Окей, давайте чесно. За 10 років роботи ПМом, я багато нафакапив.
І знаєте що? Це не просто нормально – це необхідно.
Помилки дають можливість рости. Але давайте по пунктах:
1. Перфекціонізм – це пастка
Колись я старався довести кожну деталь до ідеалу. І що? Проекти затримувалися, а я бісився. Зараз краще зроблю на 80% і візьмуся за наступне завдання. А як ви ставитеся до цього - прагнете ідеалу чи намагаєтесь балансувати?
2. Комунікація вирішує все
Не важливо, наскільки круто налаштовані процеси – якщо немає відкритого діалогу з командою, це все даремно. Колись я думав, що "процеси вирулють", але ні, все починається з розмов.
3. Ігнорування дрібних проблем
Часто ігнорував дрібниці, думаючи, що воно само вирішиться. Не вирішується. Малі проблеми переростають у великі, якщо їх не зупинити вчасно. Навчився не чекати, коли все стане критичним.
4. Не бійтесь визнавати помилки
О, це було боляче. Спочатку я боявся визнавати свої помилки перед командою – думав, що це підірве мій авторитет. А насправді це навпаки – підвищує довіру. Зараз я перший, хто каже: «Так, це мій про*об», і це задає тон для всієї команди.
Мій головний урок за ці роки – не бійтеся помилятись і говоріть про це. Це не робить вас гіршими – це робить вас кращими.
Давайте обговоримо: як ви ставитеся до помилок у своїй роботі? Які уроки засвоїли на цьому шляху? І чи часто визнаєте свої помилки перед командою?
І знаєте що? Це не просто нормально – це необхідно.
Помилки дають можливість рости. Але давайте по пунктах:
1. Перфекціонізм – це пастка
Колись я старався довести кожну деталь до ідеалу. І що? Проекти затримувалися, а я бісився. Зараз краще зроблю на 80% і візьмуся за наступне завдання. А як ви ставитеся до цього - прагнете ідеалу чи намагаєтесь балансувати?
2. Комунікація вирішує все
Не важливо, наскільки круто налаштовані процеси – якщо немає відкритого діалогу з командою, це все даремно. Колись я думав, що "процеси вирулють", але ні, все починається з розмов.
3. Ігнорування дрібних проблем
Часто ігнорував дрібниці, думаючи, що воно само вирішиться. Не вирішується. Малі проблеми переростають у великі, якщо їх не зупинити вчасно. Навчився не чекати, коли все стане критичним.
4. Не бійтесь визнавати помилки
О, це було боляче. Спочатку я боявся визнавати свої помилки перед командою – думав, що це підірве мій авторитет. А насправді це навпаки – підвищує довіру. Зараз я перший, хто каже: «Так, це мій про*об», і це задає тон для всієї команди.
Мій головний урок за ці роки – не бійтеся помилятись і говоріть про це. Це не робить вас гіршими – це робить вас кращими.
Давайте обговоримо: як ви ставитеся до помилок у своїй роботі? Які уроки засвоїли на цьому шляху? І чи часто визнаєте свої помилки перед командою?