Фізична терапія - Vanguard PT

Фізична терапія для найменших 👶

Чому так важливо починати терапію якнайраніше для діток, які мають ризик порушення розвитку?

У перші роки життя дитина активно пізнає світ, і саме в цей період її мозок демонструє неймовірну здатність до навчання та адаптації. Це явище називається нейропластичністю 🧠 — здатністю мозку формувати нові зв’язки й підлаштовуватися під нові умови. У дітей ця здатність максимально виражена, що дозволяє їм швидко адаптуватися і засвоювати нові навички.

Інтенсивна фізична терапія для немовлят, як показують результати дослідження, використовує саме переваги ранньої нейропластичності. Фахівці очікують, що інтенсивні програми допоможуть досягти кращих результатів у розвитку моторних і когнітивних навичок порівняно зі звичайною допомогою.

Американська академія педіатрії (AAP) наголошує, що перші місяці життя — це критичний період для розвитку мозку. Саме в цей час він особливо сприйнятливий до навчання й адаптації. Ранній розвиток рухових навичок в цей період дає шанс не тільки запобігти порушенням, але й забезпечити дитині найкращі умови для нормального розвитку. Це також важлива підтримка для батьків, які отримують впевненість у потенціалі й майбутньому своєї дитини.

Докази ефективності
Згідно з результатами дослідження START-Play Physical Therapy Intervention, інтенсивна фізична терапія в ранньому віці має позитивний вплив на розвиток моторних і когнітивних навичок у дітей, народжених передчасно. Дослідження підтверджує, що своєчасне втручання дає можливість малюкам розвиватися швидше і повніше використовувати свій потенціал.

Чим раніше ми допомагаємо діткам опановувати важливі навички, тим більше шансів, що їхній мозок і тіло розвиватимуться найкращим чином😊

Фізична терапія - Vanguard PT

Біопсихосоціальна модель

В 1977 році в журналі Science була опублікована стаття:

"The Need for a New
Medical Model: A Challenge for
Biomedicine" (Необхідність нової медичної моделі: виклик біомедицині)

Автором цієї статті був американський психіатр Джордж Енгель. На зміну парадигмі біомедичної моделі, Джордж розглядав здоровʼя, враховуючи:
Біологічні фактори: Анатомічні, фізіологічні особливості та описані патології;
Психологічні фактори: Рівень стресу та тривожності, депресія, а також відношення до своєї хвороби;
Соціальні фактори: Сімейні/дружні/романтичні відносини. Соціальна підтримка та реалізація.

Стан і симптоматика людей з одним і тим самим діагнозом може відрізнятися, це визнано клініцистами, і вищезазначені фактори мають значення до цього.

Основною відмінністю між двома моделями є те, що БПС модель враховує відчуття страждання та вплив хвороби на діяльність людини. На відміну від БМ моделі, де вся увага зосереджена на біологічному компоненті (тобто головним описом стану є саме діагноз).

БПС модель розглядає всі аспекти стану людини (а точніше, намагається розглядати всі аспекти 🙂).
Складність полягає в тому, що в клінічній практиці зазвичай використовуються стандартні протоколи, а оцінка психосоціальних факторів може бути обмежена, бо потребує командної роботи професіоналів та фінансування. Варто також сказати про те, що в комплексному підході БПС моделі може приділятись мало уваги біологічним факторам, якщо першочергово буде мати значення клінічний діагноз.

Отже, БПС модель розглядає здоровʼя людини в більш широкому контексті та прийнята ВОЗ, як основа для МКФ.

Біомедична модель

• “Нічого ти не знаєш, Джон Сноу!”

Може так, але в 1854 році Джон Сноу справді знав одне 🤭: як зупинити холеру!
🚰 Він виявив, що джерелом епідемії була заражена вода, це дало поштовх до розвитку теорії мікробів. Акцент на тому, що хвороби мають біологічну природу підтримало ідеї біомедичної моделі (БМ), де увага зосереджена на патогенах та на інших фізичних факторах хвороби.

