За два-три дні до набуття чинності угоди про припинення вогню, тобто приблизно в середині жовтня, до міста Городок, де на той час розташовувалася штаб-квартира української діючої армії, прибув командувач 3-ї російської армії генерал Перемикін. Його супроводжував французький генерал Бонуар, а також кілька штабних офіцерів.

Метою приїзду генерала Перемикіна було укладення військової конвенції з українським командуванням за ініціативою Російського політичного комітету в Польщі. Відповідно до вказівок Головного отамана Симона Петлюри, обов’язковою умовою цієї угоди мало бути визнання російським командуванням суверенних прав українського народу.

Під вечір військова конвенція, до якої, окрім згаданої вище умови, увійшло також визнання генералом Перемикіним нашого командування як головного (союзного командування), була підписана обома командувачами армій і затверджена начальниками польових штабів.