Цикл про Римську імперію. Джерела та теми.
Коли я проводив опитування про Ваш інтерес до Риму, я, чесно, думав просто опублікувати кілька цікавих даних, які я знайшов у таких збірках:
🧩Alan Bowman, Andrew Wilson. The Roman Agricultural Economy: Organisation, Investment, and Production. Oxford University Press. 2013
🧩Alan Bowman, Andrew Wilson. Quantifying the Roman Economy: Methods and Problems. Oxford University Press. 2009
Тобто зробити більш деталізовані пости про особливості аграрки, інститутів контракції, інновацій та деякі кількісні оцінки щодо демографії, економіки і тп. Однак потім я натрапив на цю книгу:
📌 Kyle Harper. The Fate of Rome Climate, Disease, and the End of an Empire. Princeton University Press. 2017.
А потім ще одну, яка не просто розповідає історію (та його переконань/способу життя) імператора Марка Аврелія, але й здатна змусити замислитись щодо власної поведінки та, навіть, сенсу життя. Її написав один з найцитованіших лікарів-психотерапевтів Дональд Робертсон й в ній він розповідає як використовує Стоїцизм у роботі з пацієнтами та науковій діяльності.
📌 Donald J. Robertson. How To Think Like A Roman Emperor: The Stoic Philosophy Of Marcus Aurelius. 2019.
(є російська версія)
Також я ще в процесі прочитання відомої та фундаментальної праці про економіку Римської імперії:
📌 Temin. The Roman Market Economy. Princeton University Press, 2012.
В цій роботі професор Темін розповідає про функціонування ринків в Римській імперії. Звісно, умовно ринкова економіка функціонувала з масою нюансів та специфік своєї доби, але наявність ринкових цін на основні продукти (зерно, вино і тп) є дуже цікавим фактом.
З чого буде складатись цикл? Я поки виділю пять цікавих напрямків, яким будуть присвячені мої публікації:
1️⃣ вплив клімату на економіку Римської імперії. Зокрема більш детально поговоримо про так званий Римський кліматичний оптимум. Причини падіння аграрки Північної Африки або в чому різниця володіння цими землями римлянами та арабами. Як діяльність римлян впливала на природу. Про кризу ІІІ століття, де клімат разом з першими германськими племінними союзами (з часів Армінія) та чумою завдали комбінованого удару, який ледве не зруйнував імперію.
2️⃣ вплив епідемії віспи (Антонінова чума) та грипу (є багато підстав вважати, що чума Кіпріана має таку основу) на демографію та економіку імперії.
3️⃣ лик еліт: Марк Аврелій та Сципіон Еміліан. Незвичне поєднання: імператор та консул, але якщо вже говорити якими повинні бути сьогоднішні представники еліти, то, на мій погляд, саме вони є чудовими орієнтирами.
4️⃣ економіка імперії: людський капітал (так, ним переймались навіть тоді), фінанси та інститути контракції (як боролись з асиметрією інформації в добу імперії).
5️⃣ Маркоманська війна або забуте протистояння, яке змінило назавжди лик Римської імперії.
Можливо вийде ще якусь цікаву тему додати, але поки я зупинився на них. В публікаціях буду намагатись використовувати по максимум візуального матеріалу (графіки та мапи).
Сподіваюсь, ці теми доповнять Ваші знання про державу, яка змушує сотні мільйонів людей думати про неї навіть в ХХІ столітті.
Коли я проводив опитування про Ваш інтерес до Риму, я, чесно, думав просто опублікувати кілька цікавих даних, які я знайшов у таких збірках:
🧩Alan Bowman, Andrew Wilson. The Roman Agricultural Economy: Organisation, Investment, and Production. Oxford University Press. 2013
🧩Alan Bowman, Andrew Wilson. Quantifying the Roman Economy: Methods and Problems. Oxford University Press. 2009
Тобто зробити більш деталізовані пости про особливості аграрки, інститутів контракції, інновацій та деякі кількісні оцінки щодо демографії, економіки і тп. Однак потім я натрапив на цю книгу:
📌 Kyle Harper. The Fate of Rome Climate, Disease, and the End of an Empire. Princeton University Press. 2017.
А потім ще одну, яка не просто розповідає історію (та його переконань/способу життя) імператора Марка Аврелія, але й здатна змусити замислитись щодо власної поведінки та, навіть, сенсу життя. Її написав один з найцитованіших лікарів-психотерапевтів Дональд Робертсон й в ній він розповідає як використовує Стоїцизм у роботі з пацієнтами та науковій діяльності.
📌 Donald J. Robertson. How To Think Like A Roman Emperor: The Stoic Philosophy Of Marcus Aurelius. 2019.
(є російська версія)
Також я ще в процесі прочитання відомої та фундаментальної праці про економіку Римської імперії:
📌 Temin. The Roman Market Economy. Princeton University Press, 2012.
В цій роботі професор Темін розповідає про функціонування ринків в Римській імперії. Звісно, умовно ринкова економіка функціонувала з масою нюансів та специфік своєї доби, але наявність ринкових цін на основні продукти (зерно, вино і тп) є дуже цікавим фактом.
З чого буде складатись цикл? Я поки виділю пять цікавих напрямків, яким будуть присвячені мої публікації:
1️⃣ вплив клімату на економіку Римської імперії. Зокрема більш детально поговоримо про так званий Римський кліматичний оптимум. Причини падіння аграрки Північної Африки або в чому різниця володіння цими землями римлянами та арабами. Як діяльність римлян впливала на природу. Про кризу ІІІ століття, де клімат разом з першими германськими племінними союзами (з часів Армінія) та чумою завдали комбінованого удару, який ледве не зруйнував імперію.
2️⃣ вплив епідемії віспи (Антонінова чума) та грипу (є багато підстав вважати, що чума Кіпріана має таку основу) на демографію та економіку імперії.
3️⃣ лик еліт: Марк Аврелій та Сципіон Еміліан. Незвичне поєднання: імператор та консул, але якщо вже говорити якими повинні бути сьогоднішні представники еліти, то, на мій погляд, саме вони є чудовими орієнтирами.
4️⃣ економіка імперії: людський капітал (так, ним переймались навіть тоді), фінанси та інститути контракції (як боролись з асиметрією інформації в добу імперії).
5️⃣ Маркоманська війна або забуте протистояння, яке змінило назавжди лик Римської імперії.
Можливо вийде ще якусь цікаву тему додати, але поки я зупинився на них. В публікаціях буду намагатись використовувати по максимум візуального матеріалу (графіки та мапи).
Сподіваюсь, ці теми доповнять Ваші знання про державу, яка змушує сотні мільйонів людей думати про неї навіть в ХХІ столітті.