У чому ж суть цієї моделі?
Пояснення здоров’я через об’єктивні біологічні процеси. З’явившись в епоху промислової революції, біомедична модель стала відповіддю на більш “містичні” підходи до медицини, такі як: шаманство, остеопатія чи прикладна кінезіологія.

На відміну від альтернативних методів, БМ спирається на наукові докази та розділяє фізичні і психічні процеси, зосереджуючи увагу на діагностиці та лікуванні лише тілесних патологій.
Саме так в медицині народилися:
• Чіткі критерії захворювань (як чекліст перед техоглядом);
• Стандарти діагностики та лікування;
• Основні методи боротьби з хворобами – фармакотерапія та хірургічне втручання.

За пів століття накопиченого досвіду медики дійшли висновку, що далеко не завжди є можливість знайти одну конкретну причину хвороби, а часто це і не потрібно. БМ модель була ефективною для гострих станів, але виявилась менш корисною у випадках хронічних захворювань. Це розуміння стало основою для розвитку її наступниці - Біопсихосоціальної моделі.

Продовжуючи тему наведу ще одне дослідження:

1172 пацієнти з гострим болем в спині пройшли скринінг на наявність червоних прапорців. Із них 80,4% мали хоча б один червоний прапорець, але на додатковому обстеженні реальна виявлена кількість серйозної патології склала 0,9%.
Найчастішою серйозною патологією, що зустрічалася в цьому дослідженні, був перелом хребта (85% людей із серйозною патологією).

Тому потрібно ще визначити, які із червоних прапорців мають сенс. Поки в літературі така інформація відсутня.
Певну підтримку мають скринінгові питання на наявність перелому хребця (вони є в попередній публікації).

Ну і на завершення, знову про концептуальне.
"Червоні прапорці" задумувалися, як скринінгові питання. Тобто щоб запідозрити проблему коли людина не знає про її існування. Але на практиці їх використовують коли проблема у людини вже є, тому доречніше використовувати їх для оцінки загального стану людини, як один із елементів прогнозу.
А в контексті серйозних патологій робити акцент не на окремих питаннях для їх визначення, а на розумінні спеціалістами, як ця патолгія виглядає in vivo.

Фізична терапія - Vanguard PT

Одне з найбільших досліджень діагностичної цінності червоних прапорців має таку ж назву як і ця публікація☝️😄

Для початку нагадаю дефініцію:

Червоні прапорці у фізичній терапії - це симптоми, які можуть вказувати на серйозну патологію, що потребує якомога швидшого медичного втручання. Цей термін був введений у 1994 році, хоч подібні поняття були і раніше.

Їх часто використовували у клінічних рекомендаціях без надійної перевірки ефективності. Але останнім часом все більше даних вказує на обмеженість даного скинінгового інструменту. Зараз коротко пройдемося по них.

🔹Почну із вже згаданого дослідження:

• у 64% пацієнтів із злоякісним новоутворенням хребта

не було

супутніх червоних прапорців
• наявність або відсутність такої ознаки, як нічний біль,

не було

пов’язано з жодним конкретним діагнозом
• загалом, відсутність червоних прапорців суттєво

не зменшувала

ймовірність діагностики серйозної патології
• нещодавня травма та вік >50 років асоціювалися з переломом хребта
•

клініцистам слід бути обережними, використовуючи запитання про червоний прапорець як інструмент скринінгу.

🔹Кохрейновський огляд червоних прапорців для скринінгу онкології 2023 року має наступний висновок:

Для більшості «червоних прапорців»

недостатньо доказів

для надання рекомендацій щодо їх діагностичної точності або корисності для виявлення злоякісних пухлин хребта. Наявні докази вказують на те, що у пацієнтів з болем в попереку підозра на онкологію не повинна ґрунтуватися на наявності одного червоного прапорця. Рекомендуються подальші дослідження для оцінки ефективності різних комбінацій тестів.

