну гру. За задумом це мав бути платформер в якому гравець міг би грати за милого персонажа – Ідею. Уявіть собі: ми починаємо гру з того, як із маленької бульбашки мрії народжується наша Ідея (її зовнішність визначають відповіді на кілька питань на початку вступного ролика). Спочатку вона маленька та вразлива. Наша задача – провести її через густі та заплутані джунглі думок та знайти вихід у зовнішній світ (реалізувати нашу Ідею). Дорогою вона знаходить друзів (таких, як впевненість, рішучість, воля, цілеспрямованість), які допомагають Ідеї здолати страшних ворогів (таких, як невігластво, страх, байдужість, сумнів), стає сильнішою, отримує різноманітні артефакти… 🥹 Тоді я називала свою гру “Brainchild”.
Головне питання сюжету звучало наступним чином: “Чи здатна твоя Ідея вирости, стати сильнішою, “пробитись” до інших людей та змінити світ?”.
Я навіть знайшла старий блокнотик з моїми страшненькими замальовками на тему головного персонажа 😂 Залишу вам фото нижче. Для історії.