🔹А кохрейновський огляд червоних прапорців для скринінгу переломів хребта 2023 року говорить наступне:

Більшість червоних прапорців не були корисними як інструменти скринінгу для виявлення переломів хребців у людей з болем у попереку. Певну користь мали тільки «

старший вік

»,

«травма»

та

«вживання кортикостероїдів

». На жаль, проблема надання чітких вказівок щодо того, які червоні прапорці слід регулярно використовувати в клінічній практиці, залишається.

🔹Але найбільш розгромна критика була у цій публікації. Ось цитата звідти:

Можна сказати, що спеціалісти, які ведуть пацієнтів з болем в спині, насправді не проводять

скринінг

на наявність серйозної патології, бо

медичний скринінг

зазвичай проводиться на

доклінічній стадії

захворювання (коли немає симптоматики), а тривожні симптоми болю в попереку виявляються на

клінічній стадії

. В ідеальній діагностичній схемі симптоми допомагають ідентифікувати основну патологію. У випадку з болем в спині симптоми майже

не допомагають

виявити основну патологію. Для того, щоб клініцисти дійсно зрозуміли і змінили свої процеси клінічного мислення, необхідно переглянути освітні програми.

Основна претензія в усьому цьому - суттєве збільшення витрат на непотрібну діагностику та залякування пацієнта.

А про те, в чому червоні прапорці можуть бути дійсно корисними, поговоримо в наступній публікації🔜

Фізична терапія - Vanguard PT

Трішки просвітницької інформації😉😄

Фізична терапія - Vanguard PT

«ТОНІЧНІ» ТА «ФАЗІЧНІ» М’ЯЗИ💪

Раніше часто можна було почути, що потрібно укріплювати «тонічні» м’язи задля отримання гешефту в покращенні постави, зменшенню болей і т.п.

Їх описували як такі, що здатні тривалий час напружуватися. І через цю чарівну здібність можуть довго утримувати спину рівною та гарно стабілізувати шию чи суглоби🦴

Це звучить цілком логічно😃 Адже через свої унікальні гістологічні та фізіологічні властивості (здатність довго скорочуватися та витрачати при цьому мінімум енергії) вони могли б чудово справлятися із задачею утримання тіла і стабілізації сегментів🤔

Але єдина заковирка в цьому логічному ланцюгу - це те, що в скелетних м’язах людей тонічних волокон немає ❌ Зовсім❗️😄

У людини вони є тільки в м’язах ока, середнього вуха та в деяких рецепторах. Зате часто зустрічаються у скелетах амфібій, рептилій та птахів🐢🦖

На фото скріни з наукової літератури і медичного словника🤓

Джерело першої фотографії тут

Фізична терапія - Vanguard PT

Сьогодні закінчував озвучку відео з вправами для нашої бібліотеки і згадав про свою стару публікацію в Instagram щодо ідеальної техніки виконання вправ. Подумав, що може бути доречним продублювати її і тут👇

На фото абсолютно нормальні, не патологічні кістки. Але це кістки різних людей. Не потрібно бути спеціалістом щоб побачити наскільки вони різні. Відповідно рухи в суглобах, які будуть ними утворені, теж матимуть варіативність. Отже вважати, що у їх власників має бути однакова техніка вправ, мягко кажучи, наївно.

Важкоатлети роками присідають в величезною вагою виносячи коліна за лінію пальців, а деякі елітні пауерліфтери спеціально тренуються (!) робити станову тягу з круглою спиною. Тут може бути логічний контраргумент: спорт це про результат, а не про здоров’я.
Але ми вже знаємо, що механічна парадигма не дала очікуваних результатів: утримання рівної спини (навіть 24/7) не дає гарантію її здоров'я. А "правильне" положення шиї (коли вухо над плечем) не забезпечить відсутність скутості в ній.

Факторів впливаючих на виникнення проблем значно більше, але в тому і майстерність спеціаліста, що працює з рухом - ураховувати їх та підібрати підходящу техніку для кожного випадку виходячи із індивідуальних особливостей та задач, які потрібно вирішити.

Фізична терапія - Vanguard